Справа № 404/11082/23
н/п 2/953/1794/24
03 червня 2024 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Губської Я.В.,
при секретарі Мордухович К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (04071, м. Київ, пр.-т Ю.Гагаріна, б.23, а/с 57) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,-
25.12.2023 ТОВ «Профіт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд: стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором позики №8682938 від 02.01.2020 в сумі 17628,26 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 02.01.2020 між ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” та ОСОБА_1 укладено договір позики №8682938, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” на виконання умов договору надало позичальнику грошові кошти в сумі 9000 грн строком на 30 днів, із відповідною базовою процентною ставкою 1,60% в день та розміром акційних процентів 0,80% в день.10.07.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу за № 10072020, відповідно до якої право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними Реєстру прав вимоги. 27.10.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» було підписано Реєстр прав вимоги № 108, відповідно до якого право вимоги за договором позики № 8682938 від 02.01.2020 перейшло до ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ». Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, у розмірі 17628,26 грн., яка складається з наступного: 8144,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 2736,30 грн. - заборгованість за процентами; 4072,00 грн. - заборгованість за процентами на прострочену позику; 596,04 грн. -заборгованість за 3% річних; 2079,92 грн. - заборгованість за інфляційними витратами. У зв'язку з наведеним, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» заборгованість у розмірі 17628,26 грн, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн, а також кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18.01.2024 цивільну справу передано за підсудністю до Київського районного суду м.Харкова.
Ухвалою суду від 04.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
26 березня 2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_1 , в якому остання просила відмовити в задоволенні позову. Вказала, що усе викладене позивачем в позовній заяві ґрунтується лише на безпідставних, помилкових, неспроможних і надуманих твердженнях, які взагалі нічим не підкріплені та не містять належного правового обґрунтування і жодної доказової бази. Вказала, що нею не укладалось ніякого договору позики чи кредиту, а докази зворотного відсутні. Не погоджувалась, що 02.01.2020 нею було укладено договір позики з ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів”. Ніяких реальних дій щодо укладення договору в дистанційній та електронній формі, з використанням якихось інформаційно-телекомунікаційних систем, в тому числі шляхом обміну електронними повідомленнями, а також приймання акцепту будь-якого договору, як про те зазначає позивач, вона не здійснювала. Тим більше взагалі нічого не підписувала, не ознайомлювалась з будь-якими документами і не надавала ніякої згоди на прийняття умов будь-чого, про що помилково вказує позивач. Також, їй не надавалось ніяких грошових коштів, докази зворотного відсутні. Позивачем не надано будь-якого належним чином оформленого розрахункового документу чи первинного бухгалтерського документу, який би підтверджував факт видачі/перерахування коштів та /або здійснення господарської операції та згідно з яким можна було б достовірно встановити суму і дату грошового переказу, отримувача, банківський рахунок та загалом пересвідчитись в тому, що саме їй було надано /перераховано грошові кошти, про що безпідставно стверджує позивач. Доданий до позову лист ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” створений штучно та заінтересованою особою, в жодному разі не є належним доказом по справі. Крім того, позивач не має жодних прав кредитора до неї. Твердження позивача про набуття ним статусу кредитора та якогось права вимоги до неї не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами. Надані позивачем документи на підтвердження відступлення права вимоги, містяться у вигляді звичайних формулярів документів, без їх належного заповнення, оформлення, в них взагалі не відображені та відсутні будь-які номери, дати, суми, посилання на договори, дані боржників, місцями підписи та інші змістовні відомості правового характеру, що надали б змогу встановити реальний факт існування невиконаного нею зобов'язання та переходу прав вимоги до позивача. Долучений реєстр прав вимоги №108 від 27.10.2020 сформований штучно самостійно позивачем. Крім того, позивач просить стягнути проценти за прострочення неіснуючого зобов'язання, які нараховані після закінчення самого строку кредитування. Також, неправильно розраховані 3% річних та інфляційних втрат, оскільки її нарахування безпідставно та необґрунтовано здійснено на нібито загальну суму заборгованості 14952,30 грн., яка зокрема включає в себе помилково нараховані проценти. Щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн. категорично заперечувала, вважаючи дану суму неадекватною та завищеною.
08.04.2024 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про забезпечення судових витрат та подальший розподіл і їх відшкодування, в якому вона просила забезпечити судові витрати відповідача ОСОБА_1 та зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
18.04.2024 до суду надійшли пояснення представника позивача, аналогічний викладений в позові. Також, представник позивача посилався на те, що позичальником було частково виконано грошове зобов'язання на загальну суму 5679,00 грн., що також свідчить про укладення договору позики. В матеріалах справи наявна інформація про номер телефону відповідача, який використовувався при укладенні договору, електронну пошту за допомогою якої укладався електронний договір, номер рахунку на який зараховувалась сума 9000 грн. ТОВ «ФК «Фінекспрес» надало інформацію про переказ коштів на ім'я ОСОБА_1 за договором №8682938 від 02.01.2020. Підписання договору відбулось за допомогою одноразового ідентифікатору, який відповідач отримав на електронну пошту. А твердження позичальника про відсутність договору позики є безпідставним та мають на меті уникнення цивільно- правової відповідальності. Крім того, підтвердженням переказу грошових коштів є копія договору позики та інформація про переказ коштів, яку надало ТОВ «ФК «Фінекспрес». Оскільки ТОВ «ФК «Фінекспрес» не здійснювала операції з готівковими грошима, а перекази коштів здійснювались виключно в безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також, умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходили на картки клієнтів кошти для переказу, передбачено надходження від ТОВ «ФК «Фінекспрес» загальних сум поповнень, а не окремих транзакцій. Надана ТОВ «ФК «Фінекспрес» інформація про переказ коштів відповідає вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджує факт отримання відповідачем суми коштів у позику. Крім того, позивач заявив про стягнення заборгованості за основним боргом, за нарахованими та несплаченими базовими процентами, за нарахованими та несплаченими процентами за прострочену позику у період з 02.01.2020 по 08.03.2020, а у період з 27.10.2020 по 23.02.2022 позивач заявив про стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Твердження відповідача про нарахування процентів за користування кредитом після спливу строку кредитного договору не є вірними та ґрунтуються на самовільному трактуванні положень договору та правил надання грошових коштів, позивач з даним твердженням не погоджується, вважає, що такі заяви мають на меті уникнення відповідальності відповідача за невиконання грошового зобов'язання. Щодо договору факторингу, то на підставі вказаного договору №10072020 від 27.10.2020 позивач набув право кредитора до ОСОБА_1 , з чого слідує, що ТОВ «ФК «Профіт Капітал» є належним позивачем у справі. Витрати на правову допомогу є співрозмірними, підтвердженими належними та допустимими доказами. Щодо витрат відповідача на правничу допомогу, то позивач не погоджується з вказаними витратами, оскільки відсутній доказ оплати наданої правової допомоги, розмір заявлених витрат не відповідає кількості реально виконаних адвокатом дій, відсутній доказ щодо визначення розміру фіксованої ставки, акт прийому передачі правової допомоги не містить підпису жодної з сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданих поясненнях просив розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, в задоволенні клопотання відповідача про забезпечення судових витрат просив відмовити.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Шаповалов А.Р. в судове засідання не з'явились, представник відповідача надав заяву про розгляд справи без їх участі, в задоволенні позову просив відмовити.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом установлено, що 02.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 8682938, відповідно до умов якого останній було надано кредит у розмірі 9000,00 грн строком на 30 днів з умовою сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1,60% на день з розміром акційних процентів 0,80% в день. Також сторони погодили, що відсоткова ставка на прострочену позику становить 2,70% на день.
На виконання умов даного договору на рахунок позичальника ОСОБА_1 02.01.2020 були перераховані кошти у розмірі 9000 грн.
Зазначений договір позики був укладений між відповідачем та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодилась на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
10.07.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу за № 10072020, відповідно до якого сторони погодили, що право вимоги від первісного кредитора до нового кредитора переходить з моменту підписання ними Реєстру прав вимоги .
27.10.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» було підписано Реєстр прав вимоги № 108, відповідно до якого право вимоги за договором позики № 8682938 від 02.01.2020 перейшло до ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» на суму 14952,30 грн., станом на 27.10.2020 (дата підписання реєстру №108) з яких: 8144,00 грн - заборгованість за основним боргом; 2736,30 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими базовим процентами; 4072,00 грн - заборгованість за проценти на прострочену позику .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, відступлення майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Встановлюючи дійсність майбутної вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Отже, враховуючи досліджені судом докази, а також встановлені обставини та положення зазначених вище норм права, суд вважає доведеним, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов договору позики, що був укладений 02.01.2020 між та ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Всупереч умов договору позики № 8682938 від 02.01.2020 відповідач не виконав свої зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 14952,30 грн., станом на 27.10.2020 (дата підписання реєстру №108) з яких: 8144,00 грн - заборгованість за основним боргом; 2736,30 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими базовим процентами; 4072,00 грн - заборгованість за проценти на прострочену позику .
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вказаної норми, позивачем були нараховані відповідачу 3% річних та інфляційні втрати за весь час прострочення станом на 03.11.2023, що складають: заборгованість за 3% річних - 596,04 грн; заборгованість за інфляційними втратами - 2079,92 грн.
Таким чином, станом на 03.11.2023 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» включаючи тіло кредиту, проценти, 3% річних та інфляційних втрат становить 17628,26 грн.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за Договором позики ні позивачу, ні первісному кредитору ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» .
Оскільки відповідач прострочила виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з неї 3% річних та інфляційні втрати.
Так, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19).
З огляду на те, що відповідач порушила грошове зобов'язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.
Контррозрахунку суми 3% річних та інфляційних витрат відповідач суду не надала.
Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача, як нового кредитора про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» підлягають задоволенню, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» підлягають стягненню витрати з оплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2481,00 гривень.
Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
28 вересня 2021 року між адвокатським об'єднанням «Правовий Діалог», в особі директора Разумного Є.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», в особі директора Козирь Т.О., було укладено договір про надання правової допомоги № 28092021-1.
Також 22.08.2023р. було укладено додаткову угоду № 7 до договору про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28.09.2021 року.
Обсяг виконаних робіт визначений в акті прийому-передачі наданої правової допомоги згідно Договору № 28092021-1 від 28.09.2021 року, згідно з яким, ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» надано правову допомогу на загальну суму 10 000,00 гривень. Дану винагороду було сплачено позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 266 від 14.09.2023 року.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, складність справи та виконані адвокатом роботи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 10000,00 грн.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2481,00,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень.
Посилання відповідача наведені у відзиві на позовну заяву не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовані матеріалами справи.
Щодо укладення договору.
Договір укладений в електронній формі та з електронним підписом. Без отримання листа на адресу електронної пошти, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі № 234/7160, від 01.11.2021 року у справі № 234/8084/20.
Вищевикладене узгоджується також з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.
Отже, посилання відповідача на те, що відповідач не підписував договір не підтверджуються належними та допустимими доказами. Матеріалами справи підтверджено, що договір був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (логін особистого кабінету та пароль особистого кабінету), що відповідає вимогам п. 5 договору.
Щодо факту отримання відповідачем кредитних коштів.
Згідно листа ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» №21/08-2023-б від 21.08.2023 року, відповідно до договору №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між вказаним товариством та ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» 02.01.2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» здійснило переказ коштів в сумі 9000,00 грн на картку № НОМЕР_2 (номер платежу 6371357964988740452449993).
Оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
Заперечення відповідача щодо факту отримання відповідачем кредиту в розмірі 9000 грн., суд не приймає до уваги, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 02.01.2020 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір позики №8682938, умови якого кредитором виконані, кошти перераховані відповідачу на рахунок, вказаний ОСОБА_1 у договорі позики, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» у свою чергу підтвердило, що перерахувало гроші на карту відповідача.
Щодо розрахунку заборгованості.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором позики станом на 03.11.2023 року у розмірі 17628,26 грн.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Суд звертає увагу, що до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості, з якого вбачається розрахування усієї суми заборгованості з урахуванням також нарахованих відсотків.
Твердження відповідача, що розрахунок є недійсним, так як здійснений неуповноваженою особою, суд сприймає критично, оскільки ОСОБА_2 є представником позивача. Крім того, стороною відповідача альтернативного розрахунку надано не було.
Відповідно до відомостей Витягу з Реєстру прав вимоги № 108 від 27.10.2020 року до Договору факторингу №10072020 від 10.07.2020 року ТОВ "ФК "Профіт Капітал" набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики № 8682938 від 02.01.2020 року, що станом на 27.10.2020 становить 14 952,30 грн.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року в справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18) зроблено висновок, що за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Отримавши право вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 8682938 від 02.01.2020 року на суму 14952,30 грн, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України з метою захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання, здійснило нарахування 3% річних від простроченої суми та інфляційних витрат, які складають: 596,04 грн - 3% річних та 2079,92 грн - інфляційні втрати.
Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем в установленому законом порядку.
З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шаповалова А.Р. про відшкодування витрат відповідача на правничу допомогу в сумі 20000 грн., задоволенню не підлягає. Більш того, стороною відповідача не надано жодного доказу оплати наданої правової допомоги, розмір заявлених витрат не відповідає кількості реально виконаних адвокатом дій, відсутній доказ щодо визначення розміру фіксованої ставки, акт прийому передачі правової допомоги не містить підпису жодної з сторін.
Керуючись вимогами статей 12, 13, 81, 141, 142, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (04071, м. Київ, пр.-т Ю.Гагаріна, б.23, а/с 57) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова, 8, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») заборгованість за договором позики №8682938 від 02.01.2020 в сумі 17628,26 грн., з яких сума кредиту 8144,00 грн, сума заборгованості за процентами - 2736,30 грн., сума процентів на прострочену позику - 4072,00 грн., заборгованість за 3% річних - 596,04 грн., заборгованість за інфляційними витратами - 2079,92 грн.
Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова, 8, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шаповалова А.Р. про відшкодування витрат відповідача на правничу допомогу в сумі 20000 грн - відмовити
На рішення суду протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя :