10.05.2024
Справа № 331/236/23
Провадження № 2/331/63/2024
«10» травня 2024 р. м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
Головуючого - судді Антоненко М.В.
при секретарі - Байрамовій Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є у спільній сумісній власності, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є у спільній власності.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 06.07.2002 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що встановлено як преюдиціальна обставина рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.08.2019 у справі №310/5043/19 про розірвання шлюбу.
30.04.2016 р. в період шлюбу подружжям була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 26.0 кв.м., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно №219203836 від 05.08.2020 р.
Квартира придбана на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Степаненко Т.А. за №777 від 30.04.2016.
07.08.2019 р. рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.08.2019 у справі №310/5043/19 шлюб подружжя розірваний.
Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.02.2022 р у справі №310/7097/20 (суддя Дубровська Н.М.) позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволений.
Визнано житлову квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м. об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 (номер картки платника податку НОМЕР_1 ) право спільної часткової власності на частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, у реєстрі судових рішень була опублікована лише вступна та резолютивна частина судового рішення, у якому зазначено, що складання повного тексту відкладено до 04 березня 2022 року.
Позивачем була здійснена спроба відновити повний текст судового рішення через процедуру відновлення втраченого судового провадження.
Однак, ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 09.12.2022 у справі №195/1898/22 заяву ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , про відновлення втраченого судового провадження, суд визнав неподаною та повернув заявнику.
Суддя Дубровська Н.М., яка прийняла вступну та резолютивну частину рішення, на даний час є суддею Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області. Зазначене унеможливлює реалізацію даного рішення.
Тим самим виникла правова колізія - ситуація, не врегульована ЦПК. З однієї і сторони, рішення прийнято (вступна та резолютивна частина). Але із іншої сторони, дане рішення не набуло (і не може набути законної сили), оскільки строк на апеляційне оскарження починає свій відлік з дня складення повного судового рішення, що вже не відбудеться, тим більше суддя Дубровська Н.М. є суддею іншого суду.
Посилаючись на вищенаведені обставини, ОСОБА_1 просить суд здійснити поділ майна подружжя, що є у спільній сумісній власності, а саме: визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частку у розмірі 1/2 у праві власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 914145423104; Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) частку у розмірі 1/2 у праві власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 площею 44,7 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 914145423104.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2023 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 14.12.2023 р. закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 16.01.2024 р.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шульженко Д.Ю. в судовому засіданні в режимі відеоконференції позов підтримав, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи за її відсутності не надала, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась. Про дату, час та місце судового засідання відповідачка була повідомлена в установленому законом порядку через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Відповідно до ч. 1 статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України за відсутності відповідачки.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Фактичні обставини справи підтверджуються письмовими доказами, вивченими та оголошеними в судовому засіданні:
- Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.08.2019 у справі №310/5043/19 06.07.2002 р., відповідно до описовій частині якого, 06.07.2002 р. було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказаним рішенням суду шлюб розірвано, рішення набрало законної сили. (а.с.14);
- Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно №219203836 від 05.08.2020 р., № 585917 від 10.05.2024 р., згідно з якими 30.04.2016 р. в період шлюбу ОСОБА_2 була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 26.0 кв.м. Квартира придбана на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Степаненко Т.А. за № 777 від 30.04.2016. (а.с. 16, 17, 131, 132);
- Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.02.2022 р у справі №310/7097/20 (суддя Дубровська Н.М.) позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволений. Визнано житлову квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м. об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 (номер картки платника податку НОМЕР_1 ) право спільної часткової власності на 1/2 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.20);
- Копією висновку про вартість обєкта оцінки - квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з яким вартість квартири скаладає 547400,00 грн. (а.с.18, 19).
Позивач наполягає на тому, що фактично даний спір вирішений та за його наслідками вже прийняте судом заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.02.2022 у справі №310/7097/20, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволений.
Стаття 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем У країн и. Судове рішення с обов'язковим до виконання.
Відповідно ст. 124 Конституції України судове рішення обов'язкове до виконання на всій території України.
Згідно ч.ч. 2-3 ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Пряма дія норм Конституції України означає, що ці норми застосовуються безпосередньо. Законами України та іншими нормативно-правовими актами можна лише розвивати конституційні норми, а не змінювати їх зміст. Закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються лише у частині, що не суперечить Конституції України.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Водночас, як встановлено в судовому засіданні, у реєстрі судових рішень була опублікована лише вступна та резолютивна частина заочного рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.02.2022 у справі №310/7097/20, у якому зазначено, що складання повного тексту відкладено до 04 березня 2022 року.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введений воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжений.
Повний текст рішення так і не був опублікований у реєстрі судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 289 ЦПК України (Законна сила заочного рішення) заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскільки, повний текст рішення так і не був складений, а рішення не набуло законної сили, ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав повторно.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно статті 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Аналогічний принцип рівності часток співвласників у спільній сумісній власності закріплений у ч.2 ст.372 ЦК України
Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст. 63, ч.1 ст. 65 СК України.
Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що спірна квартира АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі з позивачем ОСОБА_1 , а тому підлягає поділу як майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, в зв'язку з чим слід поділити майно набуте за час шлюбу між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 , визнавши за ОСОБА_1 частку у розмірі у праві власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 914145423104; визнавши за ОСОБА_2 частку у розмірі у праві власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 914145423104.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є у спільній сумісній власності - задовольнити.
Здійснити поділ майна подружжя, що є у спільній сумісній власності.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частку у розмірі у праві власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 914145423104.
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) частку у розмірі у праві власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 914145423104.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2737 (дві тисячі сімсот тридцять сім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М.В. Антоненко