Справа № 755/8781/24
Провадження №: 3/755/3521/24
"11" червня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 577434 від 12.05.2024 року, ОСОБА_1 12 травня 2024 року близько 13 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме - психологічно тиснув припинити спілкуватися з матір'ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУПАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 577433 від 12.05.2024 року, ОСОБА_1 12 травня 2024 року близько 13 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме - психологічно тиснув припинити спілкуватися з матір'ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУПАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він разом із своїми дітьми є внутрішньо переміщеними особами з м. Гола Пристань, Херсонської області, територія якого на даний час є окупованою, та на даний час вони проживають у м. Києві. Мати дітей, залишилася проживати на окупованій території. Зазначив, що під час спілкування із дітьми в телефонному режимі, мати постійно намовляє дітей проти нього. Однак, жодних дій, які б вказували на домашнє насильство спрямоване щодо дітей, він не вчиняв. Ствердив, що він робив дітям зауваження, сварився з ними, проте свої дії домашнім насильством не вважає, просив провадження у справі закрити.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП свідчить про те, що об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні особою будь-яких діянь (дій чи бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого.
Як наголошується в ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В судовому засіданні досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 577434 від 12.05.2024 р.; протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 577433 від 12.05.2024 р.; копію письмових пояснень ОСОБА_3 від 12.05.2024 року, відповідно до яких остання зазначила, що вона разом із батьком та братом переїхали з Херсонської області та проживають у м. Києві. Так, 11.05.2024 року у них з батьком виникла розмова, в ході якої, батько повідомив їй, що її мати знайшла нові відносини, а тому сказав поспілкуватися з матір'ю і завершити спілкування, оскільки вона покинула їх, та в подальшому 12.05.2024 року у них з батьком на фоні цього виник конфлікт; копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 12.05.2024 року, відповідно до яких, останній зазначив, що 12.05.2024 року його донька ОСОБА_3 викликала поліцію, після спілкування із його дружиною, яка тимчасово проживає на окупованій території, та яка вважає, що він шантажує її дітьми, з чим він категорично не погоджується; рапорт інспектора СЮП ВП Дніпровського УП ГУНП у місті Києві лейтенанта поліції Коваль Д.
Так, з протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАВ №577434 від 12.05.2024 р. та серії ВАВ № 577433 від 12.05.2024 року вбачається, що вони складені відносно ОСОБА_1 у зв'язку з вчиненням домашнього насильства фізичного характеру по відношенню до сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягало у тому, що ОСОБА_1 застосував психологічний тиск на дітей з метою припинити спілкуватися з матір'ю.
Стаття 50 Конституції України встановлює, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно частини 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Досліджені в судовому засіданні матеріали не містять доказів, поза розумним сумнівом, щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, оскільки факт існування конфліктної ситуації між батьком та дітьми, яка обумовлювалася зауваженнями та сваркою, та яка не мала суттєвих негативних наслідків, зокрема, у виді побоювання потерпілої сторони за свою безпеку, спричинення емоційної невпевненості чи нездатності захистити себе або завдання шкоди психічному здоров'ю, не може свідчити про вчинення домашнього насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Принаймні суддя не вбачає в даному конкретному випадку ознак домашнього насильства з боку ОСОБА_1 .
Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суддя дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства не доведений зібраними у справі доказами, а тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283-285, 294, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: М.Г. Сазонова