Справа № 203/2345/24
Провадження № 1-кп/0203/714/2024
12.06.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024043010000057 від 15 березня 2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, гр. України, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина 2010 року народження, із вищою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією на посаді командира 7 розвідувальної групи спеціального призначення 13 роти спеціального призначення 4 загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший лейтенант», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2023 № 243 (по стройовій частині) молодшого лейтенанта військової служби за мобілізацією ОСОБА_4 , призначено на посаду командира 7 розвідувальної групи спеціального призначення 13 роти спеціального призначення 4 загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 . Являючись військовослужбовцем Збройних сил України, ОСОБА_4 був обізнаний з діючим законодавством щодо заборони носіння, вибухових пристроїв, вибухових речовин та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
ОСОБА_4 , будучи на посаді командира 7 розвідувальної групи спеціального призначення 13 роти спеціального призначення 4 загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , всередині грудня 2023 року, більш точна дата та час досудовим слідством не встановлені, у районі виконання бойових завдань, що знаходяться в зоні проведення бойових дій біля АДРЕСА_2 , знайшов дві 200-грамові тротилові шашки, які відносяться до категорії вибухових речовин та придатні для здійснення вибуху, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та носіння знайдених ним вибухових речовин.
Надалі ОСОБА_4 , реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказані предмети являються вибуховими речовинами, а також розуміючи, що не має передбаченого законом дозволу на поводження з вищевказаними предметами, взяв дві 200-грамові тротилові шашки, які відносяться до категорії вибухових речовин та придатні для здійснення вибуху, після чого поклав їх до свого рюкзака, таким чином здійснивши придбання вибухових речовин, та став носити їх при собі без передбаченого законом дозволу до 13 год. 50 хв. 15 березня 2024 року, коли, знаходячись біля торгівельного центру «Експрес», за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна, 13, був зупинений працівниками поліції відділення поліції №12 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Під час перевірки працівниками поліції документів, що посвідчують його особу на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», на запитання, чи має ОСОБА_4 , при собі предмети, обіг яких заборонений, останній повідомив, що має при собі в належному рюкзаку дві 200-грамові тротилові шашки, які відносяться до категорії вибухових речовин та придатні для здійснення вибуху.
В судовому засіданні ОСОБА_4 вину у скоєні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та суду пояснив, що дійсно в Донецької області знайшов дві тротилові шашки, які поклав до свого рюкзаку, де вони і перебували. У березні 2024 року направлявся на лікування після поранення з бойових позицій, але рюкзак не перевірив, тому зазначені тротилові шашки були у речах. На залізничному вокзалі м. Дніпро вони були виявлені працівниками поліції та вилучені. В скоєному кається.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів відносно обвинуваченого та судових витрат, визначивши, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вина ОСОБА_4 в скоєні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як придбання та носіння вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи покарання, суд приймає до уваги тяжкість скоєного кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо, вину визнав повністю, щиро покаявся у скоєному.
Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують його покарання, які наведені вище, суд вважає, що ОСОБА_4 має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.263 КК України, а саме у вигляді позбавлення волі, та знаходить можливим перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Судові витрати в розмірі 5 300,96 гривень за проведення експертиз, відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 не обиралася.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на проведення судових експертиз - 5 300 (п'ять тисяч триста) гривень 96 коп.
Речові докази: СD-R диск зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1