Справа №752/18628/23
Провадження №2/752/1724/24
12 червня 2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Адвокат Павленко Сергій Валерійович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» (далі - ТОВ «Інстафінанс») звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.07.2021 між ТОВ «Інстафінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії за №IU0954906 (в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії за № IU2268186), відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач отримав кредитні кошти, які, останній, зобов'язався повернути у строки, визначені в договорі, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені умовами цих договорів.
Позивач виконав свої зобов'язання та надав відповідачу в користування кредитні кошти, однак, відповідач належним чином зобов'язання за укладеним договором не виконав, в зв'язку з чим має заборгованість перед позивачем в сумі 42148 грн., з яких: 23000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11178 грн. - заборгованість по процентам, 7970 грн. - заборгованість за платою за організацію продовження, якщо сплачується на умовах післяплати.
З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов'язань просить стягнути зазначену заборгованість в примусовому порядку.
11.09.2023 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі і призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
05.10.2023 представником відповідача адвокатом Придуваловим В.В. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він погоджується з частковим задоволення позовних вимог та стягненням з відповідача заборгованості в розмірі 23000 грн, яка є тілом наданого відповідачу кредиту.
Позивач дізнався про порушення свого права щодо неповернення відповідачем на його користь кредитних коштів 25.08.2021 та саме з цієї дати потрібно відлічувати строк позовної давності внаслідок його порушеного права.
Представник відповідача заперечує щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом та платою за організацію продовження, якщо сплачується на умовах післяплати, оскільки термін дії кредитування складав строк 30 днів з моменту видачу відповідачу кредитних коштів, який розпочався 26.07.2021 та сплив 25.08.2021. Оскільки строк платежу за кредитним договором було визначено як остаточний 25.08.2021, позивач встановивши, що відповідач не виконав умови договору повинен був припинити дію цього договору та нарахування додаткових процентів.
Позивачем не надано до суду жодних доказів, що відповідач будь-яким чином зверталася до позивача з заявою про продовження (відтермінування) строку користування кредитними коштами, а отже позивач необґрунтовано просить суд стягнути з відповідача проценти за користування кредитом та плату за організацію продовження, якщо сплачується на умовах післяплати, оскільки договірна домовленість між ТОВ «Інстафінанс» та ОСОБА_1 на продовження терміну кредитування відсутня.
18.10.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що відповідно до спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії сторони узгодили, що процентна ставка за один день користування грошовими коштами становить 1, 62%. Крім того, у спеціальних умовах позичальник був повідомлений про орієнтовну загальну вартість кредиту яка становить 34178, з яких 23000 грн - тіло кредиту, 11178 грн - відсотки за 30 днів використання користування коштами (1,62% * 30 днів = 48,6% за 30 днів; 23000 *48,6% = 11178 грн).
Відповідно до спеціальних умов відповідач зобов'язаний повернути кредитні кошти з відсотками по 25.08.2021, але вказані кошти відповідачем не були сплачені, також нею не було сплачено грошові кошти на продовження строку повернення кредиту до 23 год. 50 хв. 25.08.2021.
Відповідач порушила вимоги щодо вчасного повернення кредитних коштів та порушила вимоги щодо вчасного внесення сум для продовження строку повернення коштів та загалом було пропущено 13 днів для вчасного внесення сум для продовження строку повернення коштів, а отже відповідач має заборгованість за платою за організацію продовження у розмірі 7970 грн.
19.10.2023 представником позивача було надано до суду клопотання про долучення доказів, яке не приймається судом до розгляду з огляду на пропущення останнім строку на його подання. Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку позивачем подано не було.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 26.07.2021 між ТОВ «Інстафінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії за №IU0954906, відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач отримав кредитні кошти в сумі 23000 грн., мета кредиту- споживчі цілі, строк кредитування - 30 днів, які останній, зобов'язався повернути у до 25.08.2021, сплатити проценти за користування грошима в розмірі 1,62 % в день.
Відповідно до Розділу 1 Загальних умов Договору портал - рахунок Кредитодавця - будь який поточний банківський рахунок Кредитодавця, заначений у спеціальних умовах.
Відповідно до Розділу 1 Загальних умов Договору портал - веб-сайт Кредитодавця (який зараз має доменне ім'я www.ukrpozyka.com.ua), на якому Позичальник може створювати особистий кабінет, що використовується для забезпечення спілкування та обміну інформацією між сторонами за Договором. Особистий кабінет - особистий сайт позичальника на Порталі, який використовується лише Позичальником.
Відповідно до п. 2.1 розділу Загальних умов Договору, встановлення договірних відносин між Сторонами за допомогою дистанційних засобів забезпечується таким чином: на порталі Позичальник повинен заповнити Заяву шляхом введення необхідної суми кредиту та строку оплати, а також надати (завантажити) інші дані та документи, що вимагаються. Також, у відповідному полі заявки Позичальник повинен ввести реквізити своєї платіжної картки, на яку бажає отримати кредит.
Після заповнення вищевказаної заявки Позичальник створює Особистий кабінет на Порталі, шляхом виконання вказівок, викладених на порталі. Позичальнику надається пропозиція Кредитодавця Спеціальних умов Кредиту на основі інформації, наданої в Заяві. За запитом Позичальника Кредитодавець повинен надати Позичальнику пропозицію в паперовому вигляді чи на іншому довговічному носії. Позичальник має право проаналізувати Пропозицію та порівняти її з пропозиціями конкурентів.
Натискаючи кнопку «Прийняти», Позичальник підтверджує надання Кредитодавцю згоди на використання персональних даних Позичальника для ідентифікації Позичальника, для оцінки кредитоспроможності (платоспроможності) Позичальника та для виконання Договору відповідно до Політики конфеденційності, використання Порталу відповідно до Умов користування Порталом, встановлення договірних відносин з Кредитодавцем, як передбачається Договором та складення Договору.
Код підтвердження буде надіслано Кредитодавцем на Номер телефону Позичальника. Шляхом введення Коду підтвердження Позичальник підписує та приймає Пропозицію та підтверджує укладення Договору на основі Загальних умов Кредиту згідно норм Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 3.1. Розділу 2 Кредитного договору Кредитодавець зобов'язується надати Кредит (Кредити) Позичальнику в межах Ліміту Кредитної лінії, на основі Заяви (заяв) Позичальника та за умовами їх схвалення, і Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю Суму наданого кредиту та сплатити всі відповідно договірні компенсації до останнього для строку оплати.
Відповідно до п. 3.3. п. 3. Розділу 2 Кредитного договору Позичальник також може замовити продовження Строку оплати або перенесення на пізніше Дату повного погашення за Кредитом на умовах післяплати Сторони домовились, що несплата Позичальником Договірних платежів або Плати за організацію продовження до 23 год. 50 хв. останнього дня Строку оплати є вільним, самодостатнім та усвідомленим волевиявленням Позичальника змінити дату оплати та продовжити дії Договору на строк та за ціною, визначеними у Спеціальних умовах кредиту.
Відповідно до п. 4.1.1. - 4.1.2. п. 4 Розділу 4 Кредитного договору за користування сумами, які надаються в якості Кредиту (Кредитів) за Договором та в межах Ліміту кредитної лінії, Позичальник повинен сплачувати Кредитодавцю Проценти за Кредитом за процентною ставкою, визначеною в Спеціальних умовах Кредиту. Оплата процентів за Кредитом здійснюється до останнього дня Строку оплати.
Проценти за Кредитом обчислюються за весь період часу, коли Кредит (Кредити) використовувався (використовувалися) Позичальником, починаючи з першого дня надання Кредиту та закінчуючи днем, коли всю Суму Кредиту було повернуто Кредитодавцю.
Доказів на підтвердження визнання зазначеного договору у встановленому законом порядку недійсним, матеріали справи не містять, та стороною відповідача суду надано не було.
За розрахунком позивача станом на 14.07.2023 відповідач має прострочену заборгованість перед банком на загальну суму 42148 грн., з яких 23000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11178 грн. - заборгованість по процентам, 7970 грн. - заборгованість за платою за організацію продовження, якщо сплачується на умовах післяплати.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву підтверджується факт отримання від позивача кредитних коштів у розмірі 23000 грн та не заперечується стягнення з неї на користь позивача даної заборгованості.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В силу ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що між сторонами був укладений кредитний договір, форма якого відповідає вимогам чинного ЦК України, та досягнуто згоди щодо його істотних умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 26.07.2021 між ТОВ «Інстафінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії за №IU0954906, відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач отримав кредитні кошти в сумі 23000 грн., мета кредиту- споживчі цілі, строк кредитування - 30 днів, які останній, зобов'язався повернути у строк до 25.08.2021, сплатити проценти за користування грошима в розмірі 1,62 % в день.
Відповідно до факту підтвердження переказу коштів в інформаційно-телекомунікаційній системі Компанії позивача №19655206, 26.07.2021 на банківську картку № НОМЕР_1 було перераховано 23000 грн.
Відповідачем підтверджується факт отримання від позивача кредитних коштів у розмірі 23000 грн.
Суд відзначає, що позовні вимоги ТОВ «Інстафінанс» обґрунтовані тим, що розмір заборгованості за кредитним договором від 26.07.2021 №IU0954906 становить суму, що зазначена у розрахунку заборгованості.
Суд приймає до уваги позицію представника відповідача та відповідача щодо погодження стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача за тілом кредиту у розмірі 23000 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по процентам та заборгованість за платою за організацію продовження, якщо сплачується на умовах післяплати, суд зазначає, що позивач не довів належними та допустимим доказами наявність кредитної заборгованості по процентам та заборгованість за платою за організацію продовження, якщо сплачується на умовах післяплати, її розмір та період, за який слід розраховувати розмір заборгованості.
Суд зауважує, що розрахунок заборгованості без банківської виписки з особового рахунку позичальника жодним чином не підтверджують, яку частину відсотків за його користування була сплачена ним, а яка частина сплачена не була у межах строку кредитування.
Суд не приймає як доказ наявності заборгованості по процентам та заборгованість за платою за організацію продовження, якщо сплачується на умовах післяплати, та її розмір розрахунок заборгованості, оскільки вважає ці документи недопустимим доказом, оскільки вони не є первинними бухгалтерськими документами.
Суд вважає, що тільки банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, проте вони суду надані не були.
За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості по процентам та заборгованість за платою за організацію продовження, якщо сплачується на умовах післяплати, з ОСОБА_1 за договором від 26.07.2021 №IU0954906, укладеним з ТОВ «Інстафінанс».
При цьому у суду відсутній обов'язок суду вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує позивач, оскільки відповідно до приписів ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Представник відповідача заявив, що позивач пропустив строки позовної давності за вимогами про стягнення відсотків за кристування кредитом та плати за за організацію продовження.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
У ч. 1 ст. 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
02.04.2020 набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положения» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, вимоги позивачем були заявлені з дотриманням строків позовної давності. Також наведене свідчить про незмістовність доводів представника відповідача, який зазначав про пропуск позивачем строків позовної давності за вимогами про стягнення відсотків за користування кредитом та плати за організацію продовження.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог (54,56%), що складає 1518,07 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» заборгованість за кредитним договором від 26.07.2021 №IU0954906 в розмірі 23000 (двадцять три тисячі) грн, та судові витрати в розмірі 1518 (одна тисяча п'ятсот вісімнадцять) 07 грн.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, код ЄДРПОУ 43449827.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення складене 12.06.2024.
Суддя Ж. І. Кордюкова