Іменем України
№ 610/2104/23 № 1-кп/610/32/2024
м. Балаклія12 червня 2024 року
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого: ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця с. Бригадирівка Балаклійського району Харківської області; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; громадянина України; з професійно-технічною освітою; не одруженого; працюючого у приватному підприємстві «Вегамакс» машиністом крана; рнокпп НОМЕР_1 ; раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Указом Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» з 24.02.2022 на території України оголошено загальну мобілізацію у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, строк проведення якої неодноразово продовжувалася, зокрема, Указом Президента України № 452/2023 від 26.07.2023, Законом України № 3276-IX від 27.07.2023, з 18 серпня 2023 року на 90 діб.
Згідно облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 є не придатним до служби в мирний час, але придатний під час воєнного стану та зарахований у запас від 08.09.2005 року, військову службу не проходив.
Військово-лікарською комісією ОСОБА_4 визнаний придатним до проходження військової служби, про що 15 серпня 2023 року складено відповідну довідку №1 пр76.
Після проходження медичного огляду, 15 серпня 2023 року о 12.00 годині, у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , старшим офіцером відділу обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , який відповідно ч. 9 ст. 1 до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовозобов'язаним, вручено бойову повістку для прибуття о 07.30 годині 22 серпня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби під час мобілізації.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах.
Натомість, 22 серпня 2023 року, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від призову за мобілізацією, порушуючи вимоги ст. 65 Конституції України, положення Законів України «Про військовий обов'язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вимоги Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 від 24.02.2022, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби згідно з довідкою військово-лікарської комісії №1 пр76 від 15.08.2023 та не маючи правових підстав на відстрочку від призову, на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився.
04 вересня 2023 року о 09.00 годині у приміщенні ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за адресою: АДРЕСА_4 , т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 військовозобов'язаному ОСОБА_4 повторно вручено бойову повістку для прибуття о 07.30 годині 06 вересня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби під час мобілізації.
Натомість, 06 вересня 2023 року, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, діючи з метою ухилення від призову за мобілізацією, порушуючи вимоги ст. 65 Конституції України, положення Законів України «Про військовий обов'язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вимоги Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 від 24.02.2022, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби згідно з довідкою військово-лікарської комісії №1 пр76 від 15.08.2023 та не маючи правових підстав на відстрочку від призову, на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився.
Обвинувачений у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення винуватим себе визнав повністю і підтвердив факт його вчинення при обставинах, викладених у даному вироку.
Під час допиту в суді обвинувачений пояснив, що ухилення від призову на військову службу через боязнь залишитися інвалідом, оскільки за ним нікому буде доглядати. Визнає, що є військовозобов'язаним, військово-лікарською комісією визнаний придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, двічі отримував бойові повістки, однак за ними не з'являвся. Після добровільно також не з'являвся до РТЦК та СП. Відстрочок, бронювання, підстав для звільнення від військової служби не має. Зараз працює на будівництві фортифікацій.
Виконавши вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів на підтвердження події інкримінованого кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого за:
ст. 336 КК України як
ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проведений лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Обвинувачений: раніше не судимий; за місцем проживання характеризується посередньо; не перебуває на обліках у нарколога, психіатра, органі з питань пробації; не одружений; офіційно працевлаштований.
Згідно досудової доповіді органу пробації ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства та окремих осіб оцінюються як середні, можливе виправлення без ізоляції від суспільства.
Під час досудового розслідування винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, що свідчить про надання допомоги у встановленні обставин справи, що на підставі ст. 66 КК України визнається обставиною, що пом'якшує покарання.
Відсутні обставини, що обтяжують покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Тобто суд, мотивуючи вид та розмір призначеного ним покарання (основного та додаткового), повинен врахувати всі обставини, які мають значення для його призначення.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме виправленню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
Разом з тим, з огляду на дискреційні повноваження суд також вправі звільнити особу від відбування призначеного покарання з випробуванням за наявності для цього підстав.
Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення означає надання особою допомоги у встановленні таких обставин справи, які невідомі органу досудового розслідування.
Натомість таких невідомих обставин обвинувачений не повідомив, всі докази на підтвердження вини були отримані без його жодних активних дій для розкриття кримінального правопорушення, окрім тих відомостей, які були отримані під час проведення слідчих дій, обвинувачений не повідомив жодних інших відомостей.
За усталеною правозастосовною практикою щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї протиправної поведінки. Йому притаманне не просто формальне визнання винуватим тих обставин, які ставляться в провину, та своєї винуватості, а дійсне засудження свого вчинку, готовність змінити спосіб життя і не вчиняти нових правопорушень, яке характеризує поведінку винуватого з позицій її внутрішньої переорієнтації, критичну оцінку своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, і це має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об'єктивно підтверджують щире каяття особи. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Однак матеріали справи таких даних не містять і судовим розглядом вони також не встановлені, зазначення обвинуваченим про його щире каяття таким не є, носить формальний вигляд, кінцевою метою є сподівання на пом'якшення покарання у такий спосіб. До теперішнього часу самостійно до РТЦК та СП не прибув.
Натомість встановлено, що в умовах воєнного стану, внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ проти України та українського народу в цілому, численних злочинів держави-терориста, тотального насильства, масових вбивств та руйнувань, які засуджував і засуджує увесь цивілізований світ, у тяжкий для держави та людей час обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, подібні дії демотивують інших осіб, які підлягають мобілізації, в очах суспільства створюють негативне враження безладдя та безкарності, знижують рівень військової дисципліни і боєздатності підрозділів сил оборони України, викликають значний суспільний резонанс, тому неможливо досягти мети покарання у виді кари, виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень без ізоляції його від суспільства, оскільки кримінальне правопорушення і сам обвинувачений за наведених обставин становлять підвищену суспільну небезпеку.
Одночасно враховується конструктивна процесуальна поведінка обвинуваченого під час досудового розслідування і в суді, сприяння кримінальному провадженню, його визнавальні показання також покладені в основу обвинувачення.
На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання його необхідно призначити у мінімальному розмірі санкції.
Саме таке покарання є необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, будуть враховані інтереси усіх суб'єктів кримінально-правових відносин.
Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 369-378 КПК України,
1.ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, призначивши йому покарання - 3 роки позбавлення волі.
2.Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту затримання в порядку приведення вироку до виконання.
3.Після набрання вироком законної сили речові докази: документи - зберігати в матеріалах кримінального провадження (досудового розслідування).
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право подати клопотання про помилування, ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1