№ 317/440/23
№/п 1-кп/317/76/2024
12 червня 2024 року
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження № 12022082230000562 від 23.11.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новожилівка Білогірського району Автономної Республіки Крим, громадянина України, освіти середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1. 17 липня 1990 року Лебединським районним судом Сумської області за ч. 3 ст.141, ч. 2 ст. 188-1, ст. 42 КК України (1960 року) до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з конфіскацією 1/2 частини майна;
2. 22 грудня 1994 року Сакським районним судом Автономної Республіки Крим за ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України (1960 року) до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна;
3. 28 лютого 2003 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 187, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією 1/2 частини майна;
4. 05 жовтня 2011 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 1 ст.309, ст. 75 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки з випробуванням на строк 1 рік;
5. 10 вересня 2013 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць;
6. 15 вересня 2016 року Комунарським районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст. 186, ст. 75 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з випробуванням на строк 2 роки;
7. 15.02.2021 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, 23.02.2024 року звільнився з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України,
22 листопада 2022 року, приблизно о 14.00 год., ОСОБА_4 , перебував за адресою: АДРЕСА_2 , куди був запрошений потерпілою ОСОБА_6 , де у нього виник злочинний умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX та в подальшому продовжено відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжуючи знаходитись у приміщенні зазначеного житлового будинку, діючи умисно, повторно, з метою власного збагачення, дочекавшись моменту, коли за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, таємно, зі столу викрав мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY A10-S», після чого залишив місце вчинення злочину з викраденим майном, отримавши можливість розпорядитися ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 таємно викрав зазначений мобільний телефон, який належить потерпілій ОСОБА_6 , вартість якого відповідно до висновку експерта №3662 від 23.12.2022 року становить 2500,00 гривень, чим спричинив останній матеріальні збитки на зазначену суму.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у злочині, що йому інкримінується, підтвердив, що дійсно вчинив злочин при вищевикладених обставинах, пояснив суду, що 22 листопада 2022 року він прийшов до своєї знайомої ОСОБА_7 (потерпілої ОСОБА_8 ) до будинку АДРЕСА_2 , сиділи з нею і вживали алкогольні напої, після чого, коли він уходив додому, вирішив вкрасти її мобільний телефон «Самсунг», який лежав на столі в кімнаті. Взяв телефон і пішов до себе додому, через день, продав цей телефон в м. Запоріжжя, виручив за нього 1200 грн., які витратив на власні потреби. Згодом телефон повернули потерпілій.
Беручи до уваги позицію учасників судового провадження, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України та наслідки її застосування, суд вирішив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежити дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідити дані, що характеризують особу обвинуваченого.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України подальше дослідження доказів за згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження не проводилося.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин.
Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд враховує те, що він раніше судимий, характеризується позитивно.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив, а зазначену у обвинувальному акті як обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого рецидив злочинів, за змістом частини четвертої статті 67 КК України суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує, оскільки ОСОБА_4 вміняється у провину як кваліфікуюча ознака повторність вчинення злочинів за ст. 185 КК України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, треба звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього передбачені ч.1 ст. 76 КК України обов'язки.
Цивільний позов не заявлено.
Питання щодо вирішення долі речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 185 ч.4 КК України і призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, строком на три роки.
Згідно ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ - мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY A10-S», який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 - повернути їй за належністю.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 запобіжний захід не обирати.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, через Запорізький районний суд Запорізької області.
Суддя: ОСОБА_1