Справа №760/7337/20 1-кп/760/473/24
07 червня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві питання про об'єднання кримінального провадження №12020100090000147 від 09.01.2020 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, з кримінальним провадженням №12020100090001589 від 01.03.2020 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 ,-
На розгляді Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12020100090001589 від 01.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 29.04.2024 року продовжено тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою до 27.06.2024 року включно, наявний альтернативний запобіжний захід, а саме заставу в сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, а також покладені на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки в разі внесення ним застави - залишено без змін.
Разом з тим, у провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 надійшло кримінальне провадження за №12020100090000147 від 09.01.2020 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України(справа №760/8065/20, провадження №1-кп/760/478/24), для вирішення питання щодо об'єднання кримінальних проваджень.
Крім того, відповідно до абз.1 ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 було подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 не заперечувала проти об'єднання вищевказаних кримінальних проваджень, підтримала своє клопотання та вважала за доцільне продовжити строк тримання під вартою, зазначивши, зокрема, що вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а також продовжують існувати передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме:
- переховуватись від суду, адже вина ОСОБА_4 повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, у вчиненні якого він обвинувачується, останній усвідомлює невідворотність покарання, пов'язаного з позбавленням волі, за вчинення вказаного кримінального правопорушення, вже переховувався від суду, у зв'язку з чим оголошувався Солом'янським районним судом м.Києва у розшук;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, адже ОСОБА_4 раніше судимий, офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв'язків;
- може впливати на потерпілого та свідків з метою зміни останнім показів в частині фактичних обставин, адже ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин та, перебуваючи на свободі, може бачитись з потерпілою стороною та свідками, погрожувати їм.
На думку прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджується вищевикладеними обставинами.
Захисник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_4 не заперечували проти об'єднання вищевказаних кримінальних проваджень, проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши матеріали справи №760/8065/20, № 760/7337/20, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 334 КПК України у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.
Згідно з ч.1 ст.217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Судом встановлено, що в кримінальних провадженнях №12020100090000147 від 09.01.2020 року та №12020100090001589 від 01.03.2020 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, а тому є доцільним проведення одного судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , що буде сприяти більш повному та об'єктивному судовому розгляду.
Виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку про об'єднання кримінального провадження №12020100090000147 від 09.01.2020 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, з кримінальним провадженням №12020100090001589 від 01.03.2020 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, присвоївши цьому об'єднаному кримінальному провадженню №760/7337/20 (1-кп/760/473/24).
Як передбачено ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Суд виходить з того, що на даному етапі розгляду кримінального провадження суд не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, водночас суд доходить висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Суд також враховує, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій, перелік яких визначений ч.1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа "Бекчиєв проти Молдови").
Також, серед іншого, потрібно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, статки, зв'язки з державою, в якій його переслідували в межах закону, та його міжнародні контакти (справа «В. проти Швейцарії», «Пунцельт проти Чехії»).
Суд доходить висновку, що стосовно ОСОБА_4 встановлено ризик переховуватись від суду через тяжкість покарання, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, пов'язаного виключно із позбавленням волі на строк від трьох до шести років, відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого у м.Києві, оскільки документів щодо сімейного стану, утриманців суду надано не було, а також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, серед іншого, особу обвинуваченого, адже ОСОБА_4 раніше судимий та офіційно не працює, не має іншого джерела доходу.
Також судом не встановлено, що вищевказані ризики з часу минулого судового засідання фактично зменшилися.
Враховуючи вищенаведене, судом на даний час не встановлено підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Зокрема, обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може негативно вплинути на судовий розгляд кримінального провадження, а тому суд вважає обґрунтованим продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , залишивши без змін наявний альтернативний запобіжний захід у вигляді застави та покладені на обвинуваченого обов'язки в разі внесення застави.
Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики ЄСПЛ обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.
На думку суду, продовження до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
На підставі вищевикладеного та керуючись стст.176 - 178, 182, 183, 331, 334 КПК України, суд, -
Об'єднати в одному кримінальному провадженні кримінальне провадження №12020100090000147 від 09.01.2020 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, з кримінальним провадженням №12020100090001589 від 01.03.2020 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, присвоївши цьому об'єднаному кримінальному провадженню №760/7337/20 (1-кп/760/473/24).
Обвинувальний акт в даному об'єднаному кримінальному провадженні підлягає судовому розгляду у відкритому судовому засіданні одноособово суддею Солом'янського районного суду м.Києва в приміщенні цього суду за адресою: м.Київ, вул.М.Кривоноса, 25.
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Визначити строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24 год. 00 хв. 05.08.2024 року включно.
Наявний альтернативний запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, а також покладені на нього обов'язки в разі внесення застави - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1