29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"30" травня 2024 р. Справа № 924/1052/23
Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В., при секретарі судового засідання Мартинюк А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" м.Київ
до акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький
про стягнення 23 669 384,19 грн. заборгованості
За участю представників сторін:
від позивача: Чугунов І.О. - згідно ордеру (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Чуловський В.В. - за довіреністю
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ звернулось до суду з позовом про стягнення з акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький 23 669 384,19 грн. заборгованості, з яких 23 587 731,86 грн. основної заборгованості, 36835,64 грн. 3% річних, 44 816,69 грн. пені.
Ухвалою суду від 09.10.2023 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 10 год. 06.11.2023 р.
06.11.2023 в засіданні оголошено перерву до 15 год. 28.11.2023р.
28.11.2023 засідання в справі не відбулось через відпустку судді Грамчука І.В., ухвалою суду від 04.12.2024 повідомлено учасників процесу про дату, час та місце засідання у справі № 924/1052/23, яке відбудеться о 15 год. 11 грудня 2023 року.
Ухвалою суду від 11.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/1052/23 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання та призначено до розгляду клопотання представника відповідача (вх. № 05-08/4007/23 від 11.12.2023) про зупинення розгляду справи у справі № 924/1052/23 на 10 год. 10 січня 2024 р.
Ухвалою суду від 10.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/1052/23 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання та призначено до розгляду клопотання представника відповідача (вх. № 05-08/4007/23 від 11.12.2023) про зупинення розгляду справи № 924/1052/23 на 12 год. 12 лютого 2024 р.
Ухвалою суду від 12.02.2024 закрито підготовче провадження у справі № 924/1052/23. Призначено справу № 924/1052/23 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 12 год. 6 березня 2024 р. У задоволенні клопотання представника "Хмельницькобленерго" за довіреністю Чуловського В.В. (вх.№05-08/4007/23 від 11.12.2023р.) про зупинення провадження у справі № 924/1052/23 - відмовлено.
06.03.2024 оголошено перерву до 05.04.2024р.
Ухвалою суду від 05.04.2024 відкладено судове засідання у справі №924/1052/23 на 12 год. 00 хв. 25 квітня 2024 року.
25.04.2024 оголошено перерву до 12 год. 25.04.2024 р.
Ухвалою суду від 08.05.2024 призначено справу № 924/1052/23 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 10 год. "30" травня 2024 р.
В обґрунтування позову позивач зазначає про невиконання відповідачем обов'язку з оплати послуг за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0505-02041 від 04.06.2019. Як на правову підставу позову посилається на положення ст.ст. 16, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 31, 33, 52, 53, 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодекс системи передачі, затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 05-22/6954/23 від 31.10.2023) підтверджує факт укладення між позивачем та відповідачем договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0505-02041 від 04.06.2019 та додатків до нього.
Разом з тим, зауважує про наявність обставин, що впливають на договірні зобов'язання між позивачем та відповідачем, зокрема, карантинні обмеження та дію воєнного стану, які значною мірою вплинули на платоспроможність відповідача та мають для нього ефект форс-мажорних обставин. Заперечив наявність підстав для стягнення пені та штрафу, оскільки їх нараховано за період, охоплений дією постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану". Просить зменшити розмір стягнення трьох відсотків річних та пені до 1 гривні з огляду на їх неспівмірність та несправедливість (наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання).
Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 05-22/7434/23 від 21.11.2023), у якій щодо заперечень відповідача проти стягнення штрафних санкцій, з огляду на положення ст. ст. 548, 549, 611 ЦК України, ст. ст. 216-218, 230, 231 ГК України, ст. ст. 3, 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" стверджує, що жодних умов та застережень про можливість ненарахування штрафних санкцій або зупинення їх стягнення за рішенням суб'єкта владних повноважень законодавство не містить. Також вважає, що не підлягають зменшенню 3% річних та пені, оскільки подібного законодавством не передбачено, в тому числі у разі визнання основного боргу.
Відповідач у заяві (вх. № 05-08/4007/23 від 11.12.2023) просив зупинити провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1359/22. Заява мотивована тим, що під час перегляду справи № 911/1359/22 буде досліджуватися необхідність відступлення від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22, щодо застосування пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, яким зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
У засіданні 12.02.2024р., постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Від відповідача надійшла заява (вх. № 05-08/709/24 від 19.02.2024) про визнання частини позовних вимог в сумі 23 587 731,86 грн. Просить суд вирішити питання повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в частині стягнення основного боргу.
У відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону України про "Судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи те, що відповідач звернувся з заявою про визнання частини позовних вимог на стадії судового розгляду, у клопотанні про повернення позивачу 50% судового збору з державного бюджету необхідно відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заяву про визнання позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 23587731,86 грн, заперечив проти позовних вимог про стягнення 3% річних та пені з підстав, викладених у відзиві на позов.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Наказом ПрАТ «НЕК «Укренерго» № 58 від 27.01.2023р. було затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, положення заяви-приєднання до договору про врегулювання небалансів.
Відповідно до п.1.1 договору про врегулювання небалансів електричної енергії цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
Згідно з п. 1.2 договору на підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Пунктом 1.4 договору визначено, що ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі Правила ринку).
Відповідно до п.п. 2.1-2-2 договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Відповідно до п. 4.2 договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Умовами п. 5.1 договору визначено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 5.9-5.10 договору ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання Акта відбувається в електронній формі.
СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акту купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням КЕП).
Положеннями п.п. 9.1, 9.2 договору врегульовано, що цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов'язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.
18.04.2019р. Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" було прийнято заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, згідно якої з дати її акцептування відповідач набуває статусу учасника ринку та є таким, що приєднався в цілому до договору та прийняв на себе всі права та обов'язки учасника ринку - сторони, відповідальної за баланс, визначені договором та Правилами ринку.
04.09.2022р. ПрАТ«НЕК «Укренерго» було виставлено відповідачем рахунок-фактуру для оплати електричної енергії для врегулювання небалансів на суму 23 587 731,86 грн.
В матеріалах справи наявні примірники актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, а також акти коригування до них : акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.10.2022р. № ВН/22/10-0505 (разом з Актом-корегування (врегулювання) № ВР/22/10-0505 від 20.02.2023р.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з п.п. 7, 12 ч.1 ст.1 Закону України „Про ринок електричної енергії" від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII (далі по тексту Закон України „Про ринок електричної енергії") балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії; відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів.
Відповідно до п.46 ч.1 ст.1 Закону України „Про ринок електричної енергії" небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.
Згідно з п.6 ч.2 ст.57 Закону України „Про ринок електричної енергії" електропостачальник зобов'язаний нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ним акцептованих оператором системи передачі погодинних графіків електричної енергії.
Частиною 1 ст. 68 Закону України „Про ринок електричної енергії" передбачено, що в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс. Оператор системи передачі для забезпечення операційної безпеки має право за межами балансуючого ринку придбавати послуги із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною.
Згідно з ч. 3 ст. 68 Закону України „Про ринок електричної енергії" для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 70 Закону України „Про ринок електричної енергії" купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів. Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку. Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок врахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг.
17.12.2021р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову № 2589, якою ПрАТ «НЕК «Укренерго» сертифіковано в якості оператора системи передачі.
Положеннями п.7.3.1 глави 7.3 розділу VII Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 14.03.2018р. (зі змінами у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), передбачено, що адміністратор розрахунків, функції якого виконує оператор системи передачі, на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
При цьому, згідно з п.п. 1.11.1., 1.11.2. глави 1.11 розділу I Правил ринку за допомогою СУР (система управління ринком) здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. СУР забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. ОСП в якості відповідального оператора системи управління ринком вибирає, встановлює, експлуатує і підтримує систему відповідно до положень цих Правил. Система управління ринком повинна повністю відповідати операціям, передбаченим цими Правилами.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 18.04.2019р. після акцептування заяви відповідача між ПАТ«НЕК «Укренерго», який виступає оператором системи передачі, та АТ«Хмельницькобленерго» було укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії, на виконання зобов'язань за яким позивач протягом періоду з 01.10.2022р. по 31.10.2022р. здійснював продаж відповідачу електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії останнього, що підтверджується виставленим відповідачу рахунком на суму 23 587 731,86 грн. Вказаний рахунок був виставлений відповідачу через систему управління ринком, експлуатацію якої забезпечує ПрАТ«НЕК «Укренерго» як оператор системи передачі.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, відповідач в порушення умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.04.2019р. та приписів чинного законодавства зобов'язання щодо оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів виконані не були. На час звернення позивача до суду заборгованість АТ«Хмельницькобленерго» склала 23 587 731,86 грн.
В ході судового розгляду 24.04.2024р. відповідач подав заяву (вх. № 05-08/1595/24 від 24.04.2024р.) про закриття провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 23 587 731,86 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 6562 від 29.12.2023р. на суму 5 377 763,93 грн., № 1180 від 31.01.2024р. на суму 6 500 000,00 грн., № 4057 від 31.10.2023р. на суму 5 209 967,93 грн., № 201166 від 05.02.2024р. на суму 6 500 000,00 грн.
За умовами п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду справи без винесення рішення суду, у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, зокрема, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. За таких обставин, подальше продовження процесу стає не доцільним.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Суд встановив, що відповідач перерахував позивачу кошти в розмірі 23 587 731,86 грн., що підтверджено платіжними інструкціями № 6562 від 29.12.2023р. на суму 5 377 763,93 грн., № 1180 від 31.01.2024р. на суму 6 500 000,00 грн., № 4057 від 31.10.2023р. на суму 5 209 967,93 грн., № 201166 від 05.02.2024р. на суму 6 500 000,00 грн.
Таким чином, предмет спору у справі № 924/1052/23 в частині стягнення спірної заборгованості у розмірі 23 587 731,86 грн. основного боргу припинив існування.
З огляду на встановлені обставини справи, подані сторонами докази, суд на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України вважає за необхідне провадження у справі № 924/1052/23 в частині стягнення 23 587 731,86 грн. основного боргу закрити.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та повної оплати вартості спожитої електричної енергії, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 36 835,64 грн., що нараховані за період з 07.09.2023р. по 25.09.2023р., а також пеню у розмірі 44 816,69 грн., нараховану за аналогічний період з 07.09.2023р. по 25.09.2023р.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість. Викладене має наслідком необхідність задоволення позовних вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» до відповідача шляхом присудження до стягнення на користь позивача 3% річних у розмірі 36 835,64 грн.
Щодо нарахування пені в розмірі 44 816,69 грн. за період з 07.09.2023 по 25.09.2023 суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства (ЦК України та ГК України, як закону), норми якого не можуть бути нівельовані Постановою № 332, як підзаконним нормативним актом.
Судом враховується, що ст. 230 ГК України закріплено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно п.4.2 договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на зазначене, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум пені, судом встановлено, що останні нараховані з урахуванням умов договору та вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення заявлені обґрунтовано, однак, як встановлено, відповідачем подано клопотання про зменшення суми пені до 1 грн, посилаючись на дію постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" та з огляду на неспівмірність та несправедливість (наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач є стратегічним підприємством від якого залежить стале функціонування електроенергетичної галузі та електроенергетичної національної безпеки в цілому, несвоєчасне погашення заборгованості перед позивачем сталося не з вини відповідача.
Таким чином, у позивача порушуються лише майнові інтереси, а у відповідача майнові та інші інтереси, зокрема, соціальні: забезпечення безперебійного надання населенню послуг з надання електроенергії, безперебійне її постачання, тощо.
Отже, обставини, які змусили заявника просити зменшення пені є соціально значимими та винятковими.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК Кодексу). У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Частиною першою статті 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Наразі зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Таким чином суд, надавши власну оцінку наявним у справі доказам, дослідивши фактичні обставини, якими відповідач обґрунтував необхідність зменшення розміру пені, встановив наявність наступних підстав для зменшення розміру пені :
- предметом судового розгляду є стягнення штрафних санкцій та передбачених ст. 625 ЦК України нарахувань, що, в свою чергу, не є основним доходом позивача і не може впливати на його господарську діяльність;
- позивач застосував до відповідача також такий вид відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, які не були своєчасно оплачені боржником, що передбачено нормами чинного законодавства;
Позивач під час вирішення спору у цій справі не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань.
При цьому, суд зазначає, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Законом визначення розміру, до якого штрафні санкції підлягають зменшенню, віднесено на розсуд суду. Відповідно, це вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявленого відповідачем клопотання, та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, на 50 % (відсотків), тобто до 22 408,35 грн.
Разом з тим, ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст.617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, позов приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до відповідача підлягає задоволенню шляхом присудження до стягнення на користь позивача 3% річних у розмірі 36 835,64 грн., а також пеню у розмірі 22 408,35 грн.
Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Приймаючи до уваги закриття провадження у справі № 924/1052/23 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення основного боргу в сумі 23 587 731,86 грн., а також клопотання позивача про повернення судового збору (заява №05-08/1603/24 від 24.04.2024), сума судового збору в пропорційному розмірі 353 815,98 грн., сплачена НЕК "Укренерго" при поданні позовної заяви до суду на підставі платіжної інструкції № В-6431 від 27.09.2023р. підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Залишок судових витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем при поданні позовної заяви покладаються на відповідача згідно приписів ст.129 ГПК України.
Підсумовуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 129, 231, 236-238, 240 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (29018, м.Хмельницький, вул.Храновського, 11А, код 22767506 на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; код 00100227) 36835,64 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 64 коп.) 3% річних, 22408,35 грн (двадцять дві тисячі чотриста вісім гривень 35 коп) пені, 1224,78 грн (одна тисяча двісті двадцять чотири гривни 78 коп) судового збору.
Провадження у справі в частині стягнення 23 587 731,86 грн. (двадцять три мільйони п'ятсот вісімдесят сім тисяч сімсот тридцять одна гривня 86 коп.) заборгованості закрити.
В решті позову відмовити.
Повернути Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; код 00100227) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 353815,98 грн. (триста п'ятдесят три тисячі вісімсот п'ятнадцять гривень 98 коп.) сплачений відповідно до платіжної інструкції № В-6431 від 27.09.2023.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 12.06.2024р.
Суддя І.В. Грамчук
Віддруков. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюра, 25, nec-kanc@ua.energy)
3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 ; kanc@hoe.com.ua)
4- представнику відповідача Чуловському В.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )