печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25440/24-к
пр. № 1-кс-23221/24
05 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду клопотання за № 757/25440/24-к за клопотанням слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62023000000000876 від 12.10.2023,
В провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшов на розгляд відвід заявлений у судовому засіданні захисником ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 слідчому судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду клопотання за № 757/25440/24-к за клопотанням слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62023000000000876 від 12.10.2023.
Мотивуючи означену заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_5 заявник вказує, що порушено порядок авторозподілу визначення складу суду, та порушене правило підсудності.
Учасники процесу у судове засідання не з'явились, про розгляд даної заяви повідомленні належним чином.
Зважаючи на те, що учасники судового провадження повідомленні про розгляд заяви про відвід слідчого судді та враховуючи основоположні принципи кримінального провадження такі як диспозитивність, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а також змагальність сторін, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті заяви без їх участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Суддя, вивчивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Так, має місце посилання заявника, в тому числі як на підставу відводу слідчому судді, вказує щодо порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, проте вказане посилання є безпідставним, з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 35 КПК України передбачено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом.
Наряду з вказаним, з метою належної організації роботи суду з прийому та розгляду всіх видів клопотань органів досудового розслідування та клопотань інших учасників кримінального провадження, що узгоджується з приписами ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» і рішенням Зборів суддів Печерського районного суду м. Києва, та одночасно не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства, в суді затверджено графік чергування слідчих суддів, з урахуванням якого здійснюється розподіл вказаної категорії справ, відтак доводи заявника, щодо порушення правил авторозподілу даного клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, не знайшло свого підтвердження.
Разом з тим, є необґрунтованими посилання заявника щодо порушення правил підсудності, як на підставу відводу слідчого судді, зважаючи на те, що відповідно до постанови заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 , проведення досудового розслідування кримінальному провадженні № 62023000000000876 доручено слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, а відтак такі обставини не можуть лягти в основу підстав відводу суду.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості слідчого судді ОСОБА_5 , що унеможливлювало б постановлення нею об'єктивного судового рішення, та як наслідок встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу слідчого судді відсутні.
За таких обставин заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 75, 81, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду клопотання за № 757/25440/24-к за клопотанням слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62023000000000876 від 12.10.2023 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1