Справа № 242/814/24
Провадження № 2/242/326/24
12 червня 2024 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач неналежно виконував обов'язки по сплаті послуг з теплопостачання, у зв'язку з чим за особовим рахунком № НОМЕР_1 , який відповідає квартирі АДРЕСА_1 , в період з 01.02.2021 по 01.02.2023 утворилась заборгованість у розмірі 7758,36 грн. Просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також за період з 01.04.2021 р. по 01.02.2022 р. - 3% річних в сумі 16,72 грн. витрати від інфляційних процесів в сумі 78,00 грн..; абонентське обслуговування за період з 01.02.2021 по 01.02.2023 у розмірі 475,02 грн.; судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та витрати на Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у розмірі 35,00 грн.
Заяви та клопотання сторін.
Представник позивача надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутності, позов підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 14.05.2024 року провадження у зазначеній цивільній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі "Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі„ розумності строку".
З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
В судовому засіданні встановлено, що позивач виробляє теплову енергію для забезпечення споживачів м. Селидове послугами з централізованого теплопостачання.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з теплопостачання в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
З особового рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що вартість послуг з теплопостачання нараховується, однак оплачується несвоєчасно та не в повному розмірі, тому з 01.02.2021 по 01.02.2023 утворилась заборгованість, розмір якої, як зазначає позивач у розрахунку, складає 7758,36 грн.
Суд, розглядаючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано отримання ним послуг з теплопостачання, що надавалися позивачем, та наявності заборгованості.
На підставі вищезазначеного, суд вважає, що в судовому засідання знайшов своє підтвердження факт порушення відповідачем зобов'язань по оплаті за послуги теплопостачання, що надаються позивачем та оскільки відповідач добровільно заборгованість не сплачує, вона підлягає стягненню в примусовому порядку.
Також, з відповідача підлягає стягненню за період з 01.04.2021 р. по 01.02.2022 р. - 3% річних в сумі 16,72 грн. витрати від інфляційних процесів в сумі 78,00 грн..; абонентське обслуговування за період з 01.02.2021 по 01.02.2023 у розмірі 475,02 грн.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги, в тому числі за теплову енергію, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами і доповненнями) встановлено обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно ст.. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами і доповненнями) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно із п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (в редакції, діючій на час існування спірних правовідносин), розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлений інший строк.
Пунктом 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (в редакції, діючій на час існування спірних правовідносин) також передбачено обов'язок споживача оплачувати послуги в установлені договором строки.
Пунктами 36, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 передбачено, що споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Згідно підпункту 5) п.45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
На підставі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами і доповненнями) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги. Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхні приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги.
Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог Постанови кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуг з постачання теплової енергії, що надаються позивачем споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами. Нарахування здійснюється щомісяця протягом року у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові у справі за № 6-1706цс15, підведення централізованого опалення до стояка у межі приміщення за вказаною адресою свідчить про виконання послуг позивачем.
У відповідності зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн..
Позивачем по справі понесені витрати, пов'язані з формуванням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача у справі на суму 35,00 грн. тому ці витрати слід стягнути з відповідача на його користь.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст. ст. 67, 68 ЖК, ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530,625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.2, 11, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268,280- 281,284 ЦПК України, суд
Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03337119, адреса: 84207, Донецька область, Краматорський район, м.Дружківка, вул..Космонавтів, б.39) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» IBAN: НОМЕР_2 банк ПАТ «Український Капітал» призначення платежу: за судовим рішенням м.Селидове - заборгованість за теплову енергію за період з 01.02.2021 по 01.02.2023 у розмірі 7758 (сім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 36 коп.; за період з 01.04.2021 р. по 01.02.2022 р. - 3% річних в сумі 16 (шістнадцять) грн. 72 коп.; витрати від інфляційних процесів в сумі 78 (сімдесят вісім) грн. 00 коп..; заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.02.2021 по 01.02.2023 у розмірі 475 (чотириста сімдесят п'ять) грн. 02 коп.; судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати, пов'язані з отриманням відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача у справі на суму 35 (тридцять п'ять) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя