Справа №:755/8694/24
Провадження №: 1-кп/755/1165/24
"06" червня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100040000256 від 19.01.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, працюючого директором ТОВ «МС КАР СЕЙЛ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100040000256 від 19.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвалою судді від 22 травня 2024 року кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, крім того просив застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою та не заперечував щодо прийняття до розгляду цивільного позову потерпілої.
Представник потерпілої ОСОБА_5 підтримав думку прокурора та просив прийняти до розгляду цивільний позов потерпілої.
Захисник та обвинувачений не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та щодо прийняття до розгляду цивільного позову, водночас заперечили щодо клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, приходить до наступних висновків.
Кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.
Підстави для закриття чи зупинення кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні відсутні.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100040000256 від 19.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.
У судове засіданні необхідно викликати прокурора, представника потерпілого, потерпілу, захисника та обвинуваченого.
Крім того, представник потерпілого просив прийняти до розгляду цивільний позов потерпілої.
Учасники судового розгляду не заперечували щодо прийняття до розгляду цивільного позову потерпілої.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов потерпілої відповідає вимогам ст. 128 КПК України, а тому суд вважає за необхідне прийняти його до розгляду та роз'яснити обвинуваченому, що він, як цивільний відповідач, має право визнати позов повністю чи частково, або заперечувати проти нього, роз'яснити потерпілій, що вона, як цивільний позивач, має право підтримувати цивільний позов, або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.
Що стосується клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Між тим, у судовому засіданні суду не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків, встановлених стороною обвинувачення, однак, як у судовому засіданні прокурором не доведено, що до обвинуваченого на даний час необхідно застосувати саме найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може бути застосований відносно нього для запобігання вказаних прокурором ризиків.
Враховуючи викладене, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків та майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачуються, та те, що обвинувачений має постійне місце проживання, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_3 може бути застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, на переконання суду, забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
У підготовчому судовому засіданні інших клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.
Підстави для призначення запасного суді не встановлені.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100040000256 від 19.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у відкритому судовому засіданні на 12 годину 30 хвилин 11 червня 2024 року в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за участю сторін кримінального провадження.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_3 прийняти до розгляду.
У задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду, крім випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до місць укриття;
- з'являтися за викликом до суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
- утриматись від спілкування з потерпілою та свідками.
Строк дії ухвали щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановити строком на два місяці, тобто до 04 серпня 2024 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена в частині застосування запобіжного заходу в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя: