10 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 907/254/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г. О. - головуюча, Губенко Н. М., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Візантія Михайла Михайловича
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Матущак О. І., Плотнійцький Б. Д., Скрипчук О. С.
від 26.01.2024
у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз"
до Фізичної особи-підприємця Візантія Михайла Михайловича
про стягнення суми 424 315,87 грн вартості необлікованого об'єму природного газу,
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Візантія Михайла Михайловича (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення суми 424 315,87 грн вартості необлікованого об'єму спожитого природного газу.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.03.2023 у справі № 907/254/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача суму 424 315,87 грн вартості необлікованого об'єму природного газу, а також 6 364,74 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 907/254/22 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.03.2023 у справі № 907/254/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України),
Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру (далі - ЄДРСР) ухвала Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 оприлюднена у ЄДРСР 31 січня 2024 року.
21 лютого 2024 року Відповідач із використанням засобів поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 907/254/22.
У тексті касаційної скарги Скаржник просить:
- поновити строк на подання касаційної скарги на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 року у справі № 907/254/22;
- скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 907/254/22 про відмову у відкритті апеляційного провадження на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2023 року у справі № 907/254/22, а справу направити для подальшого розгляду до Західного апеляційного господарського суду;
- зупинити виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2023 у справі № 907/254/22 про стягнення 424 315,87 грн вартості не облікованого об'єму природного газу, а також 6 364,74 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору на час розгляду цієї справи.
Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2024 касаційну скаргу Скаржника на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 907/254/22 залишено без руху.
Суд встановив, що ухвала Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 907/254/22 про відмову у відкритті апеляційного провадження доставлена в Електронний кабінет представниці Скаржника - Естінко Тетяни Емілівни 30 січня 2024 року о 01:56 год., що підтверджується довідкою роздрукованою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС".
Таким чином, датою вручення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції є 30 січня 2024 року, тому передбачений положенням частини другої статті 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення Cкаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 19 лютого 2024 року, у той час як касаційну скаргу було подано 21 лютого 2024 року, тобто з пропуском цього строку.
Суд зазначив, що лише доводи щодо ознайомлення з текстом постанови з Єдиного державного реєстру судових рішень, враховуючи отримання повного тексту постанови через систему "Електронний суд" 30 січня 2024 року, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на її оскарження, оскільки зумовлені суб'єктивною поведінкою сторони.
З огляду на зазначене, Суд не визнав наведені Скаржником доводи на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження поважними і такими, що дають підстави для його поновлення.
Відповідачу надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали Верховного Суду від 18.03.2024 у справі, а саме навести належні підстави/обґрунтування для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
24 квітня 2024 року Скаржник із використанням засобів поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи клопотання, Скаржник звертає увагу, що з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 ознайомився з використанням ЄДРСР 10 лютого 2024 року, оскільки його адвокат Естінко Т. Е. не повідомила Скаржника про ухвалу.
Крім того, Скаржник зазначає, що, дізнавшись про оприлюднення ухвали суду апеляційної інстанції, одразу зв'язався зі своїм адвокатом - Естінко Т.Е., та повідомив її, про наявність ухвали суду, запитав, чому вона його не повідомила та сказав, що потрібно готувати касаційну скаргу, оскільки Скаржник з ухвалою апеляційного суду не згодний, на що адвокат відповіла, що буде цим займатись.
Скаржник наголошує, що після цієї розмови його адвокат - Естінко Т. Е. більше на виходила з ним на зв'язок.
До того ж Скаржник зазначає, що з 15 лютого 2024 року по 20 лютого 2024 року він знаходився на амбулаторному лікуванні, тому через хворобу та лікування не зміг знайти нового адвоката і вчасно звернутися з касаційною скаргою до суду.
На підтвердження наявності хвороби та перебуванні на амбулаторному лікуванні Скаржник надав копію довідки Комунального некомерційного підприємства "Виноградівський центр первинної медико-санітарної допомоги" № 10 від 22.04.2024 та копії виписок із медичної карти стаціонарного хворого № 3780 та № 2607.
Суд звертає увагу, що під час розгляду питання про поновлення строку на звернення до суду слід надати оцінку всім обставинам. Зокрема, під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; чи могли і яким чином певні фактори завадили вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду, яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку, які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 9901/127/21 (провадження 11-265заі21).
Розглянувши доводи Скаржника щодо поновлення строку, враховуючи незначний строк пропуску, Суд визнає наведені Скаржником доводи на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження поважними і такими, що дають підстави для його поновлення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У тексті касаційної скарги Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України та не врахував рішення Конституційного суду від 13.06.2019 № 4-рн/2019, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" (заяви № 17160/06 та № 35548/06), частину першу статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, Скаржник просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції відповідно до пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки, на його думку, працівники Позивача при подачі позову допустились маніпуляцій та припущень.
Відповідно до статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Аналіз наведеної статті свідчить, що клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.
Скаржник, обґрунтовуючи необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень зазначає, що 424 315,81 грн є занадто великою сумою, яку Скаржник не може сплатити. Скаржник також зауважує, що виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2023 у справі № 907/254/22 відправить його за межу бідності.
Суд звертає увагу, що відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірність утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.
З огляду на те, що зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом, застосування судом відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави зупинення - достатньо вагомими та доведеними, позаяк інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої ухвалено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Європейський суд з прав людини у пункті 43 рішення в справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 (заява № 60750/00) зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція), для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Набрання судовим рішенням законної сили та, як наслідок, його виконання (дія), є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання (дія) судового рішення саме собою (per ipsum) не є безумовною та самостійною підставою, з якою закон пов'язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії судового рішення.
Суд звертає увагу Скаржника, що у разі зміни або скасування судових рішень у даній справі та у разі виконання постанови суду апеляційної інстанції до закінчення касаційного перегляду, ГПК України передбачено механізм повороту виконання рішення, зокрема у статті 333 ГПК України.
Оскільки зупинення виконання (дії) судового рішення відповідно до статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, Суд відхиляє заявлене клопотання Скаржника про зупинення виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2023 у справі № 907/254/22 на час розгляду цієї справи.
Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини другої статті 294 ГПК України Позивач не скористався.
З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Скаржника відповідає вимогам статті 290 ГПК України, а отже відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Скаржника на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 907/254/22 на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
Згідно з частиною п'ятою статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Керуючись статтями 8, 234, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження, наведені Фізичною особою - підприємцем Візантієм Михайлом Михайловичем.
2. Задовольнити клопотання Фізичної особи - підприємця Візантія Михайла Михайловича про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 907/254/22.
3. Поновити Фізичній особі - підприємцю Візантію Михайлу Михайловичу строк на подання касаційної скарги на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 907/254/22.
4. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Візантія Михайла Михайловича на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 907/254/22.
5. Призначити касаційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
6. Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Візантія Михайла Михайловича про зупинення виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2023 у справі № 907/254/22 на час розгляду цієї справи.
7. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 27 червня 2024 року. У разі закінчення п'ятнадцятиденного строку з дня вручення цієї ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає п'ятнадцятиденний строк. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
8. Витребувати з Господарського суду Закарпатської області та/або Західного апеляційного господарського суду справу № 907/254/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова