Справа № 752/11592/23
Провадження № 2/752/1292/24
Іменем України
08 лютого 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Ахмеяна Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів -
у червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 16.12.2021 року між нею та АТ «Сенс Банк» укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 491059604 зі встановленим лімітом кредитної лінії у розмірі 50000 грн. та максимальною сумою кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Згідно паспорту споживчого кредиту було встановлено кредитний ліміт у розмірі 83010,75 грн. Строк кредитування 60 місяців. Зобов'язання за договором виконує, у період з 17.12.2021 року по 27.02.2023 року на погашення заборгованості нею внесено 23225,60 грн. Крім того, за цим же договором було встановлено процедуру реструктуризації, впродовж якої нею було внесено оплати на погашення заборгованості з 21.12.2021 року по 31.01.2023 року у розмірі 21530,88 грн. Відповідно, разом в рахунок погашення заборгованості внесено 44756,48 грн. Однак, за договором згідно графіку платежів, наданих банком, до сум, що підлягають сплаті, включається списання коштів за користування кредитом, сума яких складає 109066,01 грн. Вважає, що договір укладений між нею та банком є таким, що порушує її права, як споживача та підлягає визнанню недійсним в частині нарахування плати за користування кредитом.
Просила зобов'язати АТ «Сенс Банк» здійснити нарахування грошових коштів, що було сплачено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 491059604 від 16.12.2021 року, а саме суми в розмірі 44756,48 грн. та зробити перерахунок заборгованості та графіку погашення кредиту, виключивши стягнення коштів за користування кредитом.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 19 червня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 16). Відповідачу наданий строк для надання відзиву.
8 лютого 2024 року представник відповідача подав до суду заяву про закриття провадження у справі з підстав п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки наявне рішення суду ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у справі № 752/13268/23 (а.с. 28).
В судовому засіданні сторони відсутні, про час і місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог Закону.
Позивач подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі (а.с. 26).
Відповідач про причини неявки представника суд не повідомив.
Суд, розглянувши дану заяву, вважає, що її слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої ст. 12, частини першої ст. 20 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.
За частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод, гарантується кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), п. 36, Series A № 18).
В судовому засіданні встановлено, що у липні 2023 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд зобов'язати АТ «Сенс Банк» здійснити нарахування грошових коштів, що було сплачено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 491059604 від 16.12.2021 року, а саме суми в розмірі 44756,48 грн. та зробити перерахунок заборгованості та графіку погашення кредиту, виключивши стягнення коштів за користування кредитом.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року у справі № 752/13268/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів, залишено без задоволення.
Порівняльний аналіз предметів спору у цій справі та у справі №752/13268/23 свідчить, що позовні вимоги у обох справах є тотожними, оскільки цим предметом є зобов'язання АТ «Сенс Банк» здійснити нарахування грошових коштів, що були сплачені в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 491059604 від 16.12.2021 року, а саме суми в розмірі 44756,48 грн. та зробити перерахунок заборгованості та графіку погашення кредиту, виключивши стягнення коштів за користування кредитом.
Тотожними є і склад сторін, що є очевидним, а також підстава позову.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц зазначено, що необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України (2004 року) зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України).
За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19, від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 25 липня 2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" та від 28 жовтня 199 року у справі "Брумареску проти Румунії" зазначив, що існує установлена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
За встановлених обставин та відповідних тому правових підстав, під час судового розгляду встановлено, що позови у справі № 752/11592/23 та № 752/13268/23 є тотожними, так як в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255 ч. 1 п. 3, 256 ЦПК України, суд,
провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів закрити у зв'язку з набранням законної сили рішення суду, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею
(частина 2 статті 261 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду (частина 1 статті 353, стаття355 ЦПК України).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (стаття 354 ЦПК України).
Суддя: Плахотнюк К.Г.