Справа № 606/907/24
11 червня 2024 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Іванченко Алла Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20.04.2024 року приблизно о 18.58 год. в с.Плебанівка, на вул.Князя Василька,50 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810, результат 0,90 проміле. Водій з результатом не згоден, проїхав в медичний заклад для повторного огляду, однак в приміщенні лікарні відмовився від проходження огляду. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився.
Адвокат Кметик В.С. подав клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУПАП, оскільки огляд для визначення стану сп'яніння проводився на технічному приладі Драгер 6810, однак термін дії сертифіката відповідності на прилади Драгер 6810 закінчився 07.06.2023 року та його використання 20.04.2024 року є незаконним. Також наголосив, що в протоколі вказано, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на визначення стану сп'яніння, чим порушив п.2.9 а ПДР України, однак даний пункт правил дорожнього руху передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а не за відмову від проходження огляду, передбаченого п.2.5 ПДР. Розгляд справи просив проводити без його участі.
У відповідності до ч.1 ст.130 КпАП України передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п.2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Ст. 266 КУпАП визначено процедуру такого огляду, зокрема, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатом огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
В силу вимог вищезгаданої статті, а також п.4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 року огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться на місці зупинки транспортного засобу. Водій, що відмовився від проведення такого огляду чи не погодився з його результатом направляється поліцейським для проведення відповідного огляду до відповідного закладу охорони здоров'я ( ці положення продубльовано у п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що передбачено п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 року та п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року.
З відеозапису доданого до протоколу ААБ № 181441 від 20.04.2024 року, вбачається, що працівниками поліції було виявлено транспортний засіб Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який було зупинено за порушення правил дорожнього руху. В ході розмови з водієм було виявлено, що в останнього присутні ознаки алкогольного сп'яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810, нащо ОСОБА_1 погодився, результат позитивний- 0,90 проміле. Водій з результатом не згоден, але проїхавши в медичний заклад для повторного огляду, в приміщенні лікарні відмовився від проходження повторного огляду.
Цим доказом підтверджується факт відмови ОСОБА_1 , від огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто порушення вимог п.2.5 ПДР України, проте, розкриваючи зміст вчиненого ним адміністративного правопорушення посадова особа, що склала адмінпротокол, вказала на керування водієм у стані алкогольного сп'яніння та одночасне порушення ним вимог п.2.5 (відмова від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння) та п.2.9 а ПДР України (керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння), що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки огляд водія поліцейськими за допомогою технічного приладу, з яким він не погодився, не є доказом того, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Суд також враховує висновки Конституційного Суду України від 26.05.2015р. по справі №1-11/2015, де в п.2.1 мотивувальної частини рішення, зазначено, що: «...згідно з Кодексом ніхто не може бути підданий заходу впливу з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративне правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245)».
Статтями 3,8 Конституції України проголошено, що людина, її права і свободи людини та їх гарантії визнаються в Україні найвищою цінністю, визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Враховуючи вищенаведене, за відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, п.1 ст.283, 284 КУПАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУПАП - закрити, на підставі п.1ст.247 КУПАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя А.М.Іванченко