Справа №:755/7590/24
Провадження №: 1-кс/755/2003/24
"04" червня 2024 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшої слідчої СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою освітою, не працевлаштованого, раніше судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202410004001419 від 23 квітня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
старша слідча СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулась до слідчої судді із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що у провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у місті Києві, перебувають матеріали досудового розслідування № 1202410004001419 від 23.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим за умисні злочини, маючи не зняту і не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив нове кримінальне правопорушення, за наступних обставин.
Так, 22.04.2024, не пізніше 11 год 55 хв (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, 22.04.2024 приблизно о 11 год 55 хв ОСОБА_5 прийшов у двір багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Близько 12 год 03 хв ОСОБА_5 , дочекавшись поки хтось відчинить двері під'їзду, зайшов до другого під'їзду, піднявся на 6 поверх та наблизився до дверей квартири АДРЕСА_2 , що перебуває в користуванні ОСОБА_7 Обравши об'єктом свого злочинного посягання майно, що знаходиться в приміщенні вищевказаної квартири, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії є таємними від оточуючих, ОСОБА_5 за допомогою заздалегідь заготовлених предметів, що мав при собі, відчинив вхідні двері шляхом пошкодження механізму замка, таким чином проник в приміщення даної квартири.
Продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , впевнившись, що мешканці в квартирі відсутні, таємно викрав наступні речі, що належить ОСОБА_7 , а саме: ноутбук марки «Dell» Latitude E5470 з серійним номером НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку експерта станом на 22.04.2024 складає 11900 грн., навушники марки «GBL», вартість яких згідно висновку експерта станом на 22.04.2024 складає 1119,30 грн, комп'ютерну мишку марки «Onikuma» CW907, вартість якої згідно висновку експерта станом на 22.04.2024 складає 359,10 грн, підставку під ноутбук, вартістю 100 грн.
У подальшому, близько 13 год 36 хв, утримуючи при собі викрадене майно, що стало об'єктом злочинного посягання, склавши його до поліетиленового пакету білого кольору, ОСОБА_5 вийшов через вхідні двері з вищевказаної квартири та спустився в двір даного будинку, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд. Після чого, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 13478,40 гривень.
Крім того, 30.04.2024 в період часу з 10 год 30 хв по 16 год 30 хв (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, 30.04.2024 в невстановлений досудовим розслідуванням час, але в період часу з 10 год 30 хв по 16 год 30 хв (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 прийшов в двір багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 .
В період часу з 10 год 30 хв по 16 год 30 хв (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 зайшов до другого під'їзду, піднявся на 2 поверх та наблизився до дверей квартири АДРЕСА_4 , яка перебуває в користуванні ОСОБА_8 Обравши об'єктом свого злочинного посягання майно, що знаходиться в приміщенні квартири, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих, ОСОБА_5 , за допомогою заздалегідь заготовлених предметів, що мав при собі, відчинив вхідні двері шляхом пошкодження механізму замка, таким чином проник в приміщення даної квартири.
Продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , впевнившись, що мешканці в квартирі відсутні, повторно таємно викрав наступні речі, що належить ОСОБА_8 , а саме: ноутбук марки «Apple» Macbook Air M1 модель A2337 з серійним номером C02FMG2SQ624, вартістю 30999 грн., окуляри віртуальної реальності марки «Oculus» Quest 2 з серійним номером НОМЕР_2 , вартістю 10000 грн., універсальну мобільну батарею марки «Baseus» Bipow модель PPBD30K з серійним номером НОМЕР_3 , вартістю 999 грн., систему нагрівання тютюну IQOS Original Duo, вартістю 1399 грн.
У подальшому, утримуючи при собі викрадене майно, що стало об'єктом злочинного посягання, ОСОБА_5 вийшов через вхідні двері з вищевказаної квартири та спустився в двір зазначеного будинку, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 43397 гривень.
ОСОБА_5 є обізнаним про кримінальну відповідальність за вчинений ним злочин та може в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на потерпілих та свідків шляхом залякування, вчиняти інші кримінальні правопорушення. При цьому він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Метою застосування даного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто в межах вказаного кримінального провадження існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала у повному обсязі, просила задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 8 років позбавлення волі, тому існують ризики, а саме: переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання проведення досудовому розслідуванню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 вважає, що клопотання є необґрунтованим, недоведено, що підзахисний ухилятиметься від своїх обов'язків, просив врахувати те, що ОСОБА_5 сам з'явився на розгляд даного клопотання, підзахисний має постійне місце проживання, проживає з матір'ю пенсійного віку та з братом, який страждає на шизофренію, підзахисний єдиний хто працює в сім'ї, хоч і неофіційно. Наразі підозрюваний ОСОБА_5 виконує свої процесуальні обов'язки, тому просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати більш м'який запобіжний захід, зокрема у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, додатково повідомив, що у 2012 році він переніс операцію на серце, потім через 3 роки знову проведено повторну операцію, проживає разом з матір'ю, яка є пенсіонеркою та братом, який хворіє на шизофренію.
За таких обставин, слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.
За вказаним фактом 23 квітня 2024 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 1202410004001419.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідча обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та захисника щодо вручення їм копій клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
31 травня 2024 року - ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.
У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, наявними у справі доказами, зокрема копіями: протоколу огляду місця події від 22.04.2024 за адресою: АДРЕСА_6 ; протоколами допиту потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; протоколу огляду місця події від 08.05.2024 за адресою АДРЕСА_7 ; протоколу обшуку від 21.05.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Водночас слідча суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідча суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозри, яка стала підставою для обрання запобіжного заходу, що повинно підтвердити або спростувати підозру.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У межах вказаного кримінального провадження прокурор вказав на такі існуючі ризики, як:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Слідча суддя враховує, що запобігання ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування і суду та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів та за яке передбачено покарання до 8 років позбавлення волі.
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі буде незаконно впливати на свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні, з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 вплинути на потерпілого та свідків, слідча суддя враховує, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого чи прокурора з метою затягування часу проведення досудового розслідування, що в свою чергу може повпливати на строки проведення досудового розслідування. Також, підозрюваний перебуваючи на свободі може вжити заходи щодо знищення речових доказів та викраденого майна, оскільки досудове розслідування на даний час триває, та вживаються заходи з метою встановлення місцезнаходження викраденого майна та зібрання доказів.
Слідча суддя критично ставиться до ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки дані вказівки є формальними та не підтверджуються жодними матеріалами, долученими до клопотання.
п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, враховуючи те, що ОСОБА_5 був неодноразово засуджений за вчинення заволодіння чужим майном, поєднаним з проникненням до житла, ніде офіційно не працює та немає постійного джерела доходу, що може спонукати його до вчинення нових злочинів.
Надаючи оцінку ризику можливості підозрюваному ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає це цілком ймовірним, та враховує ту обставину, що підозрюваний раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, стан здоров'я, міцність його соціальних зв'язків, той факт, що він неодружений, офіційно не працює, має постійне місце проживання у м. Києві, раніше судимий.
Разом з тим, вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідча суддя враховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Також при розгляді даного клопотання слідча суддя враховує правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (Kharcnenko v. Ukraine) №40107/02, щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80).
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Між тим клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру переховуватись та перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Слідча суддя звертає увагу на те, що долучені до клопотання докази підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КПК України, проте не свідчать про обґрунтованість ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
За наведених обставин, слідча суддя дійшла висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду можливе і при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, поклавши на підозрюваного процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри та може забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст. 176-178, 181-184, 186, 194, 196, 197, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя
у задоволенні клопотання старшої слідчої СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , до 31 липня 2024 року у межах строку досудового розслідування, та зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора в межах строку дії цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Зобов'язати ОСОБА_5 прибути до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, крім випадків необхідності звернення за медичною допомогою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 31 липня 2024 року включно, такі обов'язки:
не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.
На період дії воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_5 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчої судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 30 хв 06 червня 2024 року.
Слідча суддя: ОСОБА_1