Справа № 752/11017/20
Провадження 2-а/760/502/24
12 червня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 3 полку 1 Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Кедича Віталія Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
09 червня 2020 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 3 полку 1 Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Кедича В.С., Департаменту патрульної поліції, в якій позивач просить скасувати постанову інспектора роти 1 батальйону 3 полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві рядового поліції Кедича В.С., серії ДП 18 №249106 від 28 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.3 ст. 121 КУпАП.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач покликається на те, що 28 травня 2020 року відносно нього інспектором роти 1 батальйону 3 полку 1 УПП в м. Києві рядовим поліції Кедичем В.С. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 №249106, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП за порушення ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» - керування транспортним засобом, який своєчасно не пройшов обов'язковий технічний контроль та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Вказав, що вважає таку постанову необґрунтованою, неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не відповідає нормам КУпАП, винесена без з'ясування та доведеності обставин, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки адміністративного проступку (правопорушення), за який законодавством України встановлено адміністративну відповідальність.
Крім того, зміст оскаржуваної постанови не відповідає дійсності, обставинам справи та вимогам ст. 283 КУпАП щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
10 червня 2020 року вищезазначену справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження з викликом сторін.
11 червня 2020 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва вищевказану справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
07 серпня 2020 року вищезазначена справа надійшла за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 серпня 2020 року справу розподілено судді Жовноватюк В.С.
Ухвалою суду від 12 серпня 2020 року справу прийнято до свого провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2021 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою суду від 17 лютого 2021 року справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19 травня 2021 року ухвалою суду залучено до участі у справі як співвідповідача Департамент патрульної поліції.
14 січня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача Департаменту патрульної поліції просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що оскаржувана постанова винесена в межах повноважень відповідача в порядку і спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі. Вказав, що відповідно до статті 252 КУпАП та п. 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 р., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а статтею 280 КУпАП закріплено обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Вказав, що 28.05.2020 під час виконання службових обов'язків, перебуваючи на патрулюванні екіпажом було отримано виклик ДТП, за адресою вул. Саперно-Слобідська, 4. На місці, під час перевірки документів, у водія ОСОБА_1 було відсутнє свідоцтво про проходження обов'язкового технічного контролю на автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER н.з. НОМЕР_1 . Інспектор роз'яснив позивачу його права та обов'язки, зазначив порушення, яке вчинив позивач, а саме керував транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Після чого позивача було повідомлено про прийняте по справі рішення - накладення штрафу на позивачу у розмірі 340 гривень. На спростування доводів позивача, щодо того, що його автомобіль є вантажний, а не легковий, позивач у додатках до позовної заяви додає копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , в полі «Тип» за реквізитом D3 - даний транспорт є спеціалізований вантажний з повною масою навантаження 3500 кг, у зв'язку відповідач зазначив, що згідно ст. 78 КАС України він звільняється від доказування обставини, яка визнана позивачем. Відтак, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, даний автомобіль є вантажний, 2015 року випуску та відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» підлягає обов'язковому технічному контролю.
Також зазначив, що згідно з частинами 2 та 4 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.
Крім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, п.4 якої визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відтак оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, тому вона є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а твердження позивача, викладені у позові є хибними, позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.
26 січня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача у якому він зазначив, що транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER н.з. НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є фургоном маловантажним - В, категорії «В» повна маса 3500, маса без навантаження 2356, кількість сидячих місць з місцем водія - 3. Згідно з п.2.13 Правил дорожнього руху до категорії В належать автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів, а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів. Відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні», транспортні засоби вага яких не перевищує 3500 кг, і кількістю сидячих місць, крім сидіння водія, не більше восьми відносяться лише до категорії «В», тобто до легкових автомобілів. Крім того, перша реєстрація транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER н.з. НОМЕР_1 здійснена 11 лютого 2020 року, тобто на час винесення постанови - 28 травня 2020 року, не сплинув дворічний строк для проходження обов'язкового технічного огляду, а відтак постанова винесена незаконно.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, викладені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.
28 травня 2020 року інспектором роти 1 батальйону 3 полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Кедичем В.С. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 №249106, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП, та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 28 травня 2020 року о 13 год. 26 хв. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ SPRINTER н.з. НОМЕР_1 , в м. Київ, по вул. Саперно-Слобідська, 4, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги ст. 35 Закону України «Про дорожній рух».
Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, вважає таку постанову необґрунтованою, неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не відповідає нормам КУпАП, винесена без з'ясування та доведеності обставин, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки адміністративного проступку передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини третя статті 121).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частина 3 статті 121 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз.1 п.4 розділ 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.2, ч.4 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР).
За пунктом 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов'язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Підпунктом 15 пункту 2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролюю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 встановлено, що транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Для віднесення автомобіля до об'єкту обов'язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).
За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:
-транспортними засобами спеціального призначення;
-транспортними засобам, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації;
-службовими легковими автомобілями;
-транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.
Такого ж висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 17 жовтня 2019 року по справі №678/483/17.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови).
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що суд бере до уваги лише ті докази які здобуті в порядку, що не суперечить Закону.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові міститься посилання на доказ, а саме: відео АА00290. Проте представником відповідача такого доказу до відзиву не долучено.
Крім того, не доведено факту керування позивачем транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю.
Представник відповідача лише вказав, що екіпаж патрульної поліції було викликано за адресою: м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 4 через дорожньо-транспортну пригоду, і в подальшому під час перевірки документів у водія ОСОБА_1 було встановлено відсутність свідоцтва про проходження обов'язкового технічного контролю на автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно дост.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови серії ДП 18 №249106 та закриття справи про адміністративне правопорушення.
За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, з огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України, з відповідача - Департаменту патрульної поліції, який є суб'єктом владних повноважень на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 420,40 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 90, 139, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 3 полку 1 Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Кедича Віталія Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 №249106 від 28 травня 2020 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Кедичем Віталієм Сергійовичем, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять п'ять) гривень 40 копійок понесених судових витрат.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - інспектор роти 1 батальйону 3 полку 1 Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Кедич Віталій Сергійович, адреса місця роботи: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 9;
відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова