Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 712/11211/23
заочне
03 червня 2024 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Буйновській А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що через додаток «Дія» йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження № 69696529 з виконання виконавчого напису № 77552 від 01.06.2021, що видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., відповідно до якого з нього стягується на користь ТОВ «Фінансова компанія «АВАНСАР» заборгованість у розмірі 69 132 грн. 93 коп.
Як зазначено, про вчинення виконавчого напису № 77552 йому не було відомо, як і не було надано/отримано самого виконавчого напису.
У позовній заяві також вказано, що 08.09.2023 на адресу приватного виконавця Плесюка О.С. був надісланий запит про надання підтверджуючих документів, на підставі яких останнім вживаються заходи щодо стягнення. Отримавши сканкопії документів та ознайомившись із ними, він вважає, що виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Так, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис №77552 від 01.06.2021 з порушенням норм Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, адже нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності, чи відсутності спору щодо заборгованості, її безспірності, обставини переуступки права вимоги до ТОВ «ФК «АВАНСАР», неможливості стягнення штрафу та пені, фактичну адресу знаходження/проживання боржника.
Крім того, вважає, що зазначений виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки він вчинений з порушенням діючого законодавства, зокрема, документи, які надані для вчинення виконавчого напису, не свідчать про безспірність суми заборгованості; не надано доказів видачі кредиту та сплати заборгованості. Також, виконавчий напис вчинено не на документі, який підтверджує безспірність цієї заборгованості і відповідно, не дає підстави для безспірного її стягнення.
Звертає увагу суду на те, що діюче законодавство не дозволяє вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які укладені у простій письмовій формі. Тільки на нотаріально посвідчених договорах.
Також зазначає, що в оспорюваному виконавчому написі вказано, що загальна сума заборгованості складає 18 237 грн. 36 коп. заборгованість за тілом кредиту, 48 145 грн. 57 коп. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 900 грн. 00 коп. пеня, а також плата із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом, на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» (без зазначення суми). Стягнення проводиться за період з 10.05.2016 по 28.05.2021.
Однак, у цьому випадку, всупереч викладеному вище, вчиняючи виконавчий напис, приватний нотаріус Остапенко Є.М. не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості.
До того ж, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису приватний нотаріус отримував від ТОВ «ФК «АВАНСАР» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Відсутні докази на підтвердження того, що позивач була повідомлена про зміну кредитора у зобов'язанні (про дві переуступки вимоги: спочатку від ПАТ «Банк Михайлівський» до ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда», а потім від ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» до ТОВ «Фінансова компанія «Авансар»).
Тобто, приватний нотаріус, хоча і покликається на існування таких договорів, однак, не являється можливим встановити, чи перевірив він, і яким чином, наявність правових підстав у ТОВ «Фінансова компанія «Авансар» стягувати з боржника суму кредиту, у тому числі звертатися із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, оскільки не підтверджено, що такі договори про відступлення права вимоги надавалися нотаріусу.
Враховуючи наведені вище обставини, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 77552 від 01.06.2021, що виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості у розмірі 69132 грн. 93 коп.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.10.2023 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У ході судового розгляду справи по суті судом було встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. від 23.08.2023 ВП № 69696529 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, які він отримує у ФОП ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ), що не відноситься до територіальної підсудності Соснівського районного суду м. Черкаси.
Враховуючи зазначені вище обставини та положення ч. 12 ст. 28 ЦПК України, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.04.2024 вказану цивільну справу передано на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси за територіальною підсудністю.
На підставі вказаної вище ухвали суду, матеріали цієї справи 23.04.2024 за вих. № 712/11211/23/1857/2024 направлено для розгляду за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
25.04.2024 матеріали справи № 712/11211/23 надійшли до Придніпровського районного суду м. Черкаси та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2024, справа № 712/11211/23 передана у провадження судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.05.2024 вказану справу прийнято до провадження та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, враховуючи, що спори про підсудність не допускаються.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, хоча судом повідомлявся у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи. 03.06.2024 представником позивача - адвокатом Павленко М.В. подано письмове клопотання про розгляд справи без її участі та участі позивача. Заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача ТОВ «ФК «Авансар» не з'явився, хоча судом повідомлявся у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомлено. Відзив на позов не подано.
У судове засідання треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович, не з'явилися, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлялися судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено. Письмові пояснення щодо позову не подано.
Таким чином, справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, який повідомлявся у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову та проти такого порядку розгляду справи не заперечував позивач.
Враховуючи думку позивача та його представника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, на підставі ст.ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, - 01.06.2021 вчинено виконавчий напис, який зареєстровано у реєстрі за № 77552 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невиплачені у строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 27/05/2020-4 від 27.05.2020, якому у свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 1 від 20.05.2016, якому, у свою чергу, Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський», на підставі договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 відступлено право вимоги за кредитним договором № 200067388 від 10.05.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 .
Стягнення заборгованості проводиться за період з 10.05.2016 по 28.05.2021.
Сума заборгованості складає:
-18237 грн. 36 коп. - заборгованість за тілом кредиту,
-49145 грн. 57 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками,
-900 грн. 00 коп. - заборгованість за нарахованою пенею,
-за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом, на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача.
Загальна сума, що підлягає стягненню - 69132 грн. 93 коп.
Приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. 21.08.2022 відкрито виконавче провадження № 69696529 з примусового виконання виконавчого напису № 77552 від 01.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.
Варто зауважити, що ТОВ «ФК «Авансар» не надано суду матеріалів, на підставі яких вчинено виконавчий напис за № 77552 від 01.06.2021, зокрема кредитного договору № 200067388 від 10.05.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 .
Відповідно, суд розглядає справу з врахуванням вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, зокрема, з урахуванням наданих позивачем виконавчого напису № 77552 від 01.06.2021.
Слід зазначити, що сам по собі факт подання стягувачем документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Переліку, затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999, не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Відсутні докази, що нотаріус перевірив факт отримання вимоги боржником.
Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені статтею 16 ЦК України.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Тобто, кредитний договір за своїм змістом є консенсуальним, двостороннім, відплатним договором та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.
Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції ЗУ №775-ІХ від 14.07.2020, що чинна з 08.08.2020, зокрема і на час виниклих правовідносин - вчинення виконавчого напису) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до п.п. 3.5 п. 3 гл. 16 розд. ІІ Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії (ст. 50 Закону «Про нотаріат», у редакції ЗУ №775-ІХ від 14.07.2020, що чинна з 08.08.2020, зокрема, чинній на час виниклих правовідносин).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості у позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Із огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем або іншу відповідальність перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 29.03.2019 за наслідками розгляду цивільної справи №137/1666/16-ц, від 02.07.2019 у справі №916/3006/17 та постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №369/6415/17 з подібних правовідносин.
На думку суду, у цьому випадку, відсутні докази про те, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису переконався належним чином у наявності права стягувача звертатися до нього з приводу вчинення виконавчого напису відносно боржника, наявності кредитних відносин та безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.
Крім того, під час розгляду справи судом не встановлено об'єктивних даних вважати, що нотаріусу були надані для вчинення виконавчого напису оригінал кредитного договору, докази щодо правонаступництва стягувача, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання, які передбачено надавати для одержання виконавчого напису, відповідно до п.п. «а», «б» п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Відсутні відомості про те, що боржникові надсилалася і отримана ним претензія кредитора щодо розміру заборгованості на час вчинення виконавчого напису.
Суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 (справа № 758/14854/20) зазначено, що учинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Як вбачається з матеріалів справи, стороною позивача доведено ті обставини, на які він покликається як на обґрунтування своїх вимог, а тому, у контексті наведеного, суд вважає, що позов є обґрунтованим і доведеним. При цьому, слід звернути увагу на те, що суд вирішує справу за наявними доказами, враховуючи норми ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України.
За результатами розгляду справи, суд погоджується з доводами позивача та встановив, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не пересвідчився у безспірності заборгованості боржника і не врахував, що ним вчинено виконавчий напис на суму, яка не відповідає безспірній сумі заборгованості, про існування якої позивачу відомо не було. Так, суду не надано відомостей про те, що нотаріусу були надані підтвердження того, що боржник отримав від стягувача вимогу щодо розміру заборгованості, що б дало останньому можливість спростувати доводи стягувача і нотаріусу пересвідчитися у безспірності чи спірності заявлених вимог.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які покликалася сторона позивача, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки судом встановлено порушення прав та інтересів позивача, а також той факт, що нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису про стягнення коштів на користь ТОВ «ФК «Авансар»», не було дотримано всіх вимог, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп., що підтверджується платіжним документом № 0.0.3246843376.1 від 13.10.2023.
Тож, враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає сума 1073 грн. 60 коп. (судовий збір).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 158, 259, 268, 280-282 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №77552 від 01.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» у розмірі 69132грн. 93коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» (код ЄДРПОУ 40199031; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21/27, офіс 405) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073грн. 60коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 07.06.2024.
Головуючий суддя: С. М. Позарецька