12 червня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1474/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши заяву Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України про відстрочення виконання судового рішення у справі
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Цвіт+"
код ЄДРПОУ 42629500, вул. Івана Мазепи, 48, м. Чернігів, 14017,
до відповідача: Прилуцька дослідна станція Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України
код ЄДРПОУ 00495214, вул. Вавілова, 16, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500,
e-mail: 00495214@ukr.net
про стягнення 382 025,14 грн
за участю представників:
від заявника: не прибув
від стягувача: не прибув
31.05.2024 до суду надійшла заява Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України від 30.05.2024 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2024 у справі №927/1474/23 до 31.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.06.2024 заяву прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 12.06.2024.
Частиною 2 статті 321 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до їх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд 04.06.2024 12:00.
11.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Цвіт+" надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення, в якій просить провести судове засідання без участі представника позивача.
У судове засідання 12.06.2024 повноважний представник Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України не прибув, заяв та клопотань до суду не надходило.
Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду, суд встановив наступне:
Господарський суд Чернігівської області рішенням від 20.02.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнив частково: стягнув з Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цвіт+" 345 724,14 грн боргу, 6259,40 грн інфляційних втрат, 6041,60 грн витрат на професійну правничу допомогу та 5280,36 грн судового збору.
На виконання рішення Господарського суду Чернігівської області видано наказ від 13.03.2024.
Як зазначає відповідач, 22.04.2024 на підставі судового наказу було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 та в той же самий день державним виконавцем Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Матійко Ганною Миколаївною накладено арешт у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 399893,85 грн.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 ГПК України передбачено, зокрема, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).
Свою заяву Прилуцька дослідна станція Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України обґрунтовує наступним:
- надходження коштів до спеціального фонду станції відбувається за рахунок реалізації наукоємної та сільськогосподарської продукції та надання послуг з наукового супроводу створеної науково-технічної продукції. Значний відсоток у структурі надходжень до спецфонду займала реалізація сільськогосподарської продукції (насіння високих репродукцій зернових культур та насіння технічних культур (соняшник, ріпак, соя).
- внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та значного скорочення видатків державного бюджету для наукових установ, доходи відповідача значно зменшились, що призвело до негативного фінансового стану підприємства відповідача у 2022 році. Саме відсутність даних коштів на рахунку установи не дозволило вчасно і у повному обсязі провести оплату товару за Договором з ТОВ "ЦВІТ+".
- через нестачу коштів загального фонду витрати на наукові дослідження, утримання установи, податки, комунальні платежі, здійснюються за рахунок надходжень до спеціального фонду від господарської діяльності.
- у 2023 році Прилуцька дослідна станція ІС НААН, щоб не допустити скорочення працівників та заборгованості по заробітній платі та податках, відключення комунальних послуг за несплату, була змушена продати усю вирощену продукцію за низькими цінами через відсутній попит на ринку.
- станом на 1 січня 2024 року відсутня продукція для реалізації. Залишок коштів на 01.01.2024 по спеціальному фонду складав 16 538,72 грн.
- станом на дату звернення із даною заявою Прилуцька ДС не отримала бюджетних асигнувань для здійснення розрахунків за договором з ТОВ "ЦВІТ+" та виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2024 у справі №927/1474/23.
- залишок коштів на 28.05.2024 по спеціальному фонду складає 488,20 грн (в підтвердження виписка з рахунка за 28.05.2024 додається).
По загальному фонду (виписки додаються) відображаються виділені бюджетні кошти лише на заробітну плату працівникам, строк виплати якої становить останній календарний день місяця.
Таким чином, поточний фінансовий стан Прилуцької ДСДС, не дозволяє відповідачу виконати рішення суду в повному обсязі відразу, не нашкодивши стабільності своєї діяльності, а також забезпеченню соціальних гарантій для працівників.
Прилуцька дослідна станція розраховує, що після збору урожаю та реалізації сільськогосподарської продукції у вересні-жовтні 2024 року, зможе отримати кошти на спецрахунок для погашення заборгованості перед ТОВ "ЦВІТ+" та до кінця 2024 року повністю погасити заборгованість на підставі зазначеного судового рішення у цій справі.
ТОВ "Цвіт+" у запереченнях зазначає, що відповідачем не надано належних доказів на підставі яких заява про відстрочення може бути задоволена. Посилання відповідача на військову агресію, як причину неможливості оплатити товар, на думку позивача, спростовується тим фактом, що відповідач уклав договір для отримання товару 14.09.2022, тобто після військової агресії, а тому він чітко планував і усвідомлював, що в тих обставинах, які існують в державі, дають можливість йому купити товар і за нього розрахуватися.
Єдиним доказом, якій може підтвердити неможливість сплатити борг це документи про рух коштів відповідача, по всім банківським рахункам відповідача, з дати виникнення зобов'язання (01.04.2023) до дати подання заяви про відстрочення. Але таких доказів не надано. Аналіз додатків відповідача показує, що він додав до заяви виписку лише з одного рахунку і лише за 17.05.2024. Державним виконавцем було встановлено, що відповідач має 9 рахунків у казначействі. Рух коштів по цім рахункам з 01.04.2023 до подання заяви про відстрочку не надано.
Відповідач вважає, що ст. 5 ЗУ «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» є однією з підстав для надання відстрочення по сплаті боргу. Позивач спростовує такий аргумент відповідача тим фактом, річ в ст. 5 вказаного закону йде про нерухоме майно, в той час коли державним виконавцем було встановлено, що відповідач має у власності рухоме майно і кількості 11 одиниць.
За змістом ст. 331 ГПК України підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суду господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.
Господарський суд під час розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення враховує не лише можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не повинен допускати їх настання.
При цьому, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення
Разом з тим, суд також враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).
Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Суд зазначає, що передбачені ст. 331 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на відстрочку, закон відносить на розсуд суду.
Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
При цьому, суд звертає увагу, що відстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду.
В даному випадку судом враховуються інтереси обох сторін, адже відстрочення виконання рішення надасть боржнику можливість належним чином виконати рішення суду на користь позивача.
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Прилуцької дослідної станції інституту садівництва Національної Академії аграрних наук України є, зокрема, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Виходячи з викладеного та враховуючи всі доводи зазначені заявником та кредитором, суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення до 30 вересня 2024 року для надання можливості заявнику зібрати врожай, реалізувати його та розрахуватись з наявною заборгованістю по виконанню рішення Господарського суду Чернігівської області у даній справі.
За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та обставини, які обґрунтовують ускладнення виконання рішення відповідачем, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, виходячи із загальних засад господарського судочинства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, з метою недопущення погіршення фінансового стану відповідача та позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви.
Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України про відстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2024 у справі № 927/1474/23 до 30.09.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.06.2024 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор