Справа № 189/3443/23
3/189/1/24
іменем України
11.06.2024 року смт. Покровське
Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Степанова О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
04.08.2023 року о 22:40 год., в смт. Покровське вул. Центральна, 8, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Хундай Соната, д/н НОМЕР_1 з ознаками сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Водію у встановленому законом порядку було запропоновано пройти огляд на встановлення стану сп'яніння на місці зупинки або у медичному закладі, на що водій обрав медичний заклад. Огляд виявився позитивним, а саме виявив в крові водія 2,72 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 А ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення посилаючись на те, що матеріали справи містять безліч порушень та не належним чином оформлені.
Інспектор СРПП ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Дівончик О.С., надав до суду письмове пояснення, в якому зазначив, що 04.08.2023 він перебував на чергуванні в складі СРПП ВП №5 СРУП. Так, близько 22:40 год. цього ж дня за адресою: смт. Покровське вул. Центральна Синельниківського району ним було виявлено автомобіль Хундай Соната, д/н НОМЕР_1 , водій якого рухаючись проїзною частиною подавав звукові сигнали автомобілем своїм знайомим, що є порушенням п.п. 9.5 ПДР України, що слугувало причиною для зупинки ТЗ. Підійшовши до автомобіля він представився та назвав причину зупинки, після чого попрохав у водія посвідчення та реєстраційні документи. В ході спілкування з водієм, у нього виникли підстави вважати, що водій знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, а саме були наявні такі ознаки як запах алкоголю з порожнини роти, порушення мови. Водієм виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець смт. Покровське. Водію у встановленому законом порядку було запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 або в найближчому медичному закладі. Водій обрав медичний заклад, через що його було доставлено до КНП «Покровська лікарня». Також від моменту початку спілкування з водієм та до здачі останнім аналізів у медичному закладі здійснювалась безперервна відеофіксація про що водій також був проінформований. Після вищеописаної процедури водія ОСОБА_1 було повернуто до автомобіля Хундай, який залишався на місці зупинки та під розписку цей транспортний засіб було передано сестрі ОСОБА_1 . 06.09.2023 водія ОСОБА_1 було викликано до приміщення ВП №5, так як з медичного закладу надійшла довідка, в якій йшлося про те, що водій ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння та необхідно було скласти адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після складання матеріалу водій ОСОБА_1 покинув приміщення ВП №5, проставивши відмітку в журналі запрошених та доставлених, що до поліції претензій не має.
Дослідивши матеріали справи, клопотання ОСОБА_1 про закриття справи, суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння містить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (станом на дату вчинення адміністративного правопорушення).
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП (станом на дату вчинення адміністративного правопорушення) передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
У відповідності до п. п.1, 6, 7 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
У статті 251 КУпАП зазначено, що докази у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що при оформленні матеріалів даної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейським СРПП ВП №5 не було допущено будь-яких порушень вимог чинного законодавства, в яких закріплено порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В той же час, матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №273064 від 06.09.2023, рапортом ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 04.08.2023, відеозаписами з нагрудної бодікамери поліцейського Tecsar BDC 43 GWCP на DVD-R диску, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №274951 від 06.09.2023, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №656 від 04.08.2023, з якого видно, що у ОСОБА_1 взята кров на алкоголь, результатом токсикологічного дослідження на вміст алкоголю №9885 від 29.08.2023, з якого вбачається, що результат огляду 2,72 проміле, поясненням інспектора СРПП ВП №5 СРУП ГУНП в Дніпропетровській області Дівончик О.С.
Таким чином, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Доводи ОСОБА_1 наведені в заяві про закриття справи не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи, вина ОСОБА_1 підтверджується вищезазначеними матеріалами справи в їх сукупності та взаємозв'язку.
Так, посилання ОСОБА_1 на здійснення відносно нього психологічного тиску зі сторони працівників поліції, не знайшли свого підтвердження та визнаються судом безпідставними.
Щодо посилання на те, що у матеріалах справи не міститься відео доказу ознак алкогольного сп'яніння та на те, що в протоколі серії ААД №273064 відсутні дані засобу відеофіксації суддя вважає їх безпідставними, оскільки у вказаному протоколі зазначено «зафіксовано на нагрудну бодікамеру Tecsar BDC 43 GWCP», відео доказ якого знаходиться в матеріалах справи на DVD-R диску.
Крім того, посилання ОСОБА_1 , що йому не роз'яснювались права спростовуються підписом під протоколом серії ААД №273064 від 06.09.2023 року, додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, в яких, поміж іншого, зазначено про роз'яснення його прав, передбачених Конституцією України та ст.268 КУпАП (а.с. 8).
Слід зазначити, що посилання ОСОБА_1 на те, що матеріали справи не містять підтвердження факту відсторонення його від керування транспортним засобом, відсутності довідки про те чи отримував він посвідчення водія, не вилучення посвідчення водія та не надання тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом не спростовує його вини, оскільки дослідженням матеріалів справи встановлено, що дії ОСОБА_1 містять усі обов'язкові кваліфікуючі ознаки для визнання його винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів про порушення термінів складення протоколу, передбачених ст. 254 КУпАП, то суддя зазначає наступне.
Складення протоколу з порушенням процесуальних строків само по собі не може виключати склад адміністративного правопорушення, а стосується питання його допустимості, як доказу, тобто його оформлення (збирання доказу) відповідно до встановленого законом порядку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За змістом положень ст. 254 КУпАП, строк для складання адміністративного протоколу починає свій відлік після того, як в посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях чи бездіяльності особи винуватості у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій та отримання доказів.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 був доставлений до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду, який потребував лабораторних досліджень, що потребувало певного часу. Відповідно до результату токсикологічного дослідження на вміст алкоголю №9885 ОСОБА_1 остаточний діагноз встановлений 29.08.2023.
Дату коли саме ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області отримало зазначені вище медичні документи, матеріали справи не містять, оскільки відсутній відповідний супровідний лист з відміткою про отримання.
Отже, очевидно, що для проведення лабораторних досліджень для встановлення остаточного діагнозу та скерування матеріалу до відділення поліції для складання протоколу потрібен певний час і тільки після отриманням посадовою особою, уповноваженої складати протокол достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також вжиття заходів для виклику особи для надання пояснень, такий протокол стосовно ОСОБА_1 був складений.
Інше тлумачення процесуальних строків складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 254 КУпАП унеможливило б досягнення завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є, зокрема охорона прав і свобод громадян, власності, запобігання правопорушенням, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Під час дослідження матеріалів справи, судом не встановлено порушень вимог ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які мали б наслідок закриття провадження у справі.
Ст. 251 КУпАП вказує, що суд встановлює юридично важливі обставини справи з усіх доказів по справі в цілому, а не тільки за протоколом, який є лише одним з письмових доказів.
Судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків, зокрема, накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З огляду на положення ст. 33 КУпАП, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не досліджуються.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, притягнувши його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 536,80 грн. в дохід держави.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: О.С. Степанова