10 червня 2024 року
м. Київ
справа № 713/2300/23
провадження № 61-8307ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, розірвання кредитних договорів та повернення коштів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, розірвання кредитного договору та повернення коштів, в якому просила:
розірвати кредитний договір № SAMDN52000118992478 від 13 листопада 2013 року, укладений між ОСОБА_1 , та АТ КБ «ПриватБанк», на підставі якого відкрито картку № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 );
припинити всі нарахування по кредитній заборгованості по картці № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ) в АТ КБ «ПриватБанк», в тому числі і по щомісячних платежах за послугою «оплата частинами», згідно якої 15 січня 2023 року за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 4, корп. А, оформлено покупку на суму 33 999,00 грн, та скасувати зазначену кредитну заборгованість, а також всі раніше нараховані платежі та заборгованість за ними;
розірвати кредитний договір № 23011533781882 від 15 січня 2023 року оформлений в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 ;
зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4 306,39 грн.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 01 лютого 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 01 травня 2024 року рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 01 лютого 2024 року скасовано. Позов задоволено.
Розірвано кредитний договір № SAMDN52000118992478 від 13 листопада 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» на підставі якого відкрито картку № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ).
Припинено всі нарахування по кредитній заборгованості по картці № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ) в АТ КБ «ПриватБанк», в тому числі і по щомісячних платежах за послугою «Оплата частинами», згідно якої 15 січня 2023 року за адресою : м. Кривий Ріг, вул. Соборності, буд. 4, корп. А, оформлено покупку на суму 33 999,00 грн, скасовано зазначену кредитну заборгованість, а також всі раніше нараховані платежі та заборгованість за ними.
Розірвано кредитний договір № 23011533781882 від 15 січня 2023 року оформлений в АТ КБ «ПриватБанк» на ім?я ОСОБА_1 .
Зобов'язано АТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 4 306,39 грн.
Стягнено з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави 5 368,00 грн судового збору.
06 червня 2024 року Колодочка П. О. , який діє від імені АТ КБ «ПриватБанк», через систему «Електронний суд» направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 травня 2024 року у вказаній справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.
Предметом позову у цій справі є вимоги про захист прав споживача, розірвання кредитних договорів та повернення коштів.
Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн), справа є незначної складності, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов'язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, розірвання кредитних договорів та повернення коштів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров