11.06.2024 Справа № 756/9888/21
Справа № 756/9888/21
1-кп/756/463/24
11.06.2024 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
проводячи відкрите судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12020100050000260 від 14.01.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Києва, жителя АДРЕСА_1 ), раніше несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
представник потерпілих ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 122 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомила, що обвинувачений у черговий раз не прибув до суду, оскільки на сьогодні її підзахисний призваний на військову службу в Службу безпеки України під час мобілізації на особливий період, у зв'язку з чим заявила клопотання про зупинення судового провадження, долучивши копію витягу з Наказу начальника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України від 03.05.2024 №77-ВС/дск.
Прокурор ОСОБА_4 та представник потерпілих ОСОБА_8 , кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання захисника.
Заслухавши клопотання, дослідивши копію витягу з Наказу начальника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України від 03.05.2024 №77-ВС/дск, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 1 Закону України від 06.12.1991 №1932-ХІІ «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05:30 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено: 1) з 05:30 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022; 2) з 05:30 25.04.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022; 3) з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022; 4) з 05:30 23.08.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022; 5) з 05:30 21.11.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022; 6) з 05:30 19.02.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023; 7) з 5:30 20.05.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 01.05.2023 №255/2023; 8) з 05:30 18.08.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023; 9) з 05:30 16.11.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023; 10) з 05:30 14.02.2024 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024; 11) з 05:30 14.05.2024 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 335 КПК України в разі, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
Судом встановлено, що обвинуваченого ОСОБА_7 призвано на військову службу у Службу безпеки України та зараховано до списків особового складу, солдата ОСОБА_7 , який прибув із запасу Збройних Сил України за призовом під час мобілізації, на особливий період, до строків, визначених рішенням Президента України, в тому числі до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення демобілізації, призначено співробітником безпеки, а також присвоєнно військове звання молодшого сержанта.
Водночас, у кримінальному процесуальному праві широко використовуються як імперативний (від лат. impero - наказувати, припис), так і диспозитивний (від лат. dispositio - вільне розпорядження, розсуд) метод правового регулювання. Проте, посадові особи органів, які ведуть кримінальне провадження, не є суб'єктами диспозитивності. Вони гарантують її дотримання.
Судова дискреція (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві, поняття якої неодноразово було предметом тлумачення Верховного Суду (наприклад, у постанові від 01.02.2018 у справі №634/609/15-к (провадження №51-658км17), охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. А отже, дискреційні повноваження, у даному випадку суду, не можуть розглядатися як прояв засади диспозитивності.
При використанні імперативного методу організації кримінальних процесуальних відносин права та обов'язки суб'єкта кримінального провадження виникають не завдяки його вільному розсуду та не за домовленістю з іншими суб'єктами, а за владним велінням закону, інакше кажучи, в силу публічного обов'язку перед державою.
Частиною 1 ст. 335 КПК України передбачено три підстави для зупинення судового провадження: 1) ухилення від явки до суду, 2) психічна чи інша тяжка тривала хвороба, 3) проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
При цьому лише застосування другої підстави є умовною і пов'язане з неможливістю участі у судовому провадженні. Дві інші підстави для суду першої інстанції є безумовними та безальтернативними (окрім здійснення спеціального судового провадження).
Вказані висновки узгоджуються з позицією, викладеній у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21.11.2022 у справі №463/11055/21 (провадження №51-2632км22), які беруться судом до уваги в силу вимог ст.13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, враховуючи те, що призов під час мобілізації є поважною причиною неприбуття для участі в судовому розгляді, що об'єктивно перешкоджає особистій участі обвинуваченого в судовому провадженні кримінального провадження, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника ОСОБА_6 та зупинити судове провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 до його звільнення з військової служби та/або до настання можливості брати участь у судовому провадженні..
Керуючись ст. 335 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Зупинити судове провадження кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України до звільнення останнього з військової служби та/або настання можливості брати участь у судовому провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1