Справа № 308/11897/23
3/308/6018/23
03 червня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
не працюючого, який зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 13.06.2023 року о 21 год. 38 хв. в м. Ужгород вул. Достоєвського, 20, керував транспортним засобом марки «SKODA», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного спяніння медичний огляд проводився на стан наркотичного спяніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, медичний висновок 1330 від 13.06.2023 чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шкорка І.М. 31.07.2023 подав до суду клопотання про призначення по даній справі судову токсикологічну експертизу, з метою з'ясування наявності в біологічному матеріалі (сечі), який був відібраний 13.06.2023 р. в КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей» Закарпатської обласної ради під час медичного огляду ОСОБА_1 наркотичних речовин, що викликають наркотичне сп'яніння, попередивши експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 не визнає факт вживання ним наркотичних речовин, ставить під сумнів достовірність результатів тесту від 13.06.2023 у КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей» Закарпатської обласної ради.
Крім того, 30.08.2023 через систему «Електронний суд» від захисника ОСОБА_1 - адвоката Шкорки І.М. поступили додаткові пояснення у справі, які додані до матеріалів справи, у яких серед іншого зазначив, що ОСОБА_1 не був у наркотичному сп'янінні, не визнає результат швидкого тесту, без їх підтвердження лабораторним шляхом або їх спростування. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов?язкове (п. 7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров?я України 09.11.2015 року №1452/735). Під час проходження швидкого тесту лікар спочатку ніби виявила, що Фабріцій вживав два види наркотичних речовин, а саме метафетамін та марихуану, однак через деякий час саме на 47хв. 40сек. Було виявлено, що тест змінився і у лікаря згодом відпала підозра ще по одній наркотичній речовині. Оскільки лікар могла помилитися, то не довіряють швидким тестам. ОСОБА_1 належним чином виконував всі вправи, які від нього вимагала лікар та поліцейський, поводив себе адекватно, до обстановки.
В суді 30.08.2023 ОСОБА_1 свою вину за ч.2 ст. 130 КУпАП заперечив, зазначив, що 13.06.2023 не перебував в стані наркотичного сп'яніння, оскільки не вживає наркотичних засобів. Погодився пройти огляд на стан сп'яніння та не погоджується з результатом тесту. Підтримав подане клопотання захисника про призначення експертизи та просить його задовольнити.
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.08.2023 постановлено призначити у справі №308/6018/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення судову токсикологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Закарпатського обласного бюро судово-медичних експертиз.
16.01.2024 до суду із Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи повернуто матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП, крім того згідно листа №181 від 12.01.2024 поінформовано, що судово-токсикологічна експертиза сечі з приводу визначення наявності наркотичних засобів не проводилася, так як біологічний об'єкт (сеча) не був доставлений в судово-токсикологічне відділення Закарпатського обласного бюро СМЕ.
Після повернення матеріалів справи із Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи у справі неодноразово призначалися судові засідання, зокрема на 30.01.2024, 13.02.2024, 04.03.2024, 13.03.2024, 03.04.2024, 12.04.2024, 25.04.2024, 20.05.2024, 29.05.2024 та 03.06.2024, проте такі відкладалися за клопотаннями захисника, та через неявку інспектора, свідка.
Крім того, 13.02.2024 захисником Фабріцій Д.Д. подано заяву про виклик поліцейського ОСОБА_2 для надання пояснень з приводу підстав зупинки та з'ясування підстав підозри на сп'яніння ОСОБА_1 . Розглянувши вказану заяву суддею з метою повного, всебічного з'ясування обставин справи така була задоволена.
13.03.2024 захисником ОСОБА_1 подано заяву про виклик свідка лікаря КНП «Закарпатського обласного медичного центру психічного здоров'я та медицини залежностей» ОСОБА_3 . Заслухавши захисника, розглянувши заяву, така суддею була задоволена, однак допитаний вказаний свіок не був, через неодноразові неявки на виклики суду.
Інспектор УПП Закарпатської області ДПП Митровський П.Т. в судовому засіданні 20.05.2024 пояснив, що вже не пригадує подій які відбувалися 13.03.2023, водночас згадує що було отримано виклик про автомобіль «Шкода» водій якого перебуває в стані сп'яніння, його екіпаж рухався в напрямку вул. Грушевського, побачили автомобіль «Шкода», який рухався їм назустріч, в подальшому зупинили, у вказаному автомобілі був водій ОСОБА_1 також в автомобілі були пасажири, усіх четверо було. З водієм щодо огляду на стан сп'яніння спілкувався інспектор ОСОБА_4 , роз'яснював йому права, називав ознаки, які виявив і пред'являв вимогу водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в лікаря нарколога. Він стояв поруч біля іншого інспектора, а в подальшому складав протокол відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП. Зазначив, що водій на вимогу інспектора погодився пройти огляд, пройшов такий огляд, і тест показав позитивний результат. Направлення на огляд водія виписувалось і таке надавалося лікарю.
03.06.2024 до суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Шкорки І.М. поступило клопотання про визнання доказу недопустимим, у якому окрім іншого зазначив, що 13.06.2023 р. ОСОБА_1 на вимогу поліцейських прибув разом з ними до КНП «Закарпатського обласного медичного центру психічного здоров?я та медицини залежностей» для проходження освідування на стан сп?яніння. З?явившись лікар КНП «Закарпатського обласного медичного центру психічного здоров?я та медицини залежностей» запитала ОСОБА_1 чи він знаходиться в стані сп?яніння та чи буде проходити в неї освідування. На що ОСОБА_1 повідомив, що він не перебуває у стані сп?яніння та зазначив, що буде проходити освідування. ОСОБА_1 здавши аналіз сечі, поклав неподалік лікаря та відійшов від останньої на вказане лікарем місце, для очікування результату. До баночки із, сечею був поміщений експрес тест для виявлення наркотичної речовини. Згодом лікар оглянувши швидкий тест повідомила, що він показав, що ОСОБА_1 знаходиться в стані наркотичного сп?яніння, оскільки швидкий тест ніби показує позитивний результат на два вида наркотичних речовини, а саме метафетамін та марихуану, однак через деякий час, було виявлено, що тест змінився і у лікаря згодом відпала підозра ще по одній наркотичній речовині. Оскільки лікар могла помилитися, то не довіряють швидким тестам. Після цього, лікар почала заповнювати, документи. Згодом дала розписатися в журналі та Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом пікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1330 складений 13.06.2023 р. У даному Висновку №1330 було зазначено, що ОСОБА_1 знаходиться у наркотичному сп?янінні.
На відео відсутні дані, на яких можна дійти висновку, що ОСОБА_1 поводив себе не адекватно. ОСОБА_1 належним чином виконував всі вправи, які від нього вимагала лікар та поліцейський. ОСОБА_1 поводив себе адекватно, до обстановки.
На підставі постанови суду було призначено судову токсикологічну експертизу з метою виявлення у сечі ОСОБА_1 наркотичних речовин або спростування цього, однак, з незалежних від них обставин, судом було занадто запізно направлено відповідну ухвалу до КНП «Закарпатського обласного медичного центру психічного здоров?я та медицини залежностей», і відповідно лікарня не змогла направити біологічні зразки сечі ОСОБА_1 на експертне дослідження на підставі постанови суду. ОСОБА_1 та захист добросовісно намагалися перед судом довести помилковість висновку, який був виданий на підставі експрес тесту, без його підтвердження лабораторним шляхом або спростування. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов?язкове (п. 7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров?я України 09.11.2015 року N? 1452/735). У судове засіданні лікар, яка освідчувала ОСОБА_1 на неодноразовий виклик її судом не прийшла. Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він не вживав наркотичні речовини та відповідно 13.06.2023 р. не був у наркотичному сп?янінні. Це також повністю підтверджується його поведінкою, що зафіксована на відеозапис. Вважаю, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які доводять винуватість ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП. Відсутність проведення обов'язкового лабораторного дослідження зразків біологічного середовища (сечі) з урахування висновку експерта №1330 від 13.06.2023 унеможливлює підтвердження стану сп'яніння ОСОБА_1 . Враховуючи наведене просив визнати неналежним та недопустимим доказом вказаний висновок щодо перебування у стані сп'яніння ОСОБА_1 13.06.2023. та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 03.06.2024 захисник ОСОБА_1 - адвокат Шкорка І.М. подав до суду заперечення на протокол, в яких вказує, що ОСОБА_1 заперечує порушення ним ч.2 ст. 130 КУпАП. Звертає увагу на неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме працівник поліції складаючи протокол про адміністративне правопорушення в якому зазначено про факт порушення ОСОБА_1 ч.2 ст.130 КУПАП не вірно зазначено адресу проживання ОСОБА_1 з врахуванням відомостей його паспорту громадянина України про прописку. Так, у паспорті громадянина України дійсним адресом АДРЕСА_1 . Крім того, поліцейські не вірно встановили обставини справи щодо належності транспортного засобу та вказали ОСОБА_1 власником, хоча він таким не являється. Поліцейські мали виправити дані недоліки, а не направляти до суду протокол із недоліками. Просив повернути протокол про адміністративне правопорушення серія ААБ №058416 від 13.06.2023 органу, що його склав для усунення недоліків.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , враховуючи викладену позицію його захисника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, у відповідності до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За ч.2 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регламентований ст. 266 КУпАП, норми якої є бланкетними, оскільки не встановлюють детальної процедури проходження огляду, а відсилають до підзаконних нормативно-правових актів, які деталізують положення цієї статті. Такий висновок підтверджується положеннями частини 6 цієї статті, в якій зазначено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008. На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я, наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 була затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція).
Відповідно до п.п.2, 3, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Вимогами пункту 12 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У відповідності до п. п.10, 13, 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (Порядку), огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 13.06.2023 року о 21 год. 38 хв. в м. Ужгород вул. Достоєвського, 20, керував транспортним засобом марки «SKODA», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного спяніння, медичний огляд проводився на стан наркотичного спяніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, медичний висновок 1330 від 13.06.2023 чим порушив вимоги п.2.9а ПДР.
Вказані обставини правопорушення підтверджуються матеріалами справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №058416 від 13.06.2023 року, з якого вбачаються обставини вчиненого правопорушення, та який повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми;
-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1330 від 13.06.2023 року, в якому міститься висновок огляду, що гр. ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Вказаний висновок містить підпис лікаря, який проводив огляд та обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду;
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС №7162426 від 13.06.2023 відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 126 КУпАП, за те що він 13.06.2023 о 21.38 в м.Ужгород, вул. Міцкевича, 14 керував транспортним засобом марки «SKODA», номерний знак НОМЕР_1 , при цьому будучи позбавленим права керування Ужгородським міськрайонним судо, чим порушив п.2.1.а ПДР;
- відеозаписом з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції на якому зафіксовано обставини вчиненого правопорушення.
Крім того, з доданих довідок старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області Дарьї Норожнової вбачається, що згідно облікових баз даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України гр. ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії серії НОМЕР_2 , не є власником транспортного засобу, ОСОБА_1 притягався до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, 16.02.2023 було складено протокол про адміністративне правопорушення та згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.03.2023 (справа №308/3682/23) накладено стягнення.
Згідно рапорту інспектора поліції Митровського Павла, у такому доповідає про те, що було помилково невірно вказано дані щодо транспортного засобу, а саме належність ОСОБА_5 .
Відеозапис, наявний у матеріалах справи надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовано реальні дані, які не носять суб'єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.
Так з наявного відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції по орієнтуванню. При спілкуванні працівником поліції було поставлено запитання водію, чи вживає він наркотичні засоби, на що водій відповів: -«не вживаю». Після чого, інспектор попросив водія вийти з автомобіля для проведення попереднього огляду на стан сп'яніння, просив руки перед собою випрямити, світив в очі і вказав, що очі у ОСОБА_1 не реагують на світло, у зв'язку з чим було пред'явлено вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Також інспектором зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування, про що в подальшому було складено постанову. ОСОБА_1 погодився та пройшов огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі, де лікар надав йому ємність для збору сечі. Після здачі ОСОБА_1 зразків біологічного середовища (сечі) було проведено відповідні дослідження, які показали позитивний результат. У відповідності до вимог Порядку за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями лікарем встановлено діагноз та оформлено висновок за формою затвердженою МОЗ.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки такі оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Окрім того, слід зазначити, що перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст.266 КУпАП).
Частиною 4 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст. 266 КУпАП).
Відповідно до п.9 Розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Розділом ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» врегульовано порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів, та передбачено наступне:
16. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
17. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
20. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
22. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
В ході судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили, що медичний огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння відбувся з порушенням вимог законодавства, відтак посилання сторони захисту на вказане, не заслуговує на увагу.
Крім того, твердження захисника про те, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився з порушеннями, зокрема з використанням швидкого тесту, не було забезпечено проведення лабораторного дослідження біологічного матеріалу за допомогою більш досконалого методу, вважаю необґрунтованими, адже до матеріалів справи на надано жодних доказів, які можуть ставити під сумніви законність процедури проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння та достовірність медичного висновку.
Суддею, при розгляді справи не встановлено жодних даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового погодження на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я 13.06.2023.
Водночас, суддя констатує, що будь - яких підстав вважати, що медичний висновок не може бути належним доказом у справі - відсутні, ОСОБА_1 не заперечував той факт, що проходив огляд на стан сп'яніння у медичному закладі відповідно до встановленого законом порядку, при цьому з протоколу про адміністративне правопорушення, який складався уже після проведення медичного огляду за результатами освідування, убачається, що ОСОБА_1 відмовився від пояснень. Відтак, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 13.06.2023 у стані наркотичного сп'яніння є доведеним, а отже у його діях, враховуючи що останній 16.02.2023 вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП (згідно довідки протокол серії ААД №99604), наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, під час розгляду справи не встановлено яких-небудь даних, які б давали підстави вважати, що працівники поліції були упереджені при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, тому, приходжу до висновку, що працівники поліції при виконанні своїх функціональних обов'язків діяли у межах наданих їм повноважень.
Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення складено з дотримання вимог ст. 254, 256 КУпАП, та доданий до нього відеозапис, є належними та допустимими доказами.
Істотних порушень співробітниками патрульної поліції при оформленні відносно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративні правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП не встановлено.
Огляд водія ОСОБА_1 , за його згоди, проводився 13.06.2023 - лікарем ОСОБА_3 , яка будучи кваліфікованим фахівцем встановила факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, про що склала відповідний висновок.
На підставі викладеного, вважаю, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1330 від 13.06.2023 є належним та допустимим доказом у справі.
Щодо посилань сторонии захисту у запереченні на неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема щодо невірного зазначення адреси проживання ОСОБА_1 та належності транспортного засобу, такі на переконання судді не є істотним порушенням, оскільки не впливають на з'ясування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, слід зазначити, що дані про особу були встановлені суддею в судовому засіданні під час розгляду справи. А щодо належності транспортного засобу інспектором до матеріалів було додано рапорт, в якому вказав про помилку та просив вважати вірним в графі «належить: ОСОБА_5 ». Враховуючи наведене підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не вбачаю.
Наведені вище докази, досліджені судом, в своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме повторне протягом року керування транспортним засобам в стані наркотичного сп'яніння.
Згідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З врахуванням характеру вчинених правопорушень, даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчинених ним правопорушень, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.2 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки не є його власником.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, ухвалюючи дане судове рішення, суд керується також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України" (п.58) суд наголошує, що відповідно до принципу належного здійснення правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило