Справа № 755/8496/24
про залишення позовної заяви без руху
"12" червня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 , через представника - адвоката Тонконога Володимира Вікторовича з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Вказана позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд».
Позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 1 211,20 грн, в якій зазначено отримувача - ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101.
Згідно змісту роз'яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Однак, під час здійснення судом перевірки зарахування до спеціального фонду державного бюджету сплаченого позивачем судового збору за долученою до позовної заяви квитанцією встановлено, що в комп'ютерній програмі «Д-3» відсутні відомості щодо підтвердження зарахування Державною казначейською службою України сплаченого за вказаним платіжним документом судового збору у розмірі 1 211,20 грн. При цьому, звертаючись до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, судовий збір сплачується із зазначенням отримувача ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, а не ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Положеннями пунктів 1 та 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 1 211,20 грн; за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (15 140,00 грн).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»)
Прохальна частина позовної заяви фактично містить дві вимоги: немайнового характеру - про визнання спільним майном подружжя майнових прав на квартиру та майнового характеру - про визнання за позивачем та відповідачем по частині майнових прав на квартиру.
Відповідно до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Згідно долученої до позовної заяви копії попереднього договору купівлі продажу квартири від 21 грудня 2018 року, ціна квартири визначена в сумі 81 767,95 доларів США.
Таким чином, в даному випадку, сплаті підлягає судовий збір за вимогою немайнового характеру в розмірі 968,96 грн та за вимогою майнового характеру в розмірі 12 112,00 грн.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код отримувача № 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору в наступному розмірі: за вимогою немайнового характеру - 968,96 грн; за вимогою майнового характеру - 12 112,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху та запропонувати позивачу в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.