"12" червня 2024 р. Справа № 596/1093/24
Провадження № 3/596/746/2024
Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., за участю секретаря судового засідання Стасюк О.Д., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , жителя: АДРЕСА_1 ,українця, громадянина України, працюючого зварювальником в ФГ «Ковалівське Нове», за ч. 1 ст.173-2, ч. 1 ст.173-2, ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
18.05.2024 року близько 16 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вчинив відносно свого сина ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні в його сторону нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, що могла завдати шкоди його психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
18.05.2024 року близько 16 год.40 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , в присутності сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно висловлював нецензурні образи та словесні погрози фізичною розправою в сторону свого сина ОСОБА_2 , що разом проживають із ним, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_3 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
18.05.2024 року близько 16 год.40 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вчинив відносно тещі ОСОБА_4 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, що могла завдати шкоди її психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП визнав частково, пояснивши, що дійсно подія, викладена в складених відносно нього протоколах дійсно мала місце. В той момент він перебував в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого, «на емоціях» виражався нецензурної лексикою по відношенню до своїх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та тещі ОСОБА_4 .
Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, 12.06.2024 року через канцелярію суду подала письмову заяву, згідно якої просила розгляд справи проводити у її відсутності.
Від потерпілого ОСОБА_2 , 12.06.2024 року через канцелярію суду, надійшла письмова заяви про розгляд справи у його відсутності, згідно якої просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Приймаючи до уваги поведінку особи, яка притягається до відповідальності, яка не з'явилася в судове засідання, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.
Правилами ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку .
Постановою судді від 12.06.2024 року, об'єднано справи №596/1090/24, №596/1091/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП із справою №596/1093/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, в одне провадження. Об'єднаній справі присвоєно номер № 596/1093/24.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно до диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення накладається на особу, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Насильство в сім'ї є порушенням прав людини. У законодавчо закріпленому понятті «насильство в сім'ї» є конкретна вказівка на це: «якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина». Відповідно, не буде насильством у сім'ї вчинення дій, які за своїм характером мають ознаки цього виду насильства, але не порушують права та свободи особи. А тому, для правильної кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, факт порушення вказаних прав повинен відображатися у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Держава здійснює захист дитини від усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють. (ст.10 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII дитиною, яка постраждала від домашнього насильства є особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
З врахуванням часткового визнання вини ОСОБА_1 , його винуватість доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД№311350 від 18.05.2024 року; серії ВАД№311351 від 18.05.2024 року; серії ВАД№311353 від 18.05.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18.05.2024 року, письмовими ОСОБА_5 від 18.05.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 18.05.2024 року.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з статтею 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі наведеного та враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, позитивну характеристику з місця проживання, вважаю, що адміністративне стягнення слід обрати у виді штрафу.
На думку суду, застосований до ОСОБА_3 вид адміністративного стягнення у виді штрафу є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 36, 401, ч.1 ст. 173-2, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП у виді 255 (двісті п'ятдесяти п'яти) гривень штрафу (ГУК у Терн.обл/тг смт.Гусятин/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача: UA518999980313090106000019661; код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Ірина ЛИСЮК