Справа № 755/4837/24
"12" червня 2024 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Марфіної Н. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовомКредитної спілки «Зараз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Кредитна спілка «Зараз», звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №КВ-0036/11-22/1412-СП від 17 листопада 2022 року у розмірі 161676,76 грн, а також судові витрати пов'язані з розглядом даної справи, що є предметом позовних вимог.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.11.2022 року між КС «Зараз « та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту №КВ-0036/11-22/1412-СП. Відповідно до умов вказаного договору, позивач зобов'язується надати Відповідачі кредит у формі кредитної лінії з лімітом в сумі 10350,00 грн на споживчі цілі, плата за користування кредитом становить 60% річних, також, сторони погодили механізм зміни розміру нарахування процентів за користування кредитом, у разі неналежного виконання умов договору зі сторони відповідача у вигляді підвищених відсотків у 20 кратному розмірі. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору, станом на 08 березня 2024 року виникла заборгованість яка становить 161676,76 грн.. та складається з: 10350,00 грн. заборгованості по тілу кредиту; 151326.76 грн. заборгованості за відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
21 березня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 17 листопада 2022 року між Кредитною спілкою «Зараз» та ОСОБА_1 укладено Договір №КВ-0031/11-22/1412-СП про споживчий кредит №2.
Відповідно до п. 1.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику споживчий кредит у формі кредитної лінії з лімітом в сумі 10350.00 грн, в межах якого позичальник може отримувати будь-які суми кредиту на умовах строковості. Зворотності. Цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інші нараховані суми (за наявності підстав для їх нарахування) на умовах та строки, встановлених цим Договором.
Плата за користування кредитом становить 60 процентів річних. Тип процентної ставки- фіксований. Збільшення фіксованої процентної ставки за Договором можливе за письмовою згодою позичальника.
Сторонами погоджено механізм зміни розміру нарахування процентів за користування кредитом (що є однією з істотних умов договору для кредитодавця), який викладений в п. 7 Договору. Даний механізм зміни розміру нарахування процентів за користування кредитом застосовується автоматично при наявності передбачених Договором підстав для його застосування є виключним наслідком неналежного виконання позичальником умов Договору та діє до повного усунення позичальником порушень у виконанні зобов'язань.
Підпис позичальника у Розділі 13 Договору є наданням позичальником письмової згоди на таку зміну нарахування відсотків.
Згідно п. 1.4.1 Договору, кредит надається строком на 6 місяців від дати отримання позичальником кредиту, тобто з 17 листопада 2022 року по 17 травня 2023 року.
Згідно п. 1.4.3 Договору, у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені, штрафів та інших нарахувань передбачених договором, дія договору продовжується до повного його виконання позичальником зобов'язань, включаючи день фактичного та повного розрахунку.
Після закінчення строку на який надано кредит, зазначеного в п. 1.4.1 Договору, проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі визначеному в п. 7.1 Договору, пеня за неналежне виконання позичальником зобов'язань нараховується в розмірі визначеному п. 9.2 Договору до повного розрахунку за Договором.
Згідно п. 7.1 Договору, сторони дійшли згоди про те, що у випадку порушення позичальником графіку розрахунків, а саме: ненадходження планового щомісячного платежу в повному обсязі та в строки передбачені графіком розрахунків, з наступного дня кредит за Договором автоматично визнаватиметься кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту, кредитом з підвищеним ризиком проценти за користування кредитом нараховуються в двадцятикратному розмірі, від визначеної в п. 1.1 Договору плати за користування кредитом.
Згідно Додатку №1 до договору про споживчий кредит №КВ-0031/11-22/1412-СП від 17 листопада 2022 року, сторони погодили таблицю обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зі змісту якої вбачається, що загальна вартість кредиту складає 13563,75 грн., з яких 10350,00 грн. тіло кредиту, проценти за користування кредитом складають 3079,46 грн..
Також, сторони погодили порядок повернення грошових коштів, який здійснюється шляхом внесення позичальником шести платежів на протязі шести місяців.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав покладені на нього зобов'язання за кредитним договором, а саме надав можливість відповідачу користуватись кредитним коштами у розмірі 10350,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 17 листопада 2022 року, який підписано позичальником (а. с. 29)
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як убачається з розрахунку заборгованості за №КВ-0031/11-22/1412-СП від 17 листопада 2022 року, відповідачем порушено умови Кредитного договору в частині погашення основної заборгованості, у зв'язку з чим станом на 08 березня 2024 року виникла заборгованість, яка складається з заборгованості за простроченим кредитом - 10350,00 гривень, що підлягає стягненню з відповідача, оскільки позивач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав можливість відповідачу користуватись грошовими коштами, в той же час, відповідачем порушені умови кредитного договору в частині своєчасної сплати грошових коштів за кредитним договором, що в повній мірі підтверджується наданими сторонами позивача доказами, в свою чергу відповідач не надав докази, які мали підтвердити належне виконання договірних зобов'язань.
Виходячи з предмету позовних вимог, КС «Зараз» окремо пред'явило вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 151326,76 грн., які нараховані позивачем наступним чином:
за період з 17 листопада 2022 року по 20 грудня 2022 року виходячи з відсоткової ставки встановленої у п. 1.1 Договору на загальну суму 578,52 грн;
за період з 21 грудня 2022 року по 08 березня 2024 рік, виходячи з відсоткової ставки встановленої у п. 7.1 Договору на загальну суму 151423,24 грн.,
а також враховано сплату позивачем 675,00 грн за користування кредитними коштами.
Вказаний розрахунок розміру відсотків зазначено позивачем у розрахунку заборгованості за №КВ-0031/11-22/1412-СП від 17 листопада 2022 року, однак, суд не погоджується зі вказаним розрахунком виходячи з наступного.
Щодо періоду нарахування відсотків.
В розділі І «предмет, ціна та строк дії договору» кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 6 місяців від дати отримання позичальником кредиту. тобто з 17 листопада 2022 року по 17 травня 2023 року (п. 1.4.1 Договору).
Також, в розділі І «предмет, ціна та строк дії договору» встановлено, що у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені, штрафів та інших нарахувань передбачених договором, дія договору продовжується до повного його виконання позичальником зобов'язань, включаючи день фактичного та повного розрахунку.
Таким чином, умовами договору встановлено 2 строки дії кредитного договору: шість місяців, та до повного виконання покладених на позичальника зобов'язань.
В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність, contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.
За загальним правилом, саме фінансова установа розробляє та пропонує споживачу умови кредитного договору, при цьому, позивач, як споживач фінансової послуги позбавлений можливості внести будь - які зміни до кредитного договору.
Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного роз'яснення положення другої рецензії преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 вказував, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому принципу захисту у відповідних правовідносинах, викликає дію рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено в ст. 8 Конституції України.
Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 6 місяців, з 17 листопада 2022 року по 17 травня 2023 року, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Щодо розміру процентної ставки.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно п. 1.1 Договору, плата за користування кредитом становить 60 процентів річних. Тип процентної ставки- фіксований. Збільшення фіксованої процентної ставки за Договором можливе за письмовою згодою позичальника.
Відповідно до п. 7.1 Договору, сторони дійшли згоди про те, що у випадку порушення позичальником графіку розрахунків, а саме: ненадходження планового щомісячного платежу в повному обсязі та в строки передбачені графіком розрахунків, з наступного дня кредит за Договором автоматично визнаватиметься кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту, кредитом з підвищеним ризиком проценти за користування кредитом нараховуються в двадцятикратному розмірі, від визначеної в п. 1.1 Договору плати за користування кредитом.
Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Несправедливими є, зокрема, умови договору про установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру (п. 9 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»)
Такий перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
У відповідності до ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
З урахуванням викладеного, встановивши, що позичальником включені до умов кредитного договору несправедливі умови, які полягають у тому, що фінансова установа в незалежності від того, чи споживач здійснить погашення заборгованості за кредитним договором, може застосувати нарахування відсотків у двадцятикратному розмірі в односторонньому порядку, без повідомлення споживача про це споживача, вносить істотний дисбаланс до договірних правовідносин та ставить споживача в несправедливе становище по відношенню до кредитної установи.
За таких обставин, розмір відсотків який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача буде становити суму у розмірі 3079,46 грн, які розраховуються за період з 20.12.2022 року по 17.05.2023 рік у розмірі 60 % річних.
Враховуючи, що відповідачем 29 грудня 2022 року сплачено грошові кошти в сумі 675,00 грн, розмір відсотків які суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача становить 2404,46 грн.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням часткового задоволення позову стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір в розмірі 238 грн. 87 коп. відповідно до задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено, що: «Судова колегія зазначає, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.»
Як убачається з матеріалів справи 26.02.2024 року між Кредитною спілкою «Зараз» та адвокатом Огородник Костянтином Ярославовичем укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги.
Відповідно до Акту про надання професійної правничої допомоги за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги від 26 лютого 2024 року, що підписано сторонами договору, адвокатом наведено перелік виконаних робіт, з урахуванням витраченого часу на суму 12 000,00 грн., які оплачено відповідно до видаткового касового ордеру від 08.03.2024 року.
Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову, суд вважає доведеним, правомірним та співмірним відшкодування відповідачем на користь позивача суми витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, у розмірі 946,66 грн., надання та оплата якої підтверджена Договором та платіжним документом про оплату правничої допомоги.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 15, 525, 526, 530, 599, 610, 631,1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Кредитної спілки «Зараз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Зараз» заборгованість за кредитним договором №КВ-0036/11-22/1412-СП від 17 листопада 2022 року у розмірі 10350,00 грн заборгованості за по тілу кредиту та 2404,46 грн заборгованості за відсотками, а всього 12754 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн 46 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Зараз» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 238,87 грн. та витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у розмірі 946,66 грн., а всього 1185 (одна тисяча сто вісімдесят п'ять) грн. 53 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 12.06.2024 року.
Учасники справи:
Позивач - Кредитна спілка «Зараз» (03039, м. Київ, вул. Віктора Забіли, буд. 5, оф. 122, код ЄДРПОУ 37716197);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).