Справа № 308/21864/23
1-кс/308/3299/24
06 червня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023071170000884, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.12.2023 року, за ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чоп, Ужгородського району, Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, -
Із клопотання слідчого вбачається, що в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.12.2023 року, оскільки більш точний час встановити не виявилось за можливе, у ОСОБА_8 , виник злочинний умисел, направлений на створення злочинної організації, керівництво такою організацією, участь у злочинній організації, а також організацію заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), в умовах воєнного стану, здійснення незаконних операцій, з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 встановив зв'язки з особами, які схильні вчиняти злочини шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в результаті чого з'ясував про способи та методи заволодіння чужим майном.
Усвідомлюючи, що досягти мети незаконного збагачення шляхом вчинення вказаних дій він самостійно не зможе, ОСОБА_8 розробив план злочинної діяльності, який передбачав: отримати у користування приміщення які використовуватимуться учасниками злочинної організації, як офісні приміщення так званих операторів «колл-центру», з яких здійснюватимуться телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння коштами шляхом обману за допомогою незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, з періодичною зміною розташування таких приміщень з метою не викриття злочинної діяльності злочинної організації; пошук осіб співорганізаторів злочинної організації, які будуть допомагати здійснювати загальне керівництво злочинною організацією; пошук осіб учасників злочинної організації, що володіють угорською мовою, так званих операторів «колл-центру», які здійснюватимуть телефонні дзвінки потерпілим та будуть володіти технічними знаннями в сфері інформаційно-комунікаційних технологій та які за допомогою засобів електронних комунікацій (включаючи інформаційно-комунікаційні технології, програмні, програмно-апаратні засоби, інші технічні та технологічні засоби і обладнання) зможуть вчиняти заволодіння коштами шляхом обману та вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки; пошук осіб, учасників злочинної організації, які мають знання щодо особливостей роботи міжнародної платіжної системи, автоматизованої банківської системи та володіючи цими відомостями, здійснюватимуть оформлення переказів коштів потерпілих шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальн ої техніки наступними способами, зокрема шляхом переказу з банківської платіжної картки потерпілої особи на рахунки інших підставних осіб, для виведення в подальшому цих коштів в готівку; пошук осіб на території Угорщини, які б надавали засоби та знаряддя, тобто сприяли вчиненню кримінальних правопорушень іншими учасниками злочинної організації, а саме: здійснювали пошук осіб, що не володіють про злочинний план злочинної організації, які реєстрували на своє ім'я банківські рахунки в банківських установах для отримання у користування банківських карток, які б використовували інші учасники злочинної організації для заволодіння коштами потерпілих; пошук особи яка за необхідності здійснюватиме виїзд за межі території України до Угорщини де отримуватиме обналічені від шахрайських дій «колл-центру» грошові кошти, після чого ввозитиме їх на територію України; доведення до вказаних осіб плану злочинної діяльності та отримання їх згоди на участь у його реалізації; організацію управління, фінансування злочинної організації та розподілу коштів від злочинної діяльності між її учасниками; приховування злочинної діяльності шляхом забезпечення її учасників закритими від загального доступу каналами зв'язку, які не дають можливості втрутитись іншій особі, яка не володіє про злочинні наміри злочинної організації, тобто включення до спеціально створених Telegram каналів.
Діючи на виконання розробленого злочинного плану ОСОБА_8 , з цією метою залучив до участі у злочинній організації ряд осіб, зокрема і ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які мали виконувати визначені ним ролі, спрямовані в цілому на реалізацію вказаного злочинного плану, відомого усім учасникам злочинної організації та розподілив ролі між ними.
З метою забезпечення стабільного функціонування злочинної діяльності злочинної організації, між всіма її учасниками були визначені конкретні функції, а саме: ОСОБА_8 , як організатор та керівник злочинної організації виконував наступні функції: виступав організатором злочинної організації, та здійснював загальне керівництво даною злочинною організацією; розробив план вчинення злочинів та план дій кожного із її членів під час їх підготовки та безпосереднього вчинення; встановлював загальновизнані правила поведінки в злочинній організації та забезпечував дотримання їх учасниками злочинної організації; підшукав та залучив до складу злочинної організації учасників; приймав активну участь на всіх стадіях вчинюваних злочинною організацією злочинів, безпосередньо керував діями членів створеної ним злочинної організації; забезпечував злочинну організацію рахунками підставних осіб на які шахрайським шляхом перераховувались грошові кошти потерпілих; розподіляв отримані від шахрайських дій грошові кошти між членами злочинної організації.
ОСОБА_9 добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , як її співорганізатор та керівник злочинної організації виконував наступні функції: виступав співорганізатором злочинної організації, та здійснював загальне керівництво даною злочинною організацією; здійснював підбір приміщення де працювали так звані оператори «колл-центру»; підшукав та залучив до складу злочинної організації інших учасників; контролював роботу на офісах так званих операторів «колл-центру»; відповідав за матеріально технічне забезпечення офісу так званих операторів «колл-центру», забезпечував комп'ютерною технікою та всім іншим, що необхідне для його функціонування; проводив співбесіди з особами які працювали так званими операторами «колл-центру», інструктував так званих операторів «колл-центру» з приводу шахрайської діяльності якою займалась злочинна організація, приймав їх на роботу а також на власний розсуд звільняв їх; забезпечував злочинну організацію рахунками підставних осіб на які шахрайським шляхом перераховувались грошові кошти потерпілих;
Як учасник ОСОБА_4 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману. В свою чергу, ОСОБА_10 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , як її співорганізатор та керівник злочинної організації виконував наступні функції: виступав співорганізатором злочинної організації, та здійснював загальне керівництво даною злочинною організацією; здійснював підбір приміщення де працювали так звані оператори «колл-центру»; підшукав та залучив до складу злочинної організації учасників; контролював роботу на офісах так званих операторів «колл-центру»; відповідав за матеріально технічне забезпечення офісу так званих операторів «колл-центру», забезпечував комп'ютерною технікою та всім іншим, що необхідне для його функціонування; проводив співбесіди з особами які працювати так званими операторами «колл-центру», інструктував так званих операторів «колл-центру» з приводу шахрайської діяльності якою займалась злочинна організація, приймав їх на роботу а також на власний розсуд звільняв їх; приймав активну участь на всіх стадіях вчинюваних злочинною організацією злочинів;
Зокема, ОСОБА_11 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; допомагав співорганізатору злочинної організації ОСОБА_10 здійснювати координацію роботи офісу так званих операторів «колл-центру»; надавав так званим операторам «колл-центру» бази з номерами мобільних телефонів клієнтів банківських установ громадян Угорщини та банківські рахунками підставних осіб на які перераховувались грошові кошти з банківських рахунків потерпілих; за відсутності співорганізатора ОСОБА_27 отримував звіт від так званих операторів «колл-центру» щодо кількості осіб, коштів, якими вже встигли заволодіти шахрайським шляхом для подальшої звітності співорганізатору злочинної організації ОСОБА_10 ; допомагав так званим операторам «колл-центру» здійснювати перекази грошових коштів із рахунків потерпілих на рахунки підставних осіб які діяли в інтересах злочинної організації;
В свою чергу, ОСОБА_12 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; допомагав організатору злочинної організації ОСОБА_9 здійснювати координацію роботи офісу так званих операторів «колл-центру»; надавав так званим операторам «колл-центру» бази з номерами мобільних телефонів клієнтів банківських установ громадян Угорщини та банківські рахунками підставних осіб на які перераховувались грошові кошти з банківських рахунків потерпілих; отримував звіт від так званих операторів «колл-центру» щодо кількості осіб, коштів, якими вже встигли заволодіти шахрайським шляхом для подальшої звітності співорганізатору злочинної організації ОСОБА_9 ; допомагав так званим операторам «колл-центру» здійснювати перекази грошових коштів із рахунків потерпілих на рахунки підставних осіб які діяли в інтересах злочинної організації; забезпечував доставку осіб які виконували роль операторів з місця проживання до приміщення «колл-центру»;
Учасник ОСОБА_28 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; допомагав співорганізатору злочинної організації ОСОБА_9 здійснювати координацію роботи офісу так званих операторів «колл-центру»; надавав так званим операторам «колл-центру» бази з номерами мобільних телефонів клієнтів банківських установ громадян Угорщини та банківські рахунками підставних осіб на які перераховувались грошові кошти з банківських рахунків потерпілих; отримував звіт від так званих операторів «колл-центру» щодо кількості осіб, коштів, якими вже встигли заволодіти шахрайським шляхом для подальшої звітності співорганізатору злочинної організації ОСОБА_9 ; забезпечував доставку осіб які виконували роль операторів до приміщення «кол центру»; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру», тобто здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
Також ОСОБА_29 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; допомагав співорганізатору злочинної організації ОСОБА_9 здійснювати координацію роботи офісу так званих операторів «колл-центру»; забезпечував доставку осіб які виконували роль операторів до приміщення «колл-центру»; допомагав так званим операторам «колл-центру» здійснювати перекази грошових коштів із рахунків потерпілих на рахунки підставних осіб які діяли в інтересах злочинної організації; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
В той же час, ОСОБА_15 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману; допомагав так званим операторам «колл-центру» здійснювати перекази грошових коштів із рахунків потерпілих на рахунки підставних осіб які діяли в інтересах злочинної організації;
Учасник ОСОБА_16 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , також виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману; допомагав так званим операторам «колл-центру» здійснювати перекази грошових коштів із рахунків потерпілих на рахунки підставних осіб які діяли в інтересах злочинної організації;
Як учасник ОСОБА_17 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , також виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
В той же час, ОСОБА_18 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
Зокрема ОСОБА_19 , добровільно вступила до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувалась загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
В свою чергу , ОСОБА_20 , добровільно вступила до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману.
Учасник ОСОБА_21 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману а також ОСОБА_22 , добровільно вступила до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувалась загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; безпосередньо працювала так званим оператором «колл-центру» тобто здійснювала телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
Учасник ОСОБА_23 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , виконував встановлені йому функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; безпосередньо працював так званим оператором «колл-центру» тобто здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
ОСОБА_24 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; безпосередньо працювала так званим оператором «колл-центру» тобто здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
ОСОБА_25 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; безпосередньо працював так званим оператором «колл-центру» тобто здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
Створена ОСОБА_8 , злочинна організація характеризувалась наступними ознаками: наявністю достатньої кількості учасників (19 осіб); стійкістю, стабільністю і згуртованістю свого складу; розробкою планів та методів вчинення злочинів, пов'язаних із заволодінням чужого майна шляхом обману та вчинення незаконних операцій з використанням електронно- обчислювальної техніки; наявністю загально визначених правил поведінки, що проявлялося в організованості, тісному зв'язку всіх її членів у злочинній діяльності, як під час готування до вчинення злочинів, так і безпосередньо в момент їх вчинення; домовленістю та готовністю вчинення злочинів у будь-який час; кожний учасник злочинної організації, усвідомлював протиправність своїх та інших членів злочинної організації дій, знав про настання тяжких наслідків - завдання громадянам Угорщини матеріальної шкоди, бажав настання таких наслідків і своїми злочинними діями сприяв їх настанню, тобто діяв з прямим умислом; розподілом коштів отриманих від злочинної діяльності між всіма учасниками злочинів.
Злочинна організація була стійким, попередньо зорганізованим об'єднанням, створена з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, яка стабільно діяла протягом тривалого часу з грудня 2023 року по червень 2024 року, тобто до припинення її діяльності після затримання її учасників працівниками Національної поліції України.
Кожен учасник злочинної організації виконував свою роль у вчиненні особливо тяжких злочинів, був обізнаний з ролями інших її членів, діяв згідно з попередньо розробленим загально відомим усім планом, усвідомлював протиправність своїх та інших учасників злочинної організації дій, знав про настання тяжких наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків, бажав настання таких наслідків і своїми злочинними діями сприяв їх настанню, тобто діяв з прямим умислом.
Вибудована ОСОБА_8 , ієрархічна структура злочинної організації, розподіл повноважень та централізована підпорядкованість членів злочинної організації забезпечувала чітке керівництво, координацію і контроль за злочинною діяльністю та розподілом коштів, здобутих злочинним шляхом.
Утворивши злочинну організацію, її учасники розпочали безпосередню реалізацію злочинного плану, спрямованого на заволодіння майном, шляхом обману та вчинення незаконних операцій з використанням електронно- обчислювальної техніки з метою одержання прибутків від злочинної діяльності.
Так, у період з грудня 2023 року по червень 2024 року, створена ОСОБА_8 , злочинна організація вчинила ряд особливо тяжких злочинів.
24.04.2024 року в денний час доби, знаходячись на території України у приміщенні «колл-центру» за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_20 будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету незаконного збагачення виконувала роль так званого «оператора» «колл-центру», за допомогою програми Zoiper 5 (програма для здійснення дзвінків у мережі інтернет) зателефонувала на мобільний номер телефону, що належить потерпілому громадянину Угорщини ОСОБА_30 (Koo Istvan), використовуючи пристрої та прилади, які забезпечують SIP, IP-телефонією та VoIP, продовжуючи реалізовувати спільний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, представившись працівником банку, запевнила потерпілого про те, що з його банківського рахунку невідомі особи незаконно намагаються здійснити перерахунок грошових коштів, чим створила у потерпілого враження законності своїх дій та таким чином увійшла до нього в довіру.
В той же час, потерпілий ОСОБА_30 (Koo Istvan), будучи введеним в оману, не здогадуючись про протиправні наміри учасників злочинної організації, вважаючи та будучи впевненим, що здійснює санкціоновану взаємодію з працівником банку, за вказівками ОСОБА_20 , яка виконувала роль так званого «оператора» «колл-центру» та створювала у потерпілого уяву про процес здійснення банківських операцій, після чого переконала останнього встановити програму « ОСОБА_31 » (програма для віддаленого доступу) та підтвердити віддалений доступ до пристрою потерпілого так званому «представнику банку» з метою оперативного припинення незаконних транзакцій.
При цьому, ОСОБА_20 , за допомогою програмного забезпечення «AnyDesk» отримала доступ до технічного пристрою потерпілого, передала інформацію ОСОБА_4 , який усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи також мету особистого збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу злочинної організації, направленого на заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_30 (Koo Istvan), з використанням електронно-обчислювальної техніки, пристроїв та приладів, які забезпечують роботу з всесвітньою інформаційною системою загального доступу Інтернет, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснила переказ грошових коштів в сумі 3 970 000 форинтів із рахунку потерпілого на рахунок підставної особи.
Заволодіння вказаними грошовими коштами потерпілого відбувалось під контролем так званого «адміністратора» «колл-центру» ОСОБА_11 , який реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, отримав попередньо від ОСОБА_9 рахунок відкритий в Угорській Республіці на підставну особу, та який він повідомив ОСОБА_4 , а він в свою чергу з використанням електронно-обчислювальної техніки перерахував на вказаний рахунок грошові кошти потерпілого ОСОБА_30 (Koo Istvan).
В подальшому, грошові кошти в сумі 3 970 000 форинтів, перераховані ОСОБА_4 , були переведені невстановленою особою у готівковий вигляд на території Угорщини. Після чого, на території Угорщини невстановлена особа будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, переведені від шахрайських дій грошові кошти отримала та ввезла їх на територію України для передачі співорганізатору злочинної організації ОСОБА_9 , які були розподілені керівником злочинної організації ОСОБА_8 між її учасниками.
Діями учасників злочинної організації потерпілому громадянину ОСОБА_30 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), спричинено майнової шкоди на загальну суму 3 970 000 форинтів (що згідно курсу НБУ становить 369 580, 80 гривень), що є великим розміром.
Окрім того, 06.05.2024року в денний час доби, знаходячись на території України у приміщенні «колл-центру» за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету незаконного збагачення виконував роль так званого «оператора» «колл-центру», за допомогою програми Zoiper 5 (програма для здійснення дзвінків у мережі інтернет) зателефонував на мобільний номер телефону, що належить потерпілій громадянці Угорщини Біхалне ОСОБА_32 ( ОСОБА_33 ), використовуючи пристрої та прилади, які забезпечують SIP, IP-телефонією та VoIP, продовжуючи реалізовувати спільний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, представившись працівником банку, запевнив потерпілу про те, що з її банківського рахунку невідомі особи незаконно намагаються здійснити перерахунок грошових коштів, чим створив у потерпілої враження законності своїх дій та таким чином увійшов до неї в довіру.
В той же час, потерпіла ОСОБА_34 ( ОСОБА_33 ), будучи введеною в оману, не здогадуючись про протиправні наміри учасників злочинної організації, вважаючи та будучи впевненою, що здійснює санкціоновану взаємодію з працівником банку, за вказівками ОСОБА_4 , який виконував роль так званого «оператора» «колл-центру» та створював у потерпілої уяву про процес здійснення банківських операцій, після чого переконав останню встановити програму «AnyDesk» (програма для віддаленого доступу) та підтвердити віддалений доступ до пристрою потерпілої так званому «представнику банку» з метою оперативного припинення незаконних транзакцій.
При цьому, ОСОБА_4 , за допомогою програмного забезпечення «AnyDesk» отримав доступ до технічного пристрою потерпілої, передав інформацію ОСОБА_16 , який усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи також мету особистого збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу злочинної організації, направленого на заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_34 ( ОСОБА_33 ), з використанням електронно-обчислювальної техніки, пристроїв та приладів, які забезпечують роботу з всесвітньою інформаційною системою загального доступу Інтернет, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснив переказ грошових коштів в сумі 1 850 000 форинтів із рахунку потерпілої на рахунок № НОМЕР_1 на ім'я підставної особи ОСОБА_35 .
Заволодіння вказаними грошовими коштами потерпілої відбувалось під контролем так званого «адміністратора» «колл-центру» ОСОБА_11 , який реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, отримав попередньо від ОСОБА_9 рахунок відкритий в Угорській Республіці на підставну особу, та який він повідомив ОСОБА_16 , а він в свою чергу з використанням електронно-обчислювальної техніки перерахував на вказаний рахунок грошові кошти потерпілої ОСОБА_34 ( ОСОБА_33 ).
В подальшому, грошові кошти в сумі 1 850 000 форинтів, перераховані ОСОБА_16 , були переведені невстановленою особою у готівковий вигляд на території Угорщини. Після чого, на території Угорщини невстановлена особа будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, переведені від шахрайських дій грошові кошти отримала та ввезла їх на територію України для передачі співорганізатору злочинної організації ОСОБА_9 , які були розподілені керівником злочинної організації ОСОБА_8 між її учасниками.
Діями учасників злочинної організації потерпілому громадянці Угорщини ОСОБА_34 ( ОСОБА_33 ), спричинено майнової шкоди на загальну суму 1 850 000 форинтів (що згідно курсу НБУ становить 169 894, 665 грн.), що є значною шкодою.
Окрім того, 09.05.2024року в денний час доби, знаходячись на території України у приміщенні «колл-центру» за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету незаконного збагачення виконував роль так званого «оператора» «колл-центру», за допомогою програми Zoiper 5 (програма для здійснення дзвінків у мережі інтернет) зателефонував на мобільний номер телефону, що належить потерпілому громадянину Угорщини ОСОБА_36 ( ОСОБА_37 ), використовуючи пристрої та прилади, які забезпечують SIP, IP-телефонією та VoIP, продовжуючи реалізовувати спільний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, представившись працівником банку, запевнив потерпілого про те, що з його банківського рахунку невідомі особи незаконно намагаються здійснити перерахунок грошових коштів, чим створив у потерпілого враження законності своїх дій та таким чином увійшов до нього в довіру.
В той же час, потерпілий ОСОБА_36 ( ОСОБА_37 ), будучи введеним в оману, не здогадуючись про протиправні наміри учасників злочинної організації, вважаючи та будучи впевненим, що здійснює санкціоновану взаємодію з працівником банку, за вказівками ОСОБА_4 , який виконував роль так званого «оператора» «колл-центру» та створював у потерпілого уяву про процес здійснення банківських операцій, після чого переконав останнього встановити програму « ОСОБА_31 » (програма для віддаленого доступу) та підтвердити віддалений доступ до пристрою потерпілого так званому «представнику банку» з метою оперативного припинення незаконних транзакцій.
При цьому, ОСОБА_4 , за допомогою програмного забезпечення «AnyDesk» отримав доступ до технічного пристрою потерпілого, передав інформацію ОСОБА_17 , який усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи також мету особистого збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу злочинної організації, направленого на заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_36 ( ОСОБА_37 ), з використанням електронно-обчислювальної техніки, пристроїв та приладів, які забезпечують роботу з всесвітньою інформаційною системою загального доступу Інтернет, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснив переказ грошових коштів в сумі 23 500 000 форинтів із рахунку потерпілого на рахунок № НОМЕР_2 підставної особи.
Заволодіння вказаними грошовими коштами потерпілого відбувалось під контролем так званого «адміністратора» «колл-центру» ОСОБА_11 , який реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, отримав попередньо від ОСОБА_9 рахунок відкритий в Угорській Республіці на підставну особу, та який він повідомив ОСОБА_17 , а він в свою чергу з використанням електронно-обчислювальної техніки перерахував на вказаний рахунок грошові кошти потерпілого ОСОБА_36 ( ОСОБА_37 ).
В подальшому, грошові кошти в сумі 23 500 000 форинтів, перераховані ОСОБА_17 , були переведені невстановленою особою у готівковий вигляд на території Угорщини. Після чого, на території Угорщини невстановлена особа будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, переведені від шахрайських дій грошові кошти отримала та ввезла їх на територію України для передачі співорганізатору злочинної організації ОСОБА_9 , які були розподілені керівником злочинної організації ОСОБА_8 між її учасниками а потерпілому громадянину Угорщини ОСОБА_36 ( ОСОБА_37 ), спричинено майнової шкоди на загальну суму 23 500 000 форинтів (що згідно курсу НБУ становить 2 159 132, 67 гривень), що є особливо великим розміром.
03.06.2024 року ОСОБА_4 затримано у порядку ст. ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Слідчий у клопотанні вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується вагомістю зібраних у ході досудового розслідування доказами.
Також обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує, що під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: Запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; запобігання спробам незаконно впливати на свідків, експерта, потерпілих, спеціаліста у кримінальному провадженні; запобігання спробам знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень; запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Окрім цього слідчий у клопотанні просить врахувати тяжкість покарання , що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , враховуючи зорганізованість створеної організованої групи , спосіб вчинення злочинів, великий розмір спричиненої майнової шкоди, а також значну кількість потерпілих, які є громадянами Угорської Республіки.
Таким чином, сторона обвинувачення просить врахувати виключний випадок, який полягає в самій особі підозрюваного ОСОБА_4 , у системності та тривалості вчинення ним злочинних дій у складі злочинної організації, їх зорганізованість, корисливому мотиві та меті, встановленому великому розмірі завданої матеріальної шкоди, яка попередньо складає 48 265 659 гривень, кількості потерпілих, яка сягає понад 300 осіб, та через завуальованість злочинних дій, слідчі дії із якими наразі не проведено, а також на даний час, ще не встановлено всіх потерпілих - мешканців країн ЄС, яким злочинною діяльністю злочинної організації до складу якої входитьяк учасник ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду, а тому враховуючи наявні ризики, суспільний резонанс вчинених кримінальних правопорушень, сукупність зібраних доказів є необхідність в обрані підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою без визначення розміру застави, що передбачено ч. 4 ст. 183 КПК України.
При цьому, у разі якщо слідчий суддя прийде до переконання визначення альтернативного запобіжного заходу, сторона обвинувачення просить врахувати суму завданих збитків потерпілим, яка становить 48 265 659 гривень, однак так як на даний час не встановлено всіх потерпілих - мешканців країн ЄС, яким злочинною діяльністю злочинної організації до складу якої входить ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду, а тому з метою виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, враховуючи його роль у злочинній організації - виконавця злочинної організації, забезпечення належної процесуальної поведінки та виключення наявних ризиків, підозрюваному ОСОБА_4 в разі визначення йому альтернативного запобіжного заходу доцільно визначити розмір застави не менший за 10 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде становити 30 280 000 грн. із покладенням обов'язків, передбачених п. 1- 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням наведеного слідчий у клопотанні просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження. Зазначив, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів. Вважає, що більш м'який запобіжний захід, як тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, які наведені у клопотанні.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, просив у задоволенні такого відмовити. Зазначив, що вважає, що більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. ОСОБА_4 , оскільки такий усвідомив протиправність свої дій, є молодим за віком. Щодо наведених у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає такі безпідставними та не доведеними належними доказами.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Визнав, що тривалий час працював в «коллцентрі» в м.Мукачево неофіційно та в його обов'язки входило телефонувати громадянам Угорщини , оскільки він володіє вільно угорською мовою та представлятися представником банку ОТП та повідомляти таких про проблеми з їх банківськими рахункамиі в подальшому отримувати інформацію про залишок шотів на рахунках з метою їх переказу на інші рахунки . Також повідомив, що адміністратором «коллцентру» , де він працював у м.Мукачево, був ОСОБА_38 та зазначену роботу йому запропонував знаомий на прізвище ОСОБА_39 .
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071170000884 від 06.12.2023 року, в ході якого досліджуються обставини шахрайства та створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.06.2024 року ОСОБА_4 був затриманий працівниками поліції 03.06.2024 року о 20 год. 40 хв. в порядку ст. 208 КПК України. Підставою затримання зазначено - є обґрунтовані підстави вважати, про можливу втечу з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ст. 255, 255-1, 255-2 КК України.
03.06.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 КК України - участь у злочинній організації, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України - організація заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, у великих розмірах, в особливо великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, злочинною організацією.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
У судовому засіданні були досліджені:
-протокол допиту свідка ОСОБА_40 від 08.12.2023 року, який зазначив, що він є головою СФГ « ОСОБА_41 », яке розташоване за адресою АДРЕСА_4 , де розташована будівля та прибудинкова територія. 22.10.2023 року до нього приїхав гр. ОСОБА_29 (учасник злочинної організації), з яким вони уклали договір оренди даного приміщення і останній повідомив йому, що таке приміщення йому потрібне, як офісне, для проведення інтернет торгівлі;
-протокол допиту свідка ОСОБА_42 від 09.05.2024 року, згідно якого пояснив, що був залучений до виконання спеціального завдання у кримінальному провадженні та перебуваючи на роботі в «колл центрі» площа Духновича, ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Мукачево, де під час роботи за одним з комп'ютерів, де в той день працювали ОСОБА_43 та ОСОБА_44 , шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами гр. Угорщини ОСОБА_36 у сумі 23 500 000 Форинтів;
-протокол допиту свідка ОСОБА_42 від 06.05.2024 року, згідно якого пояснив, що був залучений до виконання спеціального завдання у кримінальному провадженні та перебуваючи на роботі в «колл центрі» по АДРЕСА_3 , де під час роботи за одним з комп'ютерів, де в той день працювали ОСОБА_43 та ОСОБА_45 , шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами гр. Угорщини ОСОБА_34 у сумі 1 850 000 Форинтів;
-протокол допиту свідка ОСОБА_42 від 24.04.2024 року, згідно якого пояснив, що був залучений до виконання спеціального завдання у кримінальному провадженні та перебуваючи на роботі в «колл центрі» по АДРЕСА_2 , під час роботи за одним з комп'ютерів, де в той день працювали ОСОБА_43 та ОСОБА_46 -Корнелія, шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами гр. Угорщини ОСОБА_30 у сумі 3 970 000 Форинтів;
-протокол за результатами проведення НС(Р)Д - спостереження за особою - ОСОБА_19 від 30.05.2024 року, з якого встановлено, що ОСОБА_47 та інші учасники злочинної організації провели увесь день в приміщенні за адресою місця знаходження «коллцентру» - АДРЕСА_3 , періодично виходячи на вулицю;
-Протокол допиту свідка ОСОБА_42 від 12.03.2024р.
-Протокол затримання від 03.06.2024р.
-Повідомлення від правоохоронних органів Угорщини отримане на запит ГУНП в Закарпатській області від 27.05.2024р. та від 14.05.2024р. з перекладом на українську мову.
Із протоколу допиту свідка ОСОБА_42 також вбачається, що ОСОБА_4 , як їучасник злочинної організації виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_26 та співорганізаторами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим громадянам Угорщини з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману.
Вивчивши долучені матеріали до клопотання, вважаю обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать вагомість доданих до клопотання доказів, окрема і копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, факт незаконної діяльності створеної гр. ОСОБА_8 організації, так званого «коллцентру» вбачається із досліджених у судовому засіданні доказами, а саме: інформацією наданою правоохоронними органами Угорщини про незаконне привласнення грошових коштів громадян та протоколами про результати проведення НС(Р)Д - аудіо-, відео контроль особи - ОСОБА_48 від 22.05.2024 року.
Слідчий суддя вважає, що ці докази в повній мірі доводять обґрунтованість повідомленої гр. ОСОБА_4 підозри.
Таким чином ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, які у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого, та документи, які містять такі дані і надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на подану в матеріалах вагомість наявних доказів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Окрім цього, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрівається у вчиненні особливо тяжких злочинів може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду. Поряд з цим, за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється кримінальним законом передбачено виключно покарання у виді позбавленням волі. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на даних етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Відповідно до п.п. 3 та 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Зважаючи на встановлені обставини даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що наявні чинники та обставини, які підтверджують існування небезпеки того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Про актуальність цього ризику вказують і умови, в яких перебуває Україна. На думку слідчого судді, з урахуванням введення воєнного стану, ресурси контролю за поведінкою підозрюваних у контексті встановлення місцезнаходження, перетину державного кордону є більш обмеженими. Це вимагає вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваних. На даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду наразі якщо не збільшився, то залишився високим.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості незаконного впливу підозрюваного на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів вигідних для нього та інших учасників злочинної організації .
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують цей ризик.
Крім того, зважаючи на характер, обставини та тривалість вчинення кримінальних правопорушень, на переконання суду, перебуваючи на волі, підозрюваний може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Окрім цього, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень, беручи до уваги, що наразі досудовим розслідуванням вживаються заходи до встановлення місцезнаходження речей і документів, які додатково можуть підтвердити обставини вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Отже, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, кримінальні правопорушення вчинено групою осіб умисно, з корисливим мотивом.
Також слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме те, що останній раніше не судимий, молодий за віком, ніде не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 .
Інших даних, які характеризують особу підозрюваного слідчому судді надано не було.
При цьому, жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.
Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, вважаю, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчий суддя враховує, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Окрім цього, слідчий суддя враховує і те, що учасники злочинної організації займались заволодінням коштів громадян країн Європейського Союзу, а тому Україна в умовах війни має значні репутаційні втрати на території ЄС та таким чином може ускладнитися надання Україні допомоги в умовах воєнного стану для протистояння російській агресії.
Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Виходячи з вимог ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , з урахуванням розміру завданої шкоди потерпілим злочинною організацією, роль підозрюваного в цій організації, особи підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, про можливість визначення підозрюваному застави.
За приписами ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги положення Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024 року складає 3028 гривень, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідним визначити заставу у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 757 000,00 грн. (сімсот п'ятдесят сім тисяч) грн. (250х3028). Такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні та зможе запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України та забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
Слідчий суддя вважає не переконливими, не обгрунтованими та не доведеними належними доказами , доводи слідчого про необхідність визначення підозрюваному ОСОБА_4 розміру застави більшого ніж визначено ч. 5 ст. 182 КПК України.
У випадку внесення застави , слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023071170000884, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.12.2023 року, за ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чоп, Ужгородського району, Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 (шістдесяти) днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання з 20 год. 40 хв. 03 червня 2024 року.
Строк дії ухвали про тримання під вартою встановити - до 20 липня 2024 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених судом обов'язків, передбачених КПК України - 250 (двісті п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 757 000,00 грн. (сімсот п'ятдесят сім тисяч) грн. (250х3028).
У разі внесення зазначеної застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору і надіслати начальнику ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9».
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 20 липня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення..
Повний текст ухвали складено та проголошено 11.06.2024 року о 16 год. 40 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1