Ухвала від 02.06.2023 по справі 753/13121/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13121/21

провадження № 1-кп/753/620/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ТОВ «Лукавиця» - ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 п.п. 6,11 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 194; ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_10

прокурора ОСОБА_11 ,

ВСТАНОВИВ:

Упровадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження.

Представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ТОВ «Лукавиця» - ОСОБА_4 подано клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року на будинки АДРЕСА_1 , масив Лукавиця та ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року на земельні ділянки, які розташовані за адресами: АДРЕСА_2 , масив Лукавиця; об'єкти незавершеного будівництва котеджного містечка «Преображенське» № НОМЕР_1 , які розташовані за адресою: Київська область, м. Обухів, масив Лукавиця.

Вказане клопотання представник обґрунтовує тим, що вказане майно не має жодного відношення до обставин кримінального провадження та є очевидно не співмірним завданням кримінального провадження.

Прокурор надав письмові заперечення на вказане клопотання, вказуючи про його необґрунтованість. Також, звернув увагу, що санкцією статті, за якою обвинувачується ОСОБА_7 , який фактично є засновником ТОВ «Лукавиця», передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1,2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, ухвалами слідчих суддів Святошинського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року та 24 грудня 2020 року задоволені клопотання прокурора та накладено арешт на вказане у клопотанні представника майно.

Згідно ухвал суддів та пояснень прокурора, арешт на майно накладено з метою забезпечення запобігання можливості його пошкодження, знищення, перетворення, відчуження та конфіскації майна як виду покарання.

Тобто, такий арешт по суті являє, в тому числі, форму забезпечення збереження доказу у кримінальному провадженні.

Будь яких додаткових даних чи доводів, які б свідчили, що на даний час необхідність в арешті майна відпала, в клопотанні представника не наведено.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на вказане у клопотанні майна, оскільки він накладений обґрунтовано та доказів, що на сьогоднішній день відпала потреба у накладеному арешті, суду не надано.

Керуючись ст. 350 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ТОВ «Лукавиця» - ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

______________ ______________ _______________

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2