Справа № 606/996/24
12 червня 2024 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Іванченко Алла Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21 квітня 2024 року приблизно о 21.38 год. в м.Теребовля на вул.Князя Василька ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford, державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння рук). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу Драгер 6810 та проведення такого огляду у найближчому медичному закладі відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність, згідно ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав, своєчасно повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду.
Статтею 268 КУпАП не передбачено обов'язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 130 КУпАП.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходів для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від ОСОБА_1 не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини його неявки до суду визнані неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.
У відповідності до ч.1 ст.130 КпАП України передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, доведена належними доказами, зокрема, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 21.04.2024 року серії ААБ № 180768, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП, (будь-яких зауважень з приводу складання протоколу чи інших матеріалів ОСОБА_1 не надавалися та в матеріалах справи відсутні);
рапортом поліцейського від 21.04.2024 року, з кого вбачається, що під час несення служби було зупинено транспортний засіб Ford, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху та під час спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, пройти огляд для визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 відмовився,
відеозаписом доданим до протоколу, з якого вбачається, що працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався населеним пунктом із порушенням правил дорожнього руху України, а саме не працювала підсвітка номерного знаку, також під час перевірки було встановлено що водій немає відповідної категорії на керування такими тз, та не мав при собі документів на автомобіль. При спілкуванні із водієм у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю із порожнини рота, тремтіння пальців рук, не чітка мова, водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6810, на що водій відмовився, також від проходження огляду в медичному закладі відмовився.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП доведена в повному обсязі.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень, які відноситься до грубих порушень ПДР України як такі, що безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст. 130, 283 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять грн. 60 коп.) в дохід держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя А.М.Іванченко