печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18163/24-к
06 червня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022060000000306 від 17.07.2022 року, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30.08.2022 у справі № 296/5167/22, в рамках кримінального провадження № 12022060000000306 від 17.07.2022 року.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що вказаною ухвалою, серед іншого, накладено арешт на автомобіль «Seat Ibiza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Зазначає, що відсутні законні підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного транспортного засобу, а відтак адвокат вказує, що арешт підлягає скасуванню.
Представник особи, яка звернулась із клопотанням - адвокат ОСОБА_4 до початку судового засідання подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор до початку судового засідання подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності та письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні клопотання так як підстави, які слугували для накладення арешту не відпали, арешт накладено обґрунтовано, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, які до нього долучено, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022060000000306 від 17.07.2022 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_5 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вказане кримінальне провадження раніше розслідувалось слідчим управлінням ГУ НП в Житомирській області.
У ході здійснення розслідування у кримінальному провадженні 17.08.2022 слідчим СУ ГУНП в Житомирській області капітаном поліції ОСОБА_6 згідно ухвали Корольовського районного суду м. Житомира, проведено обшук автомобіля «Seat Ibiza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 .
Під час обшуку виявлено та вилучено: гумова рукавичка блакитного кольору, гумова рукавичка чорного кольору, дерев'яна бита, 4 гумові коврики, 2 поліетиленові пакети чорного кольору, молоток, два аркуші А-4 із записами, частина аркуша із записами, метрична рулетка, 2 фрагменти рослинності (голки хвойних рослин), електричний шнур білого кольору, лопата з дерев'яною ручкою, буксирувальний трос з двома металевими скобами, ковроліновий коврик із багажника, дошка під ковроліном багажника, щітка з фрагментом дерев'яної ручки, 15 фрагментів голок хвойних рослин та 2 фрагменти деревини з багажника та сам автомобіль «Seat Ibiza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30.08.2022 у справі № 296/5167/22, в рамках кримінального провадження № 12022060000000306 від 17.07.2022 року, серед іншого, накладено арешт на автомобіль «Seat Ibiza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , як на речовий доказ.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання встановлено, що постановою слідчого від 18.08.2022 року, серед іншого, автомобіль «Seat Ibiza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 -визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30.08.2022 у справі № 296/5167/22, задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходив з того, що арешт необхідний з метою збереження речових доказів, оскільки вказане майновідповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Так, виходячи із тих питань, які відносяться до компетенції слідчого судді, при дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що достатніх доказів в його обґрунтування не надано, оскільки сторона заявника при зверненні до суду не довела обставин, на які посилається у своєму клопотанні, адже долучені документи, які в своїй сукупності не доводять обґрунтованості заявлених вимог про скасування арешту та не спростовують мети його застосування.
Зважаючи на викладене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини того, що досудове розслідування триває, потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна не відпала, а заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022060000000306 від 17.07.2022 року - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7