Справа № 944/2972/24
Провадження №1-кс/944/401/24
/про обрання запобіжного заходу/
10.06.2024 рокум.Яворів
Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні, у залі суду, у місті Яворові, клопотання старшого слідчого СВ Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141350000420 від 01.06.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання:
підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Івано-Франківськ, військовослужбовця, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження №12024141350000420 від 01.06.2024 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.289, ч.4 ст.185 КК України,
Старший слідчий СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_4 , за погодженням з начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 ,звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання покликається на те, що СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024141350000420 від 01.06.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.289, ч.4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимий за вчинення умисного злочину проти власності, а саме 20 лютого 2023 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, який не відбув, оскільки 15.01.2024 відносно ОСОБА_5 скеровано обвинувальний акт до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на шлях виправлення не встав, належних висновків для себе не зробив та повторно, обвинувачується у таємному викрадені чужого майна та незаконному заволодінні транспортним засобом.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що 31 травня 2024 року приблизно об 02 год 00 хв, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно, шляхом вільного доступу через незачинену хвіртку, проник у господарство ОСОБА_6 , що в АДРЕСА_2 , де з корисливих мотивів, керуючись прямим умислом, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу, проник у автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «GOLF», д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві користування належить ОСОБА_6 , де через незачинені дверки проник до салону вказаного автомобіля та за допомогою наявних ключів в замку запалювання запустив двигун даного автомобіля та почав рух ним в сторону центру смт Немирів Яворівського району Львівської області, де проїжджаючи вулицею Сагайдачного в смт Немирів, не справився з керуванням автомобіля, з'їхав в кювет, внаслідок чого відбулось перекидання вказаного автомобіля.
В результаті незаконного заволодіння транспортним засобом, потерпілому ОСОБА_6 завдано збитків на суму 48600 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, з проникненням у інше сховище тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Окрім цього, 31 травня 2024 року, приблизно об 03 год 00 хв, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_7 , розуміючи, що на території України діє правовий режим воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення в Україні воєнного стану», яким в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указу Президента України №3684-IX від 8 травня 2024 року, затвердженим Законом України № 271/2024 від 10 травня 2024 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керуючись прямим умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, через незачинену хвіртку проникли в господарство ОСОБА_8 , що в АДРЕСА_2 , де з-під навісу літньої кухні ОСОБА_5 умисно, таємно викрав гірський велосипед марки «MCKENZIE 600 HILL» вартістю 7000 гривень, а ОСОБА_7 з незачиненого салону автомобіля марки «Пежо Експерт» р.н. НОМЕР_3 умисно, таємно, викрав бензопилу марки «FELSO» моделі FS-GS3400 вартістю 4000 гривень та торцювальну пилку марки «BOSCH» моделі GCM 216 Profesional, вартістю 6000 гривень, які належали ОСОБА_8 , після чого з місця скоєння кримінального правопорушення втекли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 17000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у інше сховище, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
06.06.2024 старшим слідчим СВ Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 за погодженням з начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м.Івано-Франківськ, зареєстрованому в АДРЕСА_1 , фактично проживаючому у військовій частині НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , військовослужбовцю, який перебуває на посаді курсанта в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), у військовому званні «солдат», раніше судимому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.4 ст.185 КК України підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: показаннями потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , показами підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , протоколами оглядів місць події від 31.05.2024, речовими доказами по кримінальному провадженні, слідчими експериментами з участю підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, на утримання малолітніх та неповнолітніх дітей не має, тобто в останнього відсутні стійкі соціальні зв'язки, а тому враховуючи вид і розмір передбаченого санкцією ч.2 ст.289 та ч.4 ст.185 КК України покарання, вагомість доказів зібраних органом досудового розслідування, є достатні підстави вважати, що в разі не обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, останній з метою ухилення від передбаченого кримінальним законом покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім цього встановлено, що ОСОБА_5 на даний час володіє інформацією про місце проживання потерпілих у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які проживають разом з підозрюваним в одному населеному пункті, а тому в разі не обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, останній матиме реальну можливість впливати на зазначених потерпілих з метою зміни наданих органу досудового розслідування показань.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив таке задовольнити, посилаючись на обґрунтування, наведені у клопотанні.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримав, не заперечував проти обрання саме такого запобіжного заходу.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_5 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 185 КК України при вищевикладених обставинах є обґрунтованою, що є підставою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, майновий стан. При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує також загальні положення ч.3 ст.176 КПК України, виходячи з встановленого КПК України принципу змагальності сторін, про те, що слідчий, прокурор, якщо не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, то слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначено, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Тому, з урахуванням досліджених доказів слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до §1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).
Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польші) §43).
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v.Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
У рішенні в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) ЄСПЛ вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
З метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню зазначеним ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваному ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді особистого зобов?язання з покладенням обов?язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.176, 177, 179, 184, 186, 187, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 (два) місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- прибувати за першим викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .
Роз'яснити підозрюваному, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання складає два місяці та починається з моменту його обрання, тобто з дня постановлення ухвали та до 10 серпня 2024 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого СВ Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді в порядку ст.309 КПК України оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1