Справа №601/1526/24
Провадження № 3/601/871/2024
11 червня 2024 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Клим Т.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Комарівка Кременецького району Тернопільської області
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
09 травня 2024 року о 19:45 год. в с. Комарівка по вул. Миру, 10, Кременецького району Тернопільської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом саморобним трактором без н/з з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився. Вину не визнав, вказав що керував мотоблоком, який не є транспортним засобом.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Таким чином, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім цього, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена наступними належними та допустимим доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №450114 від 09.05.2024, який складений у відповідності до вимог статті 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення;
-відеозаписом із нагрудної відеокамери поліцейського, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також пропозицію працівників поліції огляду на місці зупинки та медичного огляду для визначення ступеня алкогольного сп'яніння, наявність ознак алкогольного сп'яніння, та відмову ОСОБА_1 ;
-направленням на огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 09.05.2024, згідно якого огляд в КНП Кременецька опорна лікарня для визначення стану алкогольного сп'яніння;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09.05.2024, згідно якого огляд ОСОБА_1 для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Алкотест 6820 не проводився;
-рапортом поліцейського офіцера громади Кременецького РВП ГУНП в Тернпільській області Юрія Решетила від 09.05.2024;
-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №822406 від 09.05.2024 про притягнення водія ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 КУпАП, до водія застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.
Доводи про те, що ОСОБА_1 не керував мінітрактором, оскільки мотоблок не є транспортним засобом, не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України встановлено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Отже, проаналізувавши дану норму Правил, можна дійти висновку, що у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, то у цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність за керування ним у стані алкогольного сп'яніння. При цьому, чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише у разі присвоєння йому номерного знаку та за наявності посвідчення водія у особи, яка ним керує.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду, викладених у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду № 278/3362/15-к від 01 березня 2018 року:
«будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів».
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 указано, що:
«якщо транспортний засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням засобу, характеристика як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має».
З долученого до справи відеозапису слідує, що мотоблок, яким керував ОСОБА_1 , є саморобним чотириколісним транспортним засобом з облаштованим місцем для сидіння водія та двигуна мотоблоку, укомплектований причепом, призначеним для перевезення людей і (або) вантажу.
На місці події ОСОБА_1 управляв мотоблоком не власною мускульною силою, не йшов поруч та не використовував його у сільському господарстві, а сидів на водійському сидінні.
Відтак, ОСОБА_1 керуючи указаним транспортним засобом, вважався учасником дорожнього руху та був зобов'язаний керуватись Правилами дорожнього руху України.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При накладенні адміністративного стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, ступінь вини, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його майновий стан, враховуючи обставини, які пом'якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки згідно довідки №9372 від 10.05.2024 водійське посвідчення не видавалось.
Також, враховуючи вимоги статті 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись частиною 1 статті 130 КУпАП, статтями 33, 40-1, 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та призначити йому стягнення у виді сплати штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000.00 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Штраф необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач ГУК у Терноп.обл./Тернопол.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37977599, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA798999980313060149000019001, код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в користь держави в розмірі 605 гривень 60 копійок, який необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Кременецький районний суд Тернопільської області.
Суддя: