11.06.2024 Справа № 756/8106/23
Справа № 756/8106/23
Провадження 2/756/498/24
11 червня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Колядінцевій П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Лідія Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Панченко Олександр Володимирович, ОСОБА_3 , про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 ними придбано 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , яку після розірвання шлюбу, 06.08.2021 року ОСОБА_2 відчужив без її згоди за договором дарування.
Оскільки частку у спільній квартирі придбано під час шлюбу за спільні сумісні кошти подружжя, договір дарування укладено відповідачем без її відома та згоди, з порушенням права на житло їх малолітньої дитини, ОСОБА_1 просить суд визнати договір дарування 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Панченко О.В., недійсним та визнати частку у спірній квартирі спільної сумісної власності колишнього подружжя.
Ухвалою суду від 04.04.2024 року, яка відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу підготовчого судового засідання, залучено до участі у справі в якості третіх осіб приватного нотаріуса КМНО Іванову Л.М. та приватного нотаріуса КМНО Панченка О.В.
Наступною ухвалою суду від 04.04.2024 року, яка відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу підготовчого судового засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 .
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 просить відмовити у позові посилаючись на те, що спірна частка в квартирі придбана ним хоча й під час шлюбу з ОСОБА_1 , але за особисті кошти про, що ОСОБА_1 зазначила у заяві, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Івановою Л.М., а тому не є їх спільною сумісною власністю.
У письмових поясненнях приватний нотаріус КМНО Іванова Л.М. зазначає, що при посвідченні підпису на заяві ОСОБА_1 нею дотримано вимог закону щодо встановлення особи, її дієздатності, вільності її волевиявлення, а також відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину.
Приватний нотаріус КМНО Панченко О.В. у письмових поясненнях вказує на те, що при посвідченні спірного договору дарування ним було встановлено, що відповідно до заяви колишньої дружини ОСОБА_2 відчужувана частка в спірній квартирі є його особистою власністю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, позов просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Крім того додала, що заяву про придбання її колишнім чоловіком у власність квартири у нотаріуса не підписувала, а замість неї цю заяву могла підписати інша особа, що на неї схожа.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Литвиненко Д.О. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його безпідставність.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Дубовенко А.М. у судовому засіданні також посилалася на безпідставність позову. Крім того, зазначила, що ОСОБА_3 є стороною спірного правочину, однак позивачкою до участі у справі у якості відповідача його не залучено.
У судовому засіданні представник приватних нотаріусів - адвокат Литвиненко Д.О. просила у позові відмовити з підстав викладених у письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно вимог п. 4 ч. 4 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Судом установлено, що 01.02.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 15.07.2020 року розірвано. У шлюбі в сторін народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 13-16).
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 від 25.04.2015 року, справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом КМНО Івановою Л.М. після встановлення її особи, перевірки дієздатність та факту реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 заявляє, що її чоловік ОСОБА_2 набуває 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 за особисті кошти та ця частка квартири, що набувається, є його особистою приватною власністю (т. 1 а.с. 213).
25.04.2015 року між ОСОБА_5 , яка діяла зі згоди свого чоловіка ОСОБА_3 ,з однією сторони та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з іншої укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за умовами якого ОСОБА_2 набувається 1/3 частка цієї квартири згідно з поданою його дружиною ОСОБА_1 заяви за його особисті кошти в особисту приватну власність (т. 1 а.с. 199).
06.08.2001 року ОСОБА_2 укладено з ОСОБА_3 договір дарування квартири, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Панченко О.В., за умовами якого ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_3 прийняв у дар 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 . Згідно п. 13 указаного договору 1/3 частка квартири, що відчужується, є особистою власністю дарувальника, що підтверджується заявою його дружини ОСОБА_1 , справжність підпису якої засвідчена 25.04.2015 року приватним нотаріусом КМНО Івановою Л.М. (т. 1 а.с. 170).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язуєтьсяпередати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Аналіз змісту цієї норми вказує на те, що договір дарування за своєю правовою природою породжує права та обов'язки, як для дарувальника, який відчужує майно, так і для обдарованого, який це майно має приймає у дар.
Тобто у випадку оспорювання дійсності договору дарування особою, яка не є його учасником належними відповідачами є дарувальник та обдарований, оскільки такий спір безпосередньо стосується їх прав та обов'язків.
Проте при зверненні до суду ОСОБА_1 до участі у справі ОСОБА_3 , як сторону оспорюваного нею правочину не залучила.
У підготовчому судовому засіданні на виконання ч. 1 ст. 189 ЦПК України судом, з дотриманням принципу диспозитивності, при остаточному визначенні предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу з'ясовано думку позивачки ОСОБА_1 щодо залучення до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_3 , після чого поставлено на обговорення питання про його залучення до участі у справі в якості третьої особи за наслідками якого постановлено відповідну ухвалу (13:15-13:21 хв. запису с/з).
При цьому, в поясненнях представника ОСОБА_3 , остання зазначала щодо протиправного незалучення її довірителя, як відповідача, адже у випадку задоволення позову у нього виникнуть обов'язки щодо повернення майна, що одержано при виконанні спірного договору дарування.
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року в справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18) вказано, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову
Враховуючи, що ОСОБА_1 пред'явила позов тільки до ОСОБА_2 , тобто до дарувальника частки у спірній квартирі, при цьому позовних вимог до обдарованої особи ОСОБА_3 не пред'явила, клопотань про залучення його до участі у справі як відповідача чи співвідповідача не заявляла незважаючи на вжиття судом всіх можливих процесуальних заходів сприяння стороні у реалізації її процесуальних прав, суд не має правових підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 158, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Лідія Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Панченко Олександр Володимирович, ОСОБА_3 , про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя