10 червня 2024 року
м. Київ
справа № 296/10420/21
провадження № 61-6572ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.
розглянув касаційну скаргу представника Акціонерного товариства «Кредобанк» - адвоката Павленка Сергія Валерійовича на постанову Житомирського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості та
У грудні 2021 року Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_1 882 551,51 грн заборгованості за кредитним договором, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Позивач вказував, що 02 листопада 2020 року між АТ «Кредобанк» та
ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 34348/2020 відповідно до якого позичальнику надано кредит в сумі 1 038 096,00 грн із терміном його погашення до 01 листопада 2027 року на здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між
АТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 25 листопада 2020 року укладено договір застави № 8613.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором станом
на 09 листопада 2021 року заборгованість ОСОБА_4 перед банком склала 882 551,51 грн.
13 липня 2021 року банку стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. У зв'язку з цим 08 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грицею Л. М. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідачу як правонаступнику було направлено претензію-вимогу про сплату заборгованості, однак відповіді отримано не було, заборгованість залишилась не сплачена.
05 квітня 2023 року рішенням Корольовського районного суду м. Житомира позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 882 551,51 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
01 квітня 2024 року постановою Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Корольовського районного суду
м. Житомира від 05 квітня 2023 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
06 травня 2024 року представник АТ «Кредобанк» - адвокат Павленко С. В. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року, в якій просить її скасувати, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 05 квітня 2023 року залишити в силі.
14 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для уточнення підстав касаційного оскарження; подачі до Верховного Суду виправленоїкасаційної скарги, оформленоївідповідно до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій виправленої касаційної скарги.
У травні 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання заявником вимог ухвали.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суд не врахував правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року в справі
№ 905/902/20, від 01 лютого 2022 року в справі № 750/3192/14, в постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року в справі № 640/6274/16, від 29 січня 2020 року в справі № 496/4363/15-ц, від 04 березня 2020 року в справі
№ 2609/30529/12, від 15 липня 2020 року в справі 645/1566/16-ц, від 24 листопада 2021 року в справі № 615/473/20, від 22 червня 2022 року в справі № 592/8474/20, від 05 жовтня 2022 року в справі № 521/10631/20, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 1282 Цивільного кодексу України та статті 77 ЦПК України в питанні, - яким належним та допустимим доказом підтверджується прийняття спадщини спадкоємцем при фактичній відсутності майна; який саме документ є належним та допустимим в спадкових спорах щодо кількісної та вартісної оцінки спадкового майна, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника АТ «Кредобанк» - адвоката Павленка С. В. та витребування матеріалів справи.
Крім того, заявник просить зупинити виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року в частині стягнення з банку судового збору в розмірі 15 885,60 грн до закінчення касаційного провадження з метою дотримання балансу інтересів сторін.
Як на підставу необхідності зупинення оскаржуваного судового рішення, послався на те, що стягнення з банку 15 885,60 грн судових витрат може утруднити в подальшому їх повернення.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Подавши заяву про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року в частині стягнення судового збору, заявник не навів достатніх підстав і не надав доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об'єктивної необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, зокрема щодо ймовірності порушення балансу інтересів сторін. Також заявником не надано документів про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Житомирського апеляційного суду
від 01 квітня 2024 року. Незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням як така, так як і організаційні труднощі в його виконанні, не є підставою для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення на час перегляду справи в касаційному порядку.
Заявником не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання судового рішення, в задоволенні його заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Клопотання заявника про приєднання його до електронної справи в системі «Електронний суд» розгляду не підлягає, оскільки представник АТ «Кредобанк» - Павленко С. В. (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 ) автоматично зареєстрований в системі «Електронний суд» та має доступ до електронної справи № 296/10420/21.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника Акціонерного товариства «Кредобанк» - адвоката Павленка Сергія Валерійовича на постанову Житомирського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року.
Витребувати із Корольовського районного суду м. Житомира цивільну справу № 296/10420/21 за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості.
Відмовити в задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства «Кредобанк» - адвоката Павленка Сергія Валерійовича про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року в частині стягнення судового збору до закінчення касаційного провадження.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
Є. В. Петров
В. В. Пророк