Справа № 308/8986/24
10 червня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., розглянувши адміністративні матеріали Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , водій ФОП « ОСОБА_2 », серія, номер паспорта та ідентифікаційний номер платника податків - суду не відомі, про притягнення до адміністративної відповідальності за,-
ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №411136 від 18.05.2024 року вбачається, що 18.05.2024 року о 17 год. 22 хв. в м. Ужгород, по вул. Східна, 4а, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «MAN» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «Senmitz» д.н.з. НОМЕР_2 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на паркан, залишив місце ДТП. Чим порушив п. 2.10А ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
В судове засідання гр. ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.
Суд дослідивши матеріали справи приходить до висновку,що в діях гр. ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку за законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала можливість настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами і т.д.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №411136 від 18.05.2024 року вбачається, що 18.05.2024 року о 17 год. 22 хв. в м. Ужгород, по вул. Східна, 4а, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «MAN» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «Senmitz» д.н.з. НОМЕР_2 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на паркан, залишив місце ДТП.
При цьому будь-які докази про те, що ОСОБА_1 умисно залишив місце ДТП в матеріалах справи не має. Так, як вбачається з письмових поясненнях гр. ОСОБА_1 від 18.05.2024 року, які містяться в матеріалах справи гр. ОСОБА_1 зазначив, що він не бачив і нікуди не тікав, оскільки голова фури була повернута в правий бік і він просто не відчув та не побачив, крмі того він попросив допомогу сторонньої людини, яка допомагала розвернутись.
Із врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди з порушенням встановлених нормативно-правовими актами правил. Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Суб'єктом правопорушення є водій транспортного засобу, а також інші учасники дорожнього руху, які залишили місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Вина являє собою психічне ставлення до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків. Тобто водій чи інший учасник дорожнього руху розуміє, що скоює дане адміністративне правопорушення.
Адміністративне правопорушення визнають вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії (бездіяльності), передбачала її шкідливі наслідки й бажала їх або свідомо допускала їх настання.
Усвідомлення протиправного характеру діяння та передбачення шкідливих наслідків становлять інтелектуальні ознаки умислу, а бажання або свідоме допущення наслідків - вольову ознаку.
При цьому діяння, передбачені ст. 122-4 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що з наданих суду пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він не мав умислу на вчинення будь-якого порушення, а працівниками поліції не надано до суду доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 діяв умисно та усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок. Під час судового розгляду таких доказів також не здобуто.
Відтак, встановлені судом факти вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на порушення п. 2.10а ПДР України, а також не доведення перед судом достатніми та допустимими доказами поза розумним сумнівом ознак суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, та форми вини ОСОБА_1 у його вчиненні в будь-якій формі.
Статтею 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене вважаю, що в діях гр. ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а тому провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.247,252,283,284 КУпАП, -
Провадження в справі про притягнення громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , водій ФОП « ОСОБА_2 », серія, номер паспорта та ідентифікаційний номер платника податків - суду не відомі, за ст. 122-4 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Дергачова