Міжгірський районний суд Закарпатської області
Справа № 302/646/24
1-кп/302/104/24
(у повному обсязі)
12.06.2024смт. Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,
з участю : секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження ЄРДР № 12024071110000029 від 02.02.2024 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, уродженця селища Міжгір'я Хустського району Закарпатської області, зареєстрований і фактично проживає в АДРЕСА_1 , непрацюючий, неодружений, займається особистим домашнім селянським господарством за місцем проживання, раніше не судимий, паспорт громаднина України номер НОМЕР_1 , виданий 22.10.2023 Міжгірським РС ГУДМС в Закарпатській області, РНОКПП НОМЕР_2 , засіб мобільного зв'язку НОМЕР_3 ,
- про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 263 ч.1 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , всупереч вимогам діючого законодавства та спеціальних правил поводження зі зброєю, без відповідного на те дозволу та відповідних документів, які видаються уповноваженими на те органами та надають певні права, незаконно, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 зберігав боєприпаси.
02.03.2024 громадянин ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, під час проведення оперативної закупки, незаконно збув за грошові кошти в сумі 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень громадянину під легендованим іменем ОСОБА_5 18 (вісімнадцять) штук патронів, які є боєприпасами - бойовими гвинтівковими патронами центрального бою, калібру 7,62х54R, споряджені бронебійно-запалювальними кулями, придатні до стрільби; засіб ініціювання вибуху запал УЗРГМ для ручних гранат РГД-5 та Ф-1, що являється бойовим припасом; корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та у конструктивному поєднанні, а саме запал УЗРГМ та корпус ручної осколкової гранати Ф-1 будуть являтися бойовим припасом - гранатою Ф-1.
Обвинувачений ОСОБА_4 встановлені обставини, а також вину в учиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 263 ч.1 КК України, визнав повністю, розкаявся і підтвердив зазначені обставини в своїх показах. Окрім цього, ОСОБА_4 показав таке. Зазначені боєприпаси він знайшов у лісі восени 2023 року під час збирання грибів в поліетиленовому кульку, які переховав, а в подальшому через місяць приніс до місця проживання і сховав в господарському приміщенні для худоби. Через деякий час він повідомляв друзям і знайомим про знахідку та висловлювався, що має намір продати ці боєприпаси, бо потребує коштів. Опісля на початку лютого 2024 в кафе «Орхідея» в селищі Міжгір'ї до нього підійшов незнайомий йому громадянин і звернувся з приводу придбання боєприпасів, повідомивши, що чув від знайомих про наявність у нього патронів і гранати. З незнайомцем вони домовились про продаж боєприпасів за суму 5500 гривень і про зустріч в урочищі «Тішня» біля села Стригальні, де він продав незнайомцеві боєприпаси за раніше обумовлену суму грошей. У подальшому ОСОБА_4 частину виручених коштів витратив на погашення боргів. Під час обшуку на другий день після події в нього працівники поліції вилучили 2000 гривень, тобто частину грошей, отриманих за збут боєприпасів.
Згідно з положеннями ч.3 статті 349 КПК України за згодою сторін кримінального провадження, роз'яснивши наслідки застосування цієї кримінально-процесуальної норми, суд визнав недоцільним дослідження доказів у справі, які ніким не оспорюються та обмежився дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого, та процесуальних документів щодо речових доказів і судових витрат.
Оцінивши встановлені обставини, позицію обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 є винуватим в учиненні кримінального правопорушення, яке мало місце за такими кваліфікуючими ознаками : зберігання і збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений підлягає покаранню.
Обираючи вид і розмір покарання у межах санкції статті 263 ч.1 КК України, суд зважає на таке.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, в обвинувальному акті не зазначено.
Суд бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, а саме віднесення цього кримінального діяння, згідно з статтею 12 КК України, до тяжких злочинів, умисну форму вини кримінального правопорушення, корисливий мотив у діях обвинуваченого.
Суд бере до уваги особу обвинуваченого, який вперше вчинив кримінальне правопорушення. Адже ОСОБА_4 раніше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 125 ч.1 КК України, однак за вчинення цього кримінального проступку він не засуджувався у зв'язку з примиренням з потерпілим і провадження в кримінальному провадженні було закрито на підставі статті 46 КК України згідно з ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.03.2023, яка набрала законної сили 25.03.2023. Ці відомості підтверджені інформаційною довідкою з органу поліції. Отже, ОСОБА_4 вважається не судимим і таким, що вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке є предметом судового розгляду за цим обвинувальним актом.
З місця проживання Міжгірською селищною радою обвинувачений характеризується позитивно. Обвинувачений не має постійного місця праці, не має сім'ї. Однак згідно з довідками ЛКК (виписка № 305 від 26.01.2024 КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня») та Міжірської селищної ради від 12.-3.2024 № 02-11/445, які надані в справу прокурором, обвинувачений проживає спільно з бабусею та дідом і здійснює догляд за хворою бабусею ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі зазначеного лікарського висновку про потребу постійного догляду за хворою особою. Окрім цього, за місцем проживання обвинуваченого і його бабусі, зареєстровані інші особи, а саме : дідусь ОСОБА_7 , 1961 р.н., мати ОСОБА_8 , 1971 р.н., сестра ОСОБА_9 , 1998 р.н.
Згідно з висновком органу пробації обвинувачений ОСОБА_4 характеризується в цілому позитивно як особа, яка визнала провину і жалкує за вчиненим з підсумком, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тобто з випробуванням протягом іспитового строку, визначеного судом з доцільністю застосування обмежень, передбачених статтею 76 ч.1, ч.2 п.3 КК України.
Суд вважає, що з урахуванням обставин справи, наявності пом'якшуючої покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, відомостей про особу обвинуваченого, а також те, що він вперше вчинив кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 заслуговує покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки із звільненням від відбування цього покарання на підставі положень статті 75 КК України. Обираючи розмір іспитового строку, суд вважає, що для цілей виправлення особи такий є достатнім і доцільним з урахуванням тяжкості злочину та особи обвинуваченого протягом двох років.
Згідно з статтею 76 частиною 1 пунктами 1,2 КК України є обов'язковим покладення на обвинуваченого під час відбування покарання з випробуванням зазначених у цій нормі кримінального закону зобов'язань. Суд також вважає за необхідне покласти на обвинуваченого також обов'язок, який передбачений п.3 ч.3 статті 76 КК України зі строком дії протягом іспитового строку.
Цивільного позову в справі не має.
Речові докази у виді боєприпасів і грошових коштів, які зберігаються у кімнаті речових доказів ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області, слід вирішити в такому порядку, відповідно до положень пунктів 3, 5,6 частини 9 статті 100 КПК України.
Бойові гвинтівкові патрони - доцільно передати для потреб Збройних Сил України, інші боєприпаси які не є придатними у зв'язку з проведеними судовими експертизами, - слід знищити.
Речові докази у виді грошових коштів неможливо вирішити в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України, цим вироком з огляду на таке обґрунтування.
Грошові кошти, які були одержані обвинуваченим від легендованої особи унаслідок неправомірного збуту боєприпасів і які вилучені правоохоронцями, і визнані органом досудового розслідування речовими доказами, а саме в сумі 2000 гривень у купюрах: номіналом 500 гривень ВД 8201303, ХГ 2316716; номіналом 1000 гривень АЄ 1914823, - зазначені в обвинувальному акті, що ці кошти передані на зберігання в АТ «Приватбанк». Натомість під час судового розгляду і з'ясування повних відомостей про ці речові докази, прокурор не надала підтвердження з матеріалів досудового розслідування передачі цих коштів на зберігання в конкретну установу банку з пред'явленням квитанції чи іншого банківського документу про отримання - прийняття зазначених грошових коштів від слідчого чи іншої посадової особи органу поліції. Зокрема, прокурор надала тільки постанову про визнання цих грошових коштів речовим доказом від 11.03.2024 слідчим ОСОБА_10 , а також лист заступника начальника ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області ОСОБА_11 у вигляді повідомлення керівника напрямку з просування послуг бюджетним організаціям РП АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_12 про заплановану передачу на зберігання грошових коштів, визнаних у кримінальному провадженні речовими доказами в установу банку 30.04.2024 на 14 год. зазначений документ не підтверджує знаходження коштів в установу банку. Отже, це питання неможливо вирішити вироком суду і може бути предметом судового розгляду у порядку виконання вироків після надання прокурором належних доказів зберігання грошових коштів у відповідній установі чи в посадової особи. Таке передбачено положеннями статей 537 ч.1 п. 14, 539 КПК України.
Судові витрати у виді вартості проведених на досудовому розслідуванні криміналістичних експертиз, підтверджених довідками Закарпатського НДЕКЦ №№ СЕ-19/107-24/2703-БЛ, СЕ-19/107-24/2588-ВТХ, доданих до висновків судових експертиз, відповідно в розмірах 1893 грн 20 коп., 3029 грн 12 коп., - підлягають стягненню з обвинуваченого у користь держави.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту зі строком дії до 11.05.2024 втратив чинність. Сторона обвинувачення не заявила клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 263 ч.1 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
Згідно з статтею 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням якщо він протягом іспитового строку двох років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з статтею 76 ч.1 пункти 1,2; ч.3 пункт 3 КК України покласти на ОСОБА_4 під час відбування покарання з випробуванням протягом визначеного іспитового строку такі обов'язки :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави судові витрати у виді вартості судових криміналістичних експертиз (балістичної і вибухово-технічної згідно з висновками Закарпатського НДЕКЦ №,№ СЕ-19/107-24/2703-БЛ, СЕ-19/107-24/2588-ФТХ) в розмірі на загальну суму 4922 грн 32 коп.
Речові докази, які зберігаються у ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області :
- 16 патронів калібру 7,62х54 - передати на потреби Збройних Сил України ;
- дві стріляні гільзи такого ж калібру; залишки ручної осколкової гранати Ф-1 зеленого кольору з маркуванням корпусу «07 47-79 т» , - знищити.
Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Оскарження вироку з питань не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались згідно з ч.3 статті 349 КПК України не допускається.
Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Вирок у повному обсязі виготовлено 12.06.2024.
Суддя ОСОБА_1