Справа № 944/3065/24
Провадження №2/944/1191/24
про залишення позовної заяви без руху
12.06.2024 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Яворівського відділу ДРАЦС у Яворівському районі Львівської області, про встановлення факту що має юридичне значення,
ОСОБА_1 , яка згідно Єдиного державного демографічного реєстру №635197 від 11.06.2024, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 звернулася в суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ознайомившись із позовними матеріалами на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява ОСОБА_1 , вищевказаним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки в позові не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
ОСОБА_1 просить суд встановити юридичний факт неправильності в актовому записі, відповідно суд роз'яснює, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 3 ст.294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участі заявника і заінтересованих осіб.
Верховний Суд України у своєму листі від 01.01.2012 року вказує на те, що сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Таким чином, до заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказується, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема з'ясувати, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявнику та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Позивачем додано до заяви копію листа № 292/332.19-05.06.-04 від 20.03.2024 року, виданого Яворівського відділу ДРАЦС у Яворівському районі Львівської області, про відмову у внесенні змін до актового запису про народження та шлюб.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Водночас, ОСОБА_1 не вказала мету встановлення даного юридичного факту, не надала доказів на підтвердження такого факту.
Також, у позовній заяві позивач вказує відповідачем Яворівський відділ ДРАЦС у Яворівському районі Львівської обалсті.
Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.
Відповідно до п.п. 1.1, 2.1, 2.12 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» від 12.01.2011р.№96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови.
Зміни до актового запису цивільного стану відповідно до пункту 1.7 Правил вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
Про це вказує також ч. 4 ст. 22 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Звертаючись з даною заявою до суду позивач не конкретизує, в якому порядку окремого провадження чи позовного провадження просить встановити неправильність запису у акті про її народження та шлюб.
Всупереч зазначеним вимогам позивач подав до суду заяву, яка за формою та змістом не відповідає вимогам, що пред'являються як до позовів, так і до заяв про встановлення юридичного факту, що підлягають розгляду у окремому провадженні.
Позивачу з метою усунення недоліків необхідно визначитись, у якому саме провадженні він звертається до суду та про що саме він просить суд, оскільки достовірно встановити таке зі змісту поданого до суду документа, який містить протиріччя у описовій та прохальній частині, неможливо.
Також необхідно врахувати, що встановлення фактів судом вирішується за відсутності спору у окремому провадженні із чітким зазначенням конкретної мети, для досягнення якої необхідно встановленні цього факту, який обовязково повинен мати юридичне значення.
У поданому до суду документі містяться протиріччя: особа, що звернулася до суду посилаючись на незгоду із відмовою органом ДРАЦС у внесенні змін саме тих, про які просив заявник, визначеним ним у якості відповідача, просить суд встановити факти. При цьому факти, про встановлення яких йдеться, згідно поданого до суду документа, встановленню у судовому засіданні не підлягають, оскільки по своїй суті не є фактами, що має юридичне значення, а викладене у зверненні підтверджує наявність спору із органом ДРАЦС та особою, що звернулася до суду із документом, форма та зміст якого вимогам процесуального закону, які предявляються як до позовів, так і до заяв, що підлягають розгляду у окремому провадженні, не відповідають.
Окрім цього, згідно із ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовної заяви, вбачається, що позивач просить встановити факт неправильності в двох актових записах про народження та шлюб, що відноситься до двох немайнових вимог.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак позивачем квитанції про сплату судового збору не долучено, документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону теж не додано.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, наведені недоліки позовної заяви виключають можливість відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліку.
На підставі викладеного та керуючись ст.175,177,185,260,261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Яворівського відділу ДРАЦС у Яворівському районі Львівської обалсті, про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
В разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу з усіма додатками до неї.
Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.М.Матвіїв