04 червня 2024 року
м. Київ
справа № 219/8011/21
провадження № 61-7165ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Гуревичем Родіоном Геннадійовичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування,
16 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Гуревич Р. Г. подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Крім того, заявник просить відстрочити позивачу сплату судового збору, посилаючись на скрутне майнове становище позивача, що сплата судового збору не може бути перешкодою на доступ до правосуддя.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Аналіз клопотання та доданих до матеріалів доказів свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору, оскільки до скарги не додано будь-яких доказів, що підтверджують скрутний майновий стан позивачки.
За таких обставин відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинний на момент пред'явлення позову) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становив 1 % розміру ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2 270,00 грн.
Розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні касаційної скарги, за майнову вимогу становив 1 452,80 грн (2 270,00 грн * 0,4 % * 200 % * 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ.
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір»
У задоволенні клопотання Гуревича Родіона Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 рокузалишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 393 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков