ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22141/23
провадження № 2/753/848/24
07 червня 2024 року Дарницький районний суду м. Києва у складі :
головуючої судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з нею
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексті - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач), у якому просить суд зобов'язати відповідача:
-однаковий, порівну період проживання доньки з батьком та матір'ю, а саме, кожний парний місяць року з батьком, кожний непарний місяць року з матір'ю;
-не перешкоджати позивачу - батькові приїжджати за донькою до місця проживання матері за кордоном України, передавати доньку батькові для переїзду та проживання до України, до квартири батька в Києві, де зареєстрована донька;
-забезпечувати спілкування (контакт) малолітньої дитини з батьком шляхом відоезв'язку, зокрема з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp);
-негайно повідомляти батька про факти захворювання і заплановані/ургентні медичні втручання та лікування дитини;
-негайно повідомляти батька про зміну місця проживання, повідомляти адресу та умови проживання доньки за кордоном;
-завчасно (не пізніше, ніж за три дні) повідомляти батька про виїзд доньки (мету, причини та напрям) за межі населеного пункту, країни, де наразі проживає донька з матір'ю;
-надати батькові інформацію про місця, адреси, назви та контакти, графік навчання та/або відвідування дитиною школи, навчальних закладів, гуртків, секцій тощо, а також негайно (не пізніше, ніж протягом двох днів з дня виникнення факту) повідомляти батька дитини про факт і причини зміни чи припинення відвідування таких закладів, гуртків, секцій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони з 28 лютого 2017 року по 24 листопада 2022 року перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народилась спільна донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України відповідач із дитиною зі згоди позивача виїхала за межі України до Республіки Польща. У квітні 2022 року вона повернулася в Україну, але 15 квітня 2022 року поїхала назад в Польщу без його згоди. Повідомляє, що в 2022 році неодноразово відвідував доньку. Під час побачень донька скаржилася на те, що не хоче жити в Польщі в орендованих кімнатах в різних місцях Варшави, що для неї психологічно та морально шкідливо змінювати місце проживання кожні 3-4 місяці, та вона хоче повернутися до м. Києва, проживати вдома разом із батьком. Окрім того, з грудня 2022 року позивач не має можливості бачитися з донькою, а лише іноді розмовляти по телефону. Відповідач перешкоджає зустрічам з дитиною та приховує від позивача місце проживання та місце навчання дитини у Варшаві. Черговий раз ми домовилися з відповідачем, що вона приїде разом з донькою до м. Києва на місяць та залишить її проживати разом зі мною, але вона знов свою обіцянку не виконала. Крім того, звертався до Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, однак отримав лист, в якому повідомлено про неможливість визначити спосіб його участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, оскільки в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить встановити спосіб та порядок спілкування з дитиною.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.
26 березня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Полуніної К.А. на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких вона проти позову заперечує, посилаючись на наступне. Матір не чинить перешкод у спілкуванні з дитиною. Позивач вільно спілкується зі своєю донькою у будь-який час, коли він забажає, та коли донька має можливість. Всю інформацію, яка стосується дитини, матір надає батьку, не відмовляє у запитах. Відповідач надала можливість позивачу спілкуватися з дитиною особисто не лише по телефону. Вона привозила дитину в Україну для побачень з батьком. Крім того, батько дитини приїздить до неї за місцем її проживання у Польщу, де також проводить з нею час без обмежень у спілкуванні, коли забажає. Позивачу відомо її місце проживання, яку школу відвідує дитина, хто її друзі, які гуртки відвідує та чим займається у вільний час. Зазначає, що частіше саме відповідач виступає ініціатором того, щоб відбувалось спілкування батька з дитиною. Батько самостійно дуже рідко дзвонить, фактично раз на 2-3 дні. Разом з тим, позивач з 2022 року часто приїздив до Варшави і проводив час з ОСОБА_3 , відповідач ніколи цьому не заважала, навпаки просила приїжджати та навідувати доньку, проте саме позивач відмовляється приїздити до Польщі, посилаючись на фінансові труднощі. Крім того, позивач не виконує ні в добровільному, ні в примусовому порядку рішення суду про стягнення аліментів, навпаки навіть звернувся до суду з позовом про зменшення їх розміру.
Враховуючи вище викладене, а також враховуючи те, що відповідачем не вчиняються будь-які дії перешкодити позивачу у вихованні та спілкуванні з донькою, остання прохає суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
15 травня 2024 року представником Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації через загальну канцелярію суду подано висновок про визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позову. Додатково додав, що останній раз бачив дитину в минулому році. Відповідачка не хоче повертатися в Україну, знайшла роботу в Польщі, проте це на його думку, не добре для дитини. Його не влаштовує, те що він має їхати за кордон, щоб побачити доньку. Посилаючись на рівність прав батьків щодо дитини та у зв'язку з фінансовими труднощами і значним витрачанням часу на поїздки до Польщі, хотів би, щоб донька повернулася в Україну та хоча би рік проживала б з ним.
Відповідач в судовому засіданні в режимі відео конференції проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, з підстав викладених у поясненнях. Додатково наголосила, що не чинить позивачу жодних перешкод у спілкуванні з донькою, навпроти є ініціатором їх спілкування, навіть приїздила до м. Києва, щоб надати можливість батьку бачитися з донькою. Зазначає, що залишається в Польщі щоб забезпечити дитині безпеку. Вважає, що позивач, не обмежений у спілкуванні з донькою, не є військовозобов'язаний та може приїжджати у Варшаву необмежену кількість разів з урахуванням графіку дитини. Окрім того, запропонований позивачем графік спілкування з дитиною суперечить її інтересам, так як дитина не в змозі фізично навчатися у м.Варшаві та через місяць приїжджати у м.Київ: це важко для неї і фізично, і морально, і психологічно.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації надіслала на адресу суду заяву, у якій просила слухати справу за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що сторони з 28 лютого 2017 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2022 року.
Під час шлюбу у них народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами у справі, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває разом з матір'ю ОСОБА_2 у Республіці Польща, зокрема у місті Варшава. Дитина навчається у школі, в першому класі у м. Варшава.
Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 05 березня 2024 року у справі № 753/6513/23 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, відмовлено.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року у справі № 753/161/23 стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 14.02.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, в провадженні Дарницького районного суду м.Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
З матеріалів справи також вбачається, що стосунки між сторонами не склалися, оскільки позивач наполягає на тому, що відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини, а відповідач в свою чергу стверджує, що таких перешкод не чинить та не забороняє позивачу спілкуватись з дитиною.
Разом з тим, позивач ОСОБА_1 вважає, що дитина, ОСОБА_3 дуже адаптована до переїздів, тому встановлення судом графіку спілкування з дитиною, а саме проживання місяць з мамою у місті Варшава, а місяць з папою у місті Київ не буде для неї великим навантаженням.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Отже, положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.
При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (частина четверта статті 19 СК України).
Згідно наданого Службою у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації висновку про визначення способу участі батька, ОСОБА_1 у вихованні дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спілкуванні з нею №101-4288 від 13.05.2024, вбачається, що з метою забезпечення прав та інтересів дитини райдержадміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити участь батька, ОСОБА_1 , у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наступним графіком:
-спілкуватися засобами телефонного, мобільного, інтернет та іншого зв'язку, зокрема із застосуванням соціальних мереж, з урахуванням режиму дня дитини, з понеділка по п'ятницю після 17:00 год., щосуботи та щонеділі - протягом дня;
-під час перебування дитини на території України - 30 днів на рік, під час літніх або зимових канікул, за попередньою домовленістю між батьками;
-під час перебування дитини на території Республіки Польща - необмежений час, з урахуванням режиму дня дитини.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 СК України, сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання врегульовано Сімейним кодексом України.
Згідно із ч. 6 ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
За нормою ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1995 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов'язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.
Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
За ч.ч. 1, 2 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.
Згідно положень ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини
У відповідності до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
За змістом ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
В преамбулі Конвенції ООН «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХН від 27.02.91 зазначено, що держави-учасниці Конвенції визнають, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної 20.11.1959 р. Генеральною Асамблеєю ООН, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст.ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції, дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.
Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов'язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Встановлюючи порядок побачень батька з дітьми, врахувавши інтереси дітей, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне, стабільне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїми дочкою та сином, наявність конфлікту та неприязних відносин між батьками, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дітей, відсутність підтверджених належними та достатніми доказами обставин, які б могли бути підставою для обмеження права батька на спілкування з дітьми, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування, суди дійшли правильного висновку про можливість визначення порядку періодичних тимчасових побачень ОСОБА_8 з дітьми, оскільки право батька на спілкування з дітьми є його незаперечним правом, а спілкування малолітніх дітей з батьком відповідає їхнім інтересам. Суди правильно врахували те, що діти наразі перебувають за кордоном, відстрочивши порядок виконання визначеного судом способу участі батька у спілкуванні та вихованні дітей на час воєнного стану в Україні та перебування дітей у цей період за кордоном, натомість зобов'язавши відповідачку на цей період організувати спілкування дітей із батьком у режимі відеозвязку через мобільні телефони, що буде сприяти підтриманню зв'язку дітей із батьком до того часу, як вони повернуться до України.
У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.
Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостро- емоційними і мінливими стосунки між батьками, отже остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Суд звертає увагу на те, що позивач ОСОБА_1 виявляє бажання спілкуватися з дитиною, приймати участь у її вихованні, а відтак судом не встановлено підстав для усунення позивача від спілкування з його донькою, а тому суд вважає, що сторонам слід знайти спільні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного спілкування позивача з дитиною.
Крім того, судом встановлено, що сторони не домовились про порядок участі у вихованні та спілкуванні доньки з її батьком, внаслідок чого позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визначити, зокрема, порядок та графік участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
В ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача ОСОБА_1 із дитиною буде перешкоджати нормальному її розвитку, у зв'язку із чим, суд приходить до переконання, що спілкування позивача з дитиною буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.
Суд вважає, що безпосередня участь батька у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання, зокрема, батьківських прав позивача, а насамперед, буде повністю відповідати інтересам дитини.
Беручи до уваги пояснення позивача, заперечення відповідача, малолітній вік дитини, перебування дитини разом з матір'ю за межами України на період воєнного стану в Україні, розклад дня дитини, яка навчається у школі, зайнятість матері, наявність між сторонами спору стосовно участі батька дитини у спілкуванні з дитиною, суд вважає за необхідне визначити порядок і спосіб участі позивача у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 159 СК України з урахуванням бажання позивача брати участь у житті дитини, на період дії в Україні воєнного стану та/або до повернення дитини на територію України за допомогою відео або телефонного зв'язку щоденно з 18.00 год. до 21.00 год. протягом 1 год., з урахуванням режиму дня дитини та стану її здоров'я. Зобов'язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 інформацію щодо адреси місця проживання, перебування доньки ОСОБА_3 , стану її здоров'я, повідомивши його про це на наступний день з дня настання таких обставин. Після повернення ОСОБА_2 з дитиною на територію України, визначити ОСОБА_1 наступний графік спілкування та виховання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- щовівторка та щочетверга кожного місяця з 16:00 год. до 19:00 год. з урахуванням графіку дитини, а також перша, третя та п'ята неділя кожного місяця з 10:00 год. до 18:00 год. з урахуванням графіку дитини;
- канікулярний період, щорічне оздоровлення та святкові дні - за домовленістю між батьками, з урахуванням думки дитини.
На думку суду, зазначений порядок спілкування позивача з дитиною буде достатнім і відповідатиме принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритету інтересів дитини, підтримку зв'язків з родичами, сприятиме позивачу брати участь у вихованні дитини.
Суд зазначає, що визначений судом спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв'язків між батьком і дитиною у інших формах та в інший час, за погодженням батьків. З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати віковим інтересам дитини.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки між сторонами існують непорозуміння щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, під час розгляду справи не встановлено негативного впливу батька на дитину, батько бажає приймати участь у її вихованні, спілкуватися з нею, мати спільні інтереси, а, отже, необхідно забезпечити ефективне здійснення прав доступу позивача до дитини, шляхом часткового задоволення позовних вимог та визначення участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою у відповідності до графіку, який буде повністю забезпечувати інтереси дитини.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 19, 141, 157, 158, 159 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст..ст. 3, 9, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 259, 263-268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з нею - задовольнити частково.
Визначити такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на період дії в Україні воєнного стану та/або до повернення дитини на територію України:
- за допомогою відео або телефонного зв'язку щоденно з 18.00 год. до 21.00 год. протягом 1 год., з урахуванням режиму дня дитини та стану її здоров'я;
Зобов'язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 інформацію щодо адреси місця проживання, перебування доньки ОСОБА_3 , стану її здоров'я, повідомивши його про це на наступний день з дня настання таких обставин.
Після повернення ОСОБА_2 з дитиною на територію України, визначити ОСОБА_1 наступний графік спілкування та виховання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- щовівторка та щочетверга кожного місяця з 16:00 год. до 19:00 год. з урахуванням графіку дитини, а також перша, третя та п'ята неділя кожного місяця з 10:00 год. до 18:00 год. з урахуванням графіку дитини;
- канікулярний період, щорічне оздоровлення та святкові дні - за домовленістю між батьками, з урахуванням думки дитини.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА