05.06.2024 Справа №607/10925/24 Провадження №3/607/4910/2024
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Семененка С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , студента,
за ч. 5 ст. 126; ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126; ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 885325 від 07.05.2024 вбачається, що 07.05.2024 о 23 год 32 хв в м. Тернополі по вул. Винниченка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, який повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 885326 від 07.05.2024 вбачається, що 07.05.2024 о 23 год 32 хв в м. Тернополі по вул. Винниченка, 8, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_1 , перебував в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 6810» № ARCD-0524, повірка якого дійсна до 12.12.2024, що підтверджується тесом № 3623 від 07.05.2024, результат огляду становить 0.36 ‰ проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння згідний. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР водій відмовився. Дане правопорушення вчинене повторно протягом року від 08.12.2023 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Семененко С.М. просили справу стосовно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126; ч. 2 ст. 130 КУпАП та подали письмове пояснення, в якому вказали, що показник газоаналізатора «Alcotest 6810» № ARCD-0524 - 0.36 ‰ проміле не може бути належним доказом вини ОСОБА_1 так як результат проведеного огляду працівниками поліції було зафіксовано на паперовому носії - відповідному чеку № 3623, з якого вбачається, що при проведенні тесту газоаналізатора температура навколишнього середовища в м. Тернополі 07.05.2024 о 23 год 45 хв становила + 17 °C, однак в цей період часу температура повітря навколишнього середовища в м. Тернополістановла + 9,2 °C, про що свідчить відповідна довідка Тернопільського обласного центру з гідрометеорології.
Згідно інструкції до приладу «Alcotest 6810» технічними характеристиками даного приладу передбачено похибку при результатах від 0 до 0.4 ‰ проміле, на результат якого впливає температура повітря.
Відтак, результат огляду у 0.36 ‰ проміле не може свідчити про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, а свідчить про необ'єктивність та хибність даного тесту, оскільки під час огляду даний технічний прилад міг зробити похибку або бути у несправному стані.
Щодо складення стосовно протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, вважає, що оскільки були відсутні підстави для зупинки працівниками поліції його транспортного засобу вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення ним документів, в тому числі посвідчення водія або проведення будь-яких інших дій стосовно водія є неправомірними.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з керуванням транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, а також, керуванням транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, які вчинено повторне протягом року.
Згідно п. 2.1(а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що 07.05.2024 о 23 год 32 хв в м. Тернополі по вул. Винниченка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, який повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Незважаючи на невизнання свої вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами, які досліджені у судовому засіданні, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 885325 від 07.05.2024, де викладені обставини вчинення ним адміністративного правопорушення; оглянутим диском із відеозаписом вчинення даного адміністративного правопорушення; даними, які містяться в постанові про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1086123 від 08.12.2023; довідкою УПП в Тернопільській області ДПП від 16.05.2024 про те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1086123 від 08.12.2023, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн; довідка УПП в Тернопільській області ДПП від 16.05.2024 про те, що за ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано; довідка УПП в Тернопільській області ДПП від 16.05.2024 про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а тому, його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Згідно ст. 23 КУПАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, суд, враховує санкцію статті, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Крім цього, суд зазначає, що оплатне вилучення транспортного засобу не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 885325 від 07.05.2024, автомобіль «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_2 , а згідно довідки УПП в Тернопільській області ДПП від 16.05.2024 за ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано, відтак, ОСОБА_1 не є власником вищевказаного транспортного засобу, тому у разі застосування адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, будуть порушені майнові права інших осіб та положення чинного законодавства щодо обсягу прав власників, що є неприпустимим.
Згідно статті 41 Конституції України (норма прямої дії), кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Також, як вбачається із довідки УПП в Тернопільській області ДПП від 16.05.2024, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, а відтак, відсутні підстави для позбавлення його права керування транспортними засобами.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності, без позбавлення права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу, і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сума прожиткового мінімуму на 2024 рік, встановлена ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 р. № 3460-IX, і становить для працездатних осіб 3028,00 грн.
Отже, слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Крім того, суд, перевіривши наявні в матеріалах адміністративної справи докази вважає, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, відсутня, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до результатів огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 на місці зупинки за допомогою приладу «Alcotest 6810» № ARCD-0524 в організмі останнього було виявлено алкоголь 0,36 ‰ (проміле).
Як вбачається з Інструкції до приладу «Drager Alcotest 6810», яким проведено ОСОБА_1 огляд, технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено допустиму похибку в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0,02 ‰ проміле - у діапазоні від 0 до 0,2 ‰ проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,2 ‰ проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0,04 ‰ проміле - у діапазоні від 0 до 0,4 ‰ проміле: відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,4 ‰ проміле.
Також, відповідно до Інструкції з експлуатації приладу «Drager Alcotest 6810» похибка даного газоаналізатора становить: в діапазоні температури навколишнього середовища від -5.0 до +15.0 градусів Цельсія та діапазоні вимірювання концентрації етанолу 0-0.33 проміле абсолютна похибка вимірювання пристрою становить +/-0,05 проміле; від +15.0 до +25.0 градусів Цельсія похибка вимірювання пристрою становить +/- 0,02 проміле; від +25.0 до +50.0 градусів Цельсія похибка вимірювання пристрою становить +/- 0,05 проміле.
З наведеного вбачається, що технічними характеристиками газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» передбачено похибку при результатах від 0 до 0,4 ‰ (проміле) + 0,04 ‰ (проміле), при цьому на результат впливає температура повітря.
Як встановлено в суді, результат проведеного огляду ОСОБА_1 працівниками поліції було зафіксовано на паперовому носії чеку (тест 3623), з якого вбачається, що при проведенні тесту Драгер температура навколишнього середовища в м. Тернополі 07.05.2024 року о 23 год 45 хв становила + 17 градусів Цельсія.
Разом з тим, з поданої ОСОБА_1 довідки Тернопільського обласного центру з гідрометеорології від 21.05.2024 № 9919-03/10/101, 07.05.2024 року о 23 год 45 хв температура повітря в м. Тернополі становила + 9,2 градусів Цельсія.
Враховуючи наведене, результат огляду ОСОБА_1 з використанням технічного засобу «Alcotest 6810», свідчить про необ'єктивність та хибність даних тесту, тому доводи ОСОБА_1 про хибність результату тесту, є обґрунтованими, оскільки під час огляду вказаний технічних прилад міг зробити похибку.
Отже, на переконання суду, результат огляду у 0,36 ‰ (проміле) при наявності похибки, не може свідчити про перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положеннями ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
Згідно з вимогами ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, слід закрити, у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 9, 23, 33, 34, 40-1, ч. 5 ст. 126, ст. 247, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 81 600,00 грн (вісімдесят одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяО. М. Вийванко