Номер провадження 2/243/1042/2024
Номер справи 243/3384/24
12 червня 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Хаустової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману пенсію в порядку спадкування, -
ОСОБА_2 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману пенсію в порядку спадкування, яку обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Горлівка померла його мати, ОСОБА_3 . Після її смерті було заведено спадкову справу та 17.11.2023 року видано свідоцтво про право на спадщину на недоотриману пенсію. За матеріалами пенсійної справи ОСОБА_3 , виплата пенсійних коштів їй була проведена по 31.05.2015 року. За таких обставин відповідач на запит нотаріуса надав інформацію про розрахунок пенсії лише за три роки до звернення в розмірі 88 471,65 грн. Проте, і цю суму відповідач зменшив та призначив до виплати 50 097,48 грн. за період з 21.11.2020 року по 31.01.2022 року. Таким чином, відповідач не нарахував та не виплатив пенсію за період з червня 2015 року по 21.11.2020 року.
В зв'язку з викладеним, позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію в порядку спадкування після ОСОБА_3 за період з червня 2015 року по 21.11.2020 року та стягнути витрати по сплаті судового збору.
Позивач, ОСОБА_2 , про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав відзив на позовну заяву, в якому вказано, що заперечує проти позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі з огляду на наступне. За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з дислокацією у м. Костянтинівка (далі - Головне управління) як внутрішньо переміщена особа та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058. Виплата пенсії проведена по 31.05.2015. З червня 2015 року виплата пенсії ОСОБА_3 припинена на підставі обміну інформацією з органами соціального захисту населення. ОСОБА_3 особисто до органів Пенсійного фонду України за поновленням виплати пенсії не зверталася. Пенсійна справа знята з обліку з 01.02.2022 у зв'язку зі смертю пенсіонерки ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для надання відповіді на лист приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Толочко А.Г. (далі - Нотаріус) Головним управлінням проведено розрахунок сум недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058 та у серпні 2022 року надіслана довідка Нотаріусу про суму недоотриманої пенсії в розмірі 88471,65 грн за період з 28.07.2019 по 31.01.2022. За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 22.11.2023 з заявою № 3502 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_2 . За результатом розгляду наданих документів нараховано недоотриману пенсію у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058 у розмірі 50097,48 грн. за період з 21.11.2020 по 31.01.2022. Нараховані Головним управлінням суми недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонерки ОСОБА_3 включені до переліку отримувачів станом на 1 січня 2024 року. Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на сьогодні не затверджено. Отже, виплата означених коштів буде проводитись після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік за умови виділення коштів та в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку №1165. Водночас Головне управління звертає увагу суду, на те що пенсія за життя ОСОБА_3 за період з 01.06.2015 по 20.11.2020 не нараховувалась.
В зв'язку з викладеним відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 22 листопада 2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Горлівка Донецької області.
17 листопада 2023 року приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Толочко А.Г. видане ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , 1940 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії в сумі 88471,65 грн.
Відповідно до повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27 грудня 2023 року, на запит нотаріуса недоотримана пенсія ОСОБА_3 була розрахована відповідно до вимог ст.46 Закону №1058 (за три роки до дня звернення) та склала 88 471,65 грн. У відповіді нотаріусу було зазначено, що сума недоотриманої пенсії може бути зменшена у зв'язку з датою звернення спадкоємця до управління ПФУ відповідно до вимог ст.46 Закону №1058. 22.11.2023 року ОСОБА_2 надав заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до ст.52 Закону №1058. Недоотримана пенсія померлої ОСОБА_3 була розрахована відповідно до вимог ст.46 Закону №1058 за період з 21.11.2020 по 31.01.2022 та склала 50 097,48 грн.
Спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді недоотриманої пенсії спадкодавця.
Позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплати йому недоотриману пенсію ОСОБА_3 за період з 01.06.2015 по 21.11.2020 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь недоотриману пенсію ОСОБА_3 за період з моменту припинення виплати пенсії ОСОБА_3 01 червня 2015 року і до дня перерахунку розміру пенсії після звернення позивача до відповідача за виплатою на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом 21.11.2020 року.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано приватному нотаріусу Покровського районного нотаріального округу Донецької області довідку про суму недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 на суму 88 471,65 грн. за період з 28.07.2019 року по 31.01.2022 року з урахуванням вимог ст.46 Закону №1058, на підставі чого нотаріусом було видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на вказану суму.
22.11.2023 року ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , проте, не зважаючи на свідоцтво про право на спадщину, позивачу було повторно перераховано суму недоотриманої пенсії та призначено до виплати 50 097,48 грн. за період з 21.11.2020 року по 31.01.2022 року.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:
- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Згідно зі статями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Отже, позивач успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна.
Свідоцтво про право на спадщину за законом від 17 листопада 2023 року, видане приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Толочко А.Г., у якому зазначено, що спадщина складається з недоотриманих пенсійних коштів у розмірі 88471,65 грн., не оспорено та є чинним, а тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у виплаті частини пенсії спадкодавця, визначеної в цьому свідоцтві, а саме за період з 28.07.2019 по 20.11.2020 є безпідставною.
Згідно пп. 2.26 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається Свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, Свідоцтво про смерть, Свідоцтво про право на спадщину.
Як зазначалось вище при оформленні прав на недоотриману пенсію після померлого пенсіонера, спадкоємцям з-поміж інших документів необхідно подати до органу, що призначає пенсію, Свідоцтво про право на спадщину та документ, що посвідчує особу заявника.
Свідоцтво про право на спадщину за законом є правовстановлюючим документом та з його отриманням позивач набув всіх прав і обов'язків спадкоємця, а отже право власності, якого він набув, є правом спадкоємця на успадковане майно, й має відмінний за характером від процедури отримання членами сім'ї померлого пенсіонера сум недоодержаної пенсії.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою ст. 16 Цивільного Кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи, викладене, позивач має право на нарахування та виплату йому недоотриманої пенсії за свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17 листопада 2023 року за період з 28.07.2019 по 20.11.2020 року.
Щодо зобов'язання нарахування та виплати недоотриманої пенсії спадкодавця за період з 01.06.2015 року по 27.07.2019 року на користь позивача суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що виплату пенсії ОСОБА_3 відповідачем було призупинено з 01 червня 2015 року на підставі обміну інформацією з органами соціального захисту населення.
Суд зазначає, що положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Тлумачення ст. 1218, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавство допускає спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії.
Посилання відповідача на те, що померла ОСОБА_3 за життя не виявила бажання поновити їй пенсію та не зверталася з відповідною заявою до відповідача і пенсія не отримана з вини пенсіонера, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
На час виникнення спірних правовідносин ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні в цілому, як і на окремих територіях Донецької та Луганської областей, запроваджено не було.
Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).
Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи наведено у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
Жодним законом України не визначено такої підстави для припинення пенсії, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18), постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 243/5697/16-ц (провадження № 61-34175св18) та у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 227/2802/16-ц (провадження № 61-6270св18) зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.
Припинення виплати пенсії за життя спадкодавця з підстав, пов'язаних з не підтвердженням перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи не передбачено жодним Законом, отже спадкодавець ОСОБА_3 мала право на нарахування та виплату пенсії за період з 01 червня 2015 року до дня своєї смерті незалежно від звернення до відповідача та надання чи не надання нової довідки внутрішньо переміщеної особи.
Право на такі виплати у спадкодавця зберігається, і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання безпідставно не нарахованої відповідачем пенсії у порядку спадкування за законом.
Подібні правові висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20), де надано правовий висновок, у якому зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому пенсію в порядку спадкування після ОСОБА_3 за період з 01 червня 2015 року по 20 листопада 2020 року.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір по справі в розмірі 1 211,20 грн., тому суд прийшов до переконання, що витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн. слід покласти на відповідача, стягнувши його за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.15,16,25,328,1216,1217, 1218, 1227,1261 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману пенсію в порядку спадкування - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, нарахувати та виплатити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , недоотриману пенсію за період з 01 червня 2015 року по 20 листопада 2020 року, в порядку спадкування після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повне судове рішення складено 12 червня 2024 року.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Т.А. Хаустова