Справа № 752/2651/23
Провадження № 1-кс/752/4595/24
06 червня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100000000248 від 25.03.2021, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі Грузія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого (зі слів), раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021100000000248 від 25.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.4 ст.190, ч.3 ст.191 КК України. Клопотання погодив прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100000000248 від 25.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.4 ст.190, ч.3 ст.191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , маючи умисел на заволодіння грошовими коштами клієнтів АТ «Ощадбанк», вступивши у попередню змову із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, протягом травня 2023 року, вчинили заволодіння шляхом обману грошовими коштами в особливо великих розмірах, які зберігалися на поточному рахунку ОСОБА_11 , відкритому в АТ «Ощадбанк» за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.05.2023 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 виник спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами клієнтів АТ «Ощадбанк».
Зокрема, ОСОБА_9 , як керуючий ТВБВ № 10026/075 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» та маючи відповідно до своєї займаної посади доступ до програмного забезпечення та клієнтської бази АТ «Ощадбанк», 01.05.2023, знаходячись на своєму робочому місці, розташованому за адресою: м. Київ вул. Оноре де Бальзака, 42/20 , здійснював моніторинг клієнтської бази в інформаційних банківських системах АТ «Ощадбанк» з метою пошуку особи, яка має відкритий у зазначеній банківській установі поточний рахунок та на якому зберігається значна сума грошових коштів, яка тривалий час ним не користується.
Так, 01.05.2023, у період часу з 18:35 год. до 20:15 год., ОСОБА_9 , використовуючи свій особистий логін «ОСОБА_9», отримав доступ в інформаційних банківських системах АТ «Ощадбанк» до інформації стосовно клієнта банку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме інформації щодо стану рахунків, паспортних даних та іншої персональної інформації.
Дану інформацію ОСОБА_9 , у невстановленому досудовим розслідування місці та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, повідомив ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , після цього, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 вирішили заволодіти грошовими коштами, які зберігались на рахунку ОСОБА_11 , відкритому у АТ «Ощадбанк» при цьому розробили спільний план реалізації своїх злочинних намірів.
Після цього, ОСОБА_9 , реалізуючи спільний із ОСОБА_6 та ОСОБА_13 злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, у травні 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, використовуючи свій особистий логін «ОСОБА_9», скопіював з інформаційних банківських систем АТ «Ощадбанк» паспорт громадянина України ідентифікаційний номер платника податків та інші персональні дані клієнта банку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після цього, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , у травні 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, передали невстановленій досудовим розслідуванням особі для виготовлення підроблених документів, незаконно скопійовану з інформаційних банківських систем АТ «Ощадбанк» ОСОБА_9 інформацію стосовно клієнта банку ОСОБА_11 , а також фотознімок ОСОБА_10 .
Після цього, невстановлена досудовим розслідуванням особа, у травні 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, використовуючи надані ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 інформацію та фотознімки, виготовила офіційний документ - паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_11 , серії НОМЕР_2 , виданий 11.06.2016 Широківським РС ГУДМС України в Дніпропетровській області, у який було вклеєно фотознімок ОСОБА_10 . Вказаний підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_11 , серії НОМЕР_2 з вклеєною у нього фотографією ОСОБА_10 невстановлена особа при невстановлених обставинах передала ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_12 .
Продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами, які зберігались на рахунку ОСОБА_11 , відкритому у АТ «Ощадбанк», ОСОБА_9 , 26.05.2023 о 09:10 год., знаходячись на своєму робочому місці, розташованому за адресою: м. Київ вул. Оноре де Бальзака, 42/20 , використовуючи свій особистий логін «ОСОБА_9», пересвідчився у інформаційній банківській системі АТ «Ощадбанк» щодо наявності на валютному рахунку ОСОБА_11 , відкритому у АТ «Ощадбанк» грошових коштів, розмір яких становив 169 334 доларів США, повідомив про це ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .
Продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами, які зберігались на рахунку ОСОБА_11 , відкритому у АТ «Ощадбанк», отримавши підтвердження про наявність на рахунку ОСОБА_11 грошових коштів, ОСОБА_10 , виконуючи відведену їй роль, використовуючи засоби конспірації зовнішності, приблизно о 14:00 год. 26.05.2023 прибула до ТВБВ №10026/0134 Філії - Головне управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», яке знаходиться за адресою: м. Київ бульвар Кольцова, 14-Д. Після цього, ОСОБА_10 представившись клієнтом банку Співак ОСОБА_14 , попросила співробітника банку надати їй консультацію щодо відкриття депозитного рахунку на суму 500 000 гривень. Отримавши консультацію з приводу відкриття депозитного рахунку, ОСОБА_10 покинула приміщення банківського відділення.
Наступного дня, а саме 27.05.2023, о 10:23 год., ОСОБА_9 , знаходячись на своєму робочому місці, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 42/20 , використовуючи свій особистий логін «ОСОБА_9», знову пересвідчився у інформаційній банківській системі АТ «Ощадбанк» у наявності на валютному рахунку ОСОБА_11 , відкритому у АТ «Ощадбанк», грошових коштів у розмірі 169 334 доларів США, повідомивши про це ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .
Продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами, які зберігались на рахунку ОСОБА_11 , відкритому у АТ «Ощадбанк», отримавши підтвердження про наявність на рахунку ОСОБА_11 грошових коштів, ОСОБА_10 виконуючи відведену їй роль, використовуючи засоби конспірації зовнішності, прибула 27.05.2023 приблизно о 11:00 до ТВБВ №10026/0134 Філії - Головне управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», яке знаходиться за адресою: м. Київ бульвар Кольцова, 14-Д. Після цього, ОСОБА_10 , представившись клієнтом банку Співак ОСОБА_14 , звернулась до співробітника відділення ОСОБА_15 з проханням про відкриття нового депозитного рахунку та зміну фінансового номеру. При цьому, ОСОБА_10 надала ОСОБА_15 , підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_11 , серії НОМЕР_2 у який невстановленою досудовим розслідуванням особою було вклеєно фотографію ОСОБА_10 . На що ОСОБА_15 , не будучи обізнаною про злочинні дії ОСОБА_10 та будучи останньою введеною в оману, провела верифікацію клієнта та надала для заповнення заяву про зміну фінансового номеру телефону. Далі ОСОБА_10 заповнила від імені ОСОБА_11 заяву про зміну фінансового номеру телефону на номер НОМЕР_3 при цьому розписавшись у вказаній заяві від імені ОСОБА_11 . Після цього, ОСОБА_10 покинула вказане відділення.
Цього ж дня, а саме 27.05.2023, приблизно о 14:00 год., ОСОБА_10 , продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами, які зберігались на рахунку ОСОБА_11 , відкритому у АТ «Ощадбанк», повернулась до ТВБВ № НОМЕР_4 Філії - Головне управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», яке знаходиться за адресою: м. Київ бульвар Кольцова, 14-Д, де заповнила від імені ОСОБА_11 надані ОСОБА_15 , якій про злочинні наміри ОСОБА_10 нічого не було відомо, документи, необхідні для відкриття карткового депозитного рахунку, а саме заяву від імені ОСОБА_11 про приєднання №382139411/271218 від 27.05.2023, опитувальник фізичної особи клієнта ОСОБА_11 від 27.05.2023, розписавшись у вказаних документах від імені ОСОБА_11 . На підставі вказаних документів було відкрито депозитний рахунок на ім'я ОСОБА_11 . Після цього, ОСОБА_10 внесла через касу відділення грошові кошти у розмірі 5 000 гривень на депозитний рахунок та отримавши банківську платіжну картку розписалась від імені ОСОБА_11 у розписці про отримання платіжної картки від 27.05.2023 та покинула відділення.
Продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами, які зберігались на рахунку ОСОБА_11 , відкритому у АТ «Ощадбанк», ОСОБА_10 , використовуючи додаток «Ощад 24/7», здійснила конвертацію валюти у розмірі 169 346 доларів США, які знаходились на валютному рахунку ОСОБА_11 в гривневий еквівалент та переведено кошти у сумі 6 192 746, 14 гривень на гривневий картковий рахунок. Після чого, ОСОБА_10 за попередньо узгодженим з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 планом, у період часу з 17:26 год. 27.05.2023 до 18:06 год. 28.05.2023 здійснила операції з придбання в торгівельних мережах міста Києва ювелірних виробів та операції зі зняття готівки в банківських терміналах на суму 6 190 647 гривень.
В подальшому, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 розподілили між собою придбані ювелірні вироби та зняті з банківських терміналів грошові кошти.
31 жовтня 2023 року АТ «Ощадбанк» за рахунок власних коштів повернуло клієнту ОСОБА_11 на поточний рахунок грошові кошти у розмірі 169 346 доларів США.
Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , при зазначених вище обставинах, з використанням завідомо неправдивих офіційних документів, заволоділи шляхом обману грошовими коштами, які зберігались на рахунку ОСОБА_11 , відкритому у АТ «Ощадбанк», спричинивши тим самим АТ «Ощадбанк» шкоду у розмірі 169 346 доларів США, що в перерахунку у національну валюту становить 6 192 746, 14 грн., що більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і є особливо великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції, чинній станом 27.05.2023).
29.05.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції, чинній станом 27.05.2023).
На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного сторона обвинувачення у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування із визначенням застави у розмірі 2 064 248 грн.; покласти на підозрюваного строком на 60 днів наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; заборонити спілкуватись зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити. Пояснив, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованою; ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, є доведеними.
Захисники підозрюваного заперечили проти клопотання пославшись на таке. Підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину є необґрунтованою та не підтвердженою долученими до матеріалів клопотання відомостями. Ризики, про існування яких стверджує слідчий у клопотанні, не доведені та відсутні повністю. ОСОБА_6 має стійкі соціальні зв'язки, що виключає ризик переховування; обшуки та вилучення речей вже відбулись, тобто підозрюваний вже не може знищити чи сховати докази; свідки у кримінальному провадженні вже допитані; ризики, передбачені пунктами 4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, є припущеннями сторони обвинувачення, які не обґрунтовані будь-якими об'єктивними даними. У клопотанні не наведено достатніх підстав і не надано доказів для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема не вказано обставини на підтвердження ризиків, що підозрюваний буде переховуватись від слідства або суду, перебуваючи на волі або в разі перебування на волі може чинити перешкоди слідству. Крім того, захисники послались на те, що клопотання не містить обґрунтування неможливості запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Також захисники вказували про непомірність для підозрюваного визначеного стороною обвинувачення розміру застави. На підставі зазначеного захисники просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під варто, застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у
м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021100000000248 від 25.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.4 ст.190, ч.3 ст.191 КК України.
29.05.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції, чинній станом 27.05.2023).
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України,ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_6 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема копіях: протоколів огляду, висновків експертів, протоколів НСРД; протоколу допиту свідка; інших відомостей, долучених до клопотання.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленоїОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_6 міг вчинитизазначений вище злочин.
Заперечення захисників головним чином зводяться до оцінки обґрунтованості підозри та наявності у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюванийОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції, чинній станом 27.05.2023), який у відповідності до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді реального позбавлення волі на значний строк. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюєтьсяОСОБА_6 , обставини вчинення інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Також прокурором доведено наявність підстав вважати, щоОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Такий ризик є обґрунтованим, оскільки органом досудового наразі не віднайдені всі речі та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. Враховуючи зазначене, на переконання слідчого судді, ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою приховування чи знищення доказів, які можуть вказувати на його причетність до кримінального правопорушення, та які мають доказове значення для досудового розслідування.
Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Оцінюючи наявність ризиків, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує спосіб та обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину, а також характеристику підозрюваного; на переконання слідчого судді ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом перешкоджання збиранню стороною обвинувачення доказів та вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, є доведеними.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів, враховує такі обставини: підозрюваний ОСОБА_6 одружений, має на утриманні малолітню дитину; не працюючий (зі слів); раніше не судимий.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою прокурором доведено наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких обставин, оскільки прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого і наявність підстав для застосування щодо підозрюваногоОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, строком на 54 доби, а саме по 29.07.2024 включно.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави слідчий суддя вважає, що доводи сторони обвинувачення, викладені у клопотанні, та пояснення прокурора, надані у судовому засіданні, про спроможність підозрюваного ОСОБА_6 внести заставу у розмірі 2 064 248 грн., є неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами, зокрема щодо матеріального стану підозрюваного, враховуючи відсутність в матеріалах справи відомостей про його доходи, а також наявності у нього на праві власності рухомого чи нерухомого майна.
Водночас, слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція.
З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, суми завданої шкоди та з огляду на відсутність в матеріалах клопотання відомостей про матеріальний стан підозрюваного, на думку слідчого судді, застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400,00 грн., не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього. Проте застава в такому розмірі є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя також враховує, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Окрім цього, чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на підозрюваного, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов'язків.
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваногоОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; заборонити спілкуватись зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
При визначенні строку, на який на підозрюваного будуть покладені зазначені вище обов'язки, в разі внесення застави, слідчий суддя враховує, що строк дії ухвали слідчого судді про застосування тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів; досудове розслідування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, строк дії обов'язків покладених на підозрюваного необхідно визначити до 29.07.2024 включно.
Керуючись статтями 32, 110, 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 54 доби, в межах строку досудового розслідування , а саме по 29.07.2024 включно.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 908 400,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ , р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.
Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
-не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-заборонити спілкуватись зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити до 29.07.2024 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1