Справа № 465/2387/24
про призначення судового розгляду
12.06.2024 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді : ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
захисників: ОСОБА_4
та обвинувачених ОСОБА_5 і ОСОБА_6
розглянувши кримінальне провадження №420022142080000118 від 30.08.2022року про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лисиничі Львівського району Львівської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332 та ч.ч.1,3 ст.358 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Лисиничі Львівського району Львівської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,
В провадженні Сокальського районного суду Львівської області перебуваєвказане кримінальне провадження.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 подав клопотання про повернення обвинувального акту з причин, що такий не відповідає вимогам КПК України. Зазначає, що жодний епізод зазначений в обвинувальному акті не містить місця, де було вчинено діяння, як саме відбувалося незаконне переправлення осіб через державний кордон України шляхом надання засобів та усуненням перешкод.
Також, обвинувальний акт взагалі не містить опису дій, які вчинив ОСОБА_5 , які б на думку обвинувачення мали б бути кримінально караними.
З зазначених в обвинувальному акті фактичних обставинах кримінального правопорушення відсутні місце здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_6 , місце внесення відомостей до ЄІС "Шлях", місця надання транспортного засобу, тощо.
З даного обвинувального акту взагалі незрозуміло, які дії вчинив ОСОБА_5 . Зазначене позбавляє можливості сторону захисту реалізувати свої права та повноваження визначені КПК України.
Сторона захисту підтримала думку про необхідність повернути обвинувальний акт прокурору у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор заперечив щодо повернення обвинувального акта. Вказав, що фактичні обставини кримінальних правопорушень та формулювання обвинувачення, зазначені в обвинувальному акті, належним чином викладені та є зрозумілими для сторони захисту та вказані доводи захисника не можуть бути підставами для повернення обвинувального акта.
Заслухавши думку учасників та дослідивши обвинувальний акт суд дійшов висновку, що клопотання сторони захисту про його повернення прокурору не підлягають задоволенню з таких підстав.
Керуючись положеннями п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК суд має право у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, закріплений статтею 291 КПК.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Обвинувальний акт містить формулювання обвинувачення по кожному з обвинувачених у цьому кримінальному провадженні.
Також, наявний виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими. Ці фактичні дані у своїй сукупності дають повне уявлення щодо кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що дає можливість стороні захисту зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину належить до дискреційних повноважень прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.
Однак, відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки захисту.
Суд уважає встановлені прокурором і викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень достатніми для повного розуміння обвинуваченими суті висунутого проти них обвинувачень.
До того ж на етапі підготовчого провадження питання узгодженості викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації правопорушення, не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, доводи викладені у клопотаннях можуть бути перевірені лише на стадії судового розгляду.
Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо.
Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора, адже в обвинувальному акті зазначаються ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор (а не суд) вважає встановленими (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 273/1053/17).
До того ж КПК містить положення про зміну обвинувачення у суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримки державного обвинувачення (ч. 2 ст. 337, ст. 338-340 КПК), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення у частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження (ч. 3 ст. 337 КПК).
Отож, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що перешкод для призначення справи до судового розгляду немає (відсутні підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п.1 - 4 ч.2 ст.314 КПК України). Учасники судового провадження проти призначення судового розгляду кримінального провадження не заперечили та поклали вирішення даного питання на розсуд суду.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України у даному кримінальному провадженні до суду не надходило. Підстав для закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.ч.1,3 ст.358 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК Україниу не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, а при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Сокальському районному суду Львівської області.
Прокурор у своєму виступі просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні.
Також, прокурор вернувся до суду із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з урахуванням того, що дія обраного запобіжного заходу закінчується. Зазначає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишаються реальними. До таких ризиків прокурор, зокрема, відносить можливість обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків та інших обвинувачених та вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що під час досудового розслідування слідчим оголошувався розшук обвинуваченого, оскільки останній переховувався від органів досудового розслідування.
Прокурор подане ним клопотання підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачені та захисники проти клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суддійшов до наступних висновків.
Згідно ухвали слідчого судді обрано запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків у розмірі80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 гривень.
Дія запобіжного заходу у вигляді тримання під ватною закінчується 14.06.2024р.
Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який переховувався від слідства,злочин у якому він обвинувачується, про наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України на які посилався прокурор, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурором в судовому засіданні доведено, зазначені вище ризики, що слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надалі існують, а тому, суд переконується в тому, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти даним ризикам.
Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при дії запобіжного заходу, які визначені ст.178 КПК України, а також те, що зазначені ризики не зменшились, суд приходять до висновку про доцільність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 гривень.
Також, прокурором подано клопотання про продовження ОСОБА_6 на строк 2 місяці, обов'язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 23.02.2024р.
Прокурор подане ним клопотання підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачені та захисник заперечили проти клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов до наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді від 23.02.2024 застосовано щодо ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у виді тримання під варту строком на 60 днів та визначено розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривень; у разі визначення застави у відповідному розмірі та її внесення, покладено на ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 194 КПК України наступні обов'язки: - прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду; - не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, зареєстрований чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора чи суду; - утримуватися від спілкування із свідками, експертами та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, як особисто так і через третіх осіб; - здати на зберігання до відповідного органу державної влади свої закордонні паспорти, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
26.03.2024р. ОСОБА_5 звільнений з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Як на підставу продовження строку застосування обов'язків відносно ОСОБА_5 сторона обвинувачення покликається на встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу і які продовжують існувати на даний час.
Судом встановлено, що наведені прокурором підстави для продовження строку обов'язків відносно обвинуваченого ОСОБА_5 є належним чином обґрунтовані та мотивовані, тому суд дійшов до висновку, що обвинуваченому слід продовжити покладені на нього обов'язки відповідно до ст.194 КПК України на строк 2 місяці.
Таким чином, враховуючи те, що судом проведені всі підготовчі дії, передбачені нормами чинного КПК України, суд вважає дане кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду.
Керуючись ст.ст.176, 177, 197, 314-316, 334, 371, 372 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту - відмовити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.ч.1,3 ст.358 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сокалі (м.Сокаль, пл.Січових Стрільців, 19) на 07.08.2024 о 14.00 год.
В судове засідання викликати учасників провадження та повідомити прокурора.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 10.08.2024 включно з можливістю внесення застави в розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 23.02.2024 року.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , на строк 2 місяці, тобто до 10.08.2024, обов'язки, покладені на нього відповідно до ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, зареєстрований чи перебуває без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування із свідками, експертами та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, як особисто так і через третіх осіб;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свої закордонні паспорти, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням обов'язків обвинуваченим ОСОБА_6 покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1