Справа № 308/7708/24
30 травня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП,
25.04.2024, о 15.13 год., в м. Ужгород, вул. Підградська, 40, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не переконалася у безпечності маневру та здійснила наїзд на припаркований автомобіль «Mercedes», номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №518755 від 25.04.2024 вбачається, що 25.04.2024, о 15.13 год., в м. Ужгород, вул. Підградська, 40, водій автомобіля «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , вчинивши ДТП, а саме здійснивши наїзд на автомобіль «Mercedes», номерний знак НОМЕР_2 , що був припарковий, залишила місце пригоди, чим порушила вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.05.2024 об'єднано в одне провадження справи за №308/8176/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та за №308/7708/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП. Присвоєно справі єдиний номер - 308/7708/24.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнала повністю та щиро розкаялася, просила обмежитися відносно неї усним зауваженням, пояснивши, що всі матеріальні збитки були відшкодовані, що підтверджується розпискою потерпілого, який претензій до неї не має. Провадження у справі у частині притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП просила закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного правопорушення, пояснивши, що не мала умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки в автомобілі разом із нею перебувало троє дітей, які шуміли і вона не почула, що вчинила дорожньо-транспортну пригоду через те, що це не було відчутно.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №565609 від 25.04.2024, схемою місця ДТП від 25.04.2024, її поясненнями від 25.04.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 25.04.2024.
Разом з тим, згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому в кожному конкретному випадку суддя має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Беручи до уваги викладене та конкретні обставини справи, за яких вчинено правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, характер вчиненого порушення та ступінь вини ОСОБА_1 , дані про особу порушниці, відсутність у матеріалах справи даних про те, що вона раніше притягувалася за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, з урахуванням її пояснень та причин, за яких було вчинено порушення, те, що діяння порушниці не завдало значної шкоди суспільним або державним інтересам, приходжу до переконання за можливе на підставі ст. 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення, обмежившись щодо неї усним зауваженням.
Вважаю, що застосування щодо ОСОБА_1 саме такого виховного заходу, як усне зауваження, буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень.
Крім того, ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Зазначена стаття передбачає настання адміністративної відповідальності в разі настання дорожньо-транспортної пригоди та залишення її учасниками місця пригоди.
Суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення передбачає прямий умисел.
Згідно з поясненнями ОСОБА_1 умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди вона не мала.
Слід зазначити, що залишення місця пригоди є умисною дією, тобто особа має усвідомлювати свою причетність до пригоди.
Виходячи з наведеного, вважаю, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що водій ОСОБА_1 умисно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, відтак, жодні її дії не були спрямовані на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та уникнення відповідальності.
Підстави вважати, що ОСОБА_1 залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої була причетною, відсутні, а відсутність усвідомлення в цих обставинах є відсутністю складу правопорушення - суб'єктивної його сторони.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом зазначеної норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 та «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
З огляду на викладене, з точки зору достатності доказів, матеріали справи не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП однією із обставин, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, приходжу до переконання, що провадження в даній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП слід закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 122-4, 124, 283, 284 КУпАП,
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, обмежившись щодо неї усним зауваженням, а справу про адміністративне правопорушення відносно неї закрити на підставі п. 3 ст. 284 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.В. Дергачова