Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4115/23
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (місцезнаходження: вул. Георгія Тарасенка, 126, м. Харків, 61037, адреса для листування: вул. Гоголя, буд. 10, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код 42206328) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, місто Харків, вул. Плеханівська, будинок 149, ідентифікаційний код 00131954)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Служба житлово-комунального господарства" (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 20, ідентифікаційний код 33900831)
про стягнення 159 197,47 грн
без виклику учасників справи
19.09.2023 Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Служба житлово-комунального господарства" (відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за договором №739/7227 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 у розмірі 159 197,47 грн, а саме: заборгованість за електричну енергію у розмірі 132 158,91 грн за період з грудня 2021 по травень 2023 року, пеню у розмірі 15 193,67 грн за період з 18.01.2022 по 30.06.2023, 3% річних у розмірі 2 147,70 грн за період з 18.01.2022 по 30.06.2023 та інфляційні втрати у розмірі 9 697,19 грн за період з березня 2022 р. по червень 2023 р.
Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2 684,00 грн та розглянути справу у спрощеному позовному провадженні.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №739/7227 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 щодо оплати поставленої електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4115/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, місто Харків, вул. Плеханівська, будинок 149, ідентифікаційний код 00131954). Зобов'язано позивача не пізніше двох днів з дня вручення цієї ухвали направити 3-й особі копію позовної заяви разом з доданими до неї документами листом з описом вкладення. Роз'яснено відповідачу, що згідно ст.251 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено 3-й особі строк на подання пояснення щодо позову - 5 днів з дня отримання копії позовної заяви разом з доданими до неї документами.
05.10.2023 до суду за вх. №27115 від позивача надійшли докази надсилання 3-й особі копії позовної заяви разом з доданими до неї документами.
18.10.2023 до суду надійшли письмові пояснення щодо позову 3-ї особи (вх.№28421), в яких вона підтримала позов повністю та просила суд поновити пропущений строк для подання вказаних пояснень щодо позову.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання 3-ї особи про поновлення пропущеного строку для подання пояснення щодо позову. Продовжено процесуальний строк для подання пояснення щодо позову у справі до 17.10.2023 включно. Прийнято пояснення щодо позову 3-ї особи (вх.№28421 від 18.10.2023) до розгляду.
Копію ухвали Господарського суду Харківської області від 25.09.2023 про відкриття провадження у справі було надіслано судом за відомою адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 20, проте відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 0600226828971) її не було отримано відповідачем та 08.10.2023 повернуто відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2023 провадження у справі №922/4115/23 зупинено до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи №911/1359/22.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 провадження у справі № 922/4115/23 поновлено. Продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала про зупинення" від 24.10.2023 по справі № 922/4115/23 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Служба житлово-комунального господарства" в його Електронний кабінет: 24.10.23 о 20:24.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отож датою вручення відповідачу ухвали суду від 24.10.2023 про зупинення провадження у справі - є 25.10.2023.
Крім того, з довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала про поновлення" від 28.05.2024 по справі № 922/4115/23 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Служба житлово-комунального господарства" в його Електронний кабінет: 28.05.24 о 14:39.
Суд зазначає, що зазначені ухвали суду оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
За таких обставин суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ураховуючи те, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а саме до 23.10.2023, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Суд також зазначає, що 31.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зміну предмета позову (вх.№14176), в якій він просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 739/7227 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у розмірі 159197,47 грн, а саме: заборгованість за електричну енергію у сумі 132158,91 грн за період з грудня 2021 року по травень 2023 року, 3% річних у сумі 2147,70 грн за період з 18 січня 2022 року по 30 червня 2023 року та інфляційні втрати у сумі 9697,19 грн за період з березня 2022 року по червень 2023 року.
Також, 31.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла уточнена заява про зміну предмета позову (вх.№14221), в якій він просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 739/7227 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у розмірі 159197,47 грн, а саме: заборгованість за електричну енергію у сумі 132158,91 грн за період з грудня 2021 року по травень 2023 року, пеня у сумі 282,46 грн за період січень 2022 року та 15 днів лютого 2022 року, 3% річних у сумі 2147,70 грн за період з 18 січня 2022 року по 30 червня 2023 року та інфляційні втрати у сумі 9697,19 грн за період з березня 2022 року по червень 2023 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2024 у справі №922/4115/23 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову та про уточнення заяви про зміну предмета позову (вх.№№14176, 14221 від 31.05.2024).
В подальшому, 04.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№14462), в якій він просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 739/7227 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у розмірі 144 286,26 грн, а саме: заборгованість за електричну енергію в сумі 132 158,91 грн за період з грудня 2021 року по травень 2023 року, пеню в сумі 282,46 грн за період січень 2022 року та 15 днів лютого 2022 року, 3% річних у сумі 2147,70 грн за період з 18 січня 2022 року по 30 червня 2023 року та інфляційні втрати 9697,19 грн за період з березня 2022 року по червень 2023 року.
Дослідивши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 117 ГПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.
Отож заяву про зменшення розміру позовних вимог позивач мав подати до 29.05.2024 включно, а заяву про зменшення розміру позовних вимог подано позивачем через підсистему "Електронний суд" 04.06.2024, тобто після закінчення процесуальних строків для подання відповідної заяви.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного, суд залишає без розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№14462 від 04.06.2024).
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, 01.01.2019 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 739/7227 від 01.01.2019 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1. вказаного Договору цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються Сторона, а разом - Сторони.
Згідно з п. 2.1. Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 3.3. Договору Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору.
Згідно з п. 3.4. Договору датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні.
Відповідно до заяви-приєднання до Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є 01.01.2019.
За умовами п. 5.8. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Пунктом 5.9. Договору передбачено, що розрахунки Споживача за цим Договором на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок).
Згідно з п. 5.13. Договору Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.
Умовами п. 3 комерційної пропозиції № 9 передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу ” посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується Споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.
Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.
Згідно з п. 4 комерційної пропозиції № 9 рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання НОМЕР_1 в філії ХОУ АТ Ощадбанк, код ЄДРПОУ 42206328.
Відповідно до пп.1 п. 6.2. Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Згідно з пп. 4.12., 4.13. розділу IV “Правил роздрібного ринку електричної енергії” (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
За умовами п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Відповідно до п. 4.3. Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1. Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Розрахунки за спожиту електроенергію відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - Акціонерного товариства “Харківобленерго”.
Згідно з переданими даними від АТ “Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовано наступні рахунки за електричну енергію за період з грудня 2022 по травень 2023 року станом на 01.07.2023:
Рахунок в грудні 2021 року у розмірі 24 934,46 грн. Відповідачем за грудень 2021 спожито 14629 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії отримано уповноваженою особою споживача що підтверджує запис у книзі реєстрації і видачі рахунків та актів приймання-передачі, витяг з якої додано до позовної заяви. Строк оплати рахунку 17.01.2022.
Рахунок в січні 2022 року у розмірі 26 642,93 грн. Відповідачем за січень 2022 спожито 15446 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії надіслано поштовим зв'язком 04.02.2022, що підтверджується копією списку згрупованих відправлень та фіскального чеку, строк оплати рахунку 11.02.2022.
26 січня 2022 року відповідачем сплачено 10000,00 грн, заборгованість за грудень 2021 року, копія платіжного доручення № 1621 додається до позовної заяви.
Рахунок в лютому 2022 року у розмірі 24 102,13 грн. Відповідачем за лютий 2022 спожито 13951 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії надіслано поштовим зв'язком 20.07.2023, що підтверджується копією списку згрупованих відправлень та фіскального чеку, строк оплати рахунку 27.07.2023.
15 лютого 2022 року відповідачем сплачено 10000,00 грн, заборгованість за грудень 2021 року, копія платіжного доручення № 1639 додається до позовної заяви. 21 лютого 2022 року відповідачем сплачено 4 934,46 грн, заборгованість за грудень 2021 року, копія платіжного доручення № 1644 додається до позовної заяви.
За період з березня 2022 року по червень 2022 року споживання електричної енергії відсутнє.
Рахунок в липні 2022 року у розмірі 31 973,10 грн. Відповідачем за липень 2022 спожито 18048 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії надіслано поштовим зв'язком 08.08.2022, що підтверджується копією списку згрупованих відправлень та фіскального чеку, строк оплати рахунку 15.08.2022. В липні 2022 року оплати не надходили.
За період з серпня 2022 року по березень 2023 року споживання електричної енергії відсутнє.
Рахунок в квітні 2023 року у розмірі 42 624,58 грн. Відповідачем за квітень 2023 спожито 23476 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії надіслано поштовим зв'язком 11.05.2023, що підтверджується копією списку згрупованих відправлень та фіскального чеку, строк оплати рахунку 18.05.2023. В квітні 2023 року оплати не надходили.
Рахунок в травні 2023 року у розмірі 6 816,17 грн. Відповідачем за травень 2023 спожито 3749 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії наслано поштовим зв'язком 07.06.2023, що підтверджується копією списку згрупованих відправлень та фіскального чеку, строк оплати рахунку 14.06.2023. В травні 2023 року оплати не надходили.
На підставі викладеного, позивач стверджує, що він як Постачальник, виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, проте відповідач як Споживач, умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконав, внаслідок чого станом на 01.07.2023 утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію по Договору за період за період з грудня 2021 року по травень 2023 року у розмірі 132 158,91 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення заборгованості за електричну енергію у розмірі 132 158,91 грн за період з грудня 2021 по травень 2023 року, пені у розмірі 15 193,67 грн за період з 18.01.2022 по 30.06.2023, 3% річних у розмірі 2 147,70 грн за період з 18.01.2022 по 30.06.2023 та інфляційних втрат у розмірі 9 697,19 грн за період з березня 2022 р. по червень 2023 р.
Відповідач правом на висловлення своєї правової позиції у справі не скористався та відзив на позов не надав.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За умовами ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 2 ст. 712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом установлено, що у зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Згідно з п.п. 3.2.52 "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Ураховуючи вищенаведені приписи та те, що відповідачем фактично спожито електричну енергію, Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним на умовах Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №739/7227 від 01.01.2019 дані про якого передані від попереднього постачальника АТ "Харківобленерго".
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом установлено, що позивач як Постачальник, виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, проте відповідач як Споживач умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконав, внаслідок чого станом на 01.07.2023 утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію по Договору за період за період з грудня 2021 року по травень 2023 року у розмірі 132 158,91 грн.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також ураховуючи те, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за електричну енергію у розмірі 132 158,91 грн за період з грудня 2021 по травень 2023 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені у розмірі 15 193,67 грн за період з 18.01.2022 по 30.06.2023, 3% річних у розмірі 2 147,70 грн за період з 18.01.2022 по 30.06.2023 та інфляційних втрат у розмірі 9 697,19 грн за період з березня 2022 р. по червень 2023 р., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Так, відповідно до статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 ЦК України).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).
За умовою п. 5.11 Договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується-1 за-кожен день прострочення оплати Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції," яка є додатком 2 до цього Договору.
Умовою п. 7 комерційної пропозиції № 9 передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
За несвоєчасне погашення відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію позивачем нараховано пеню у розмірі 15 193,67 грн за період з 18.01.2022 по 30.06.2023.
Втім суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 14 895,01 грн, яка нарахована за період з 24.02.2022 по 30.06.2023, зважаючи на таке.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні було введено воєнний стан з 05:30 24 лютого 2022 року на 90 діб, який в подальшому відповідними Указами Президента України був неодноразово продовжений та станом на теперішній час воєнний стан також продовжений з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до п. 16 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25.02.2022 № 332 Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану, встановлено, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Статтею 2 наведеного закону встановлено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
Згідно з абз. 3 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", Регулятор має право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання учасниками ринку рішення.
Отже відповідно до положень ч. 4 ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", Постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", зокрема в частині п. 16 цієї Постанови, яким НКРЕКП в межах наданих їй законом повноважень, тимчасово зупинила на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковою для виконання учасниками ринку електричної енергії, у тому числі позивачем у даній справі - ПрАТ "Харківенергозбут".
Аналогічна правова позиція щодо обов'язковості настанов, викладених у постановах НКРЕКП, викладена в постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивачем з порушенням вимог п. 16 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, яка є обов'язковою для виконання учасниками ринку електричної енергії, нараховано відповідачу пеню у розмірі 14 895,01 грн за період з 24.02.2022 по 30.06.2023 (період дії воєнного стану в Україні), тому суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 14 895,01 грн за період з 24.02.2022 по 30.06.2023.
В той же час, за несвоєчасне погашення відповідачем заборгованості позивачем правомірно нараховано пеню за період з 18.01.2022 по 23.02.2022.
Перевіривши розрахунок пені за період з 18.01.2022 по 23.02.2022, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 18.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі 298,66 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ураховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем прав позивача внаслідок несвоєчасних розрахунків за спожиту електричну енергію за Договором, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати сплати відповідачем 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченої заборгованості.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 147,70 грн за період з 18.01.2022 по 30.06.2023 та інфляційних втрат у розмірі 9 697,19 грн за період з березня 2022 р. по червень 2023 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Підсумовуючи вищенаведене, позов підлягає задоволенню частково у розмірі 144 302,46 грн, з яких: заборгованість за електричну енергію у розмірі 132 158,91 грн за період з грудня 2021 по травень 2023 року, пеня у розмірі 298,66 за період з 18.01.2022 по 23.02.2022, 3% річних у розмірі 2 147,70 грн за період з 18.01.2022 по 30.06.2023 та інфляційні втрати у розмірі 9 697,19 грн за період з березня 2022 р. по червень 2023 р. В решті позову слід відмовити.
Ураховуючи те, що позов задоволено частково, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 432,88 грн, решта суми судового збору у розмірі 251,12 грн покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 205, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 599, 627-629, 634, 655, 692, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 231, 343 Господарського кодексу України та ст. 4, 20, 46, 73, 74, 77, 118, 129, 233, 236-241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково у розмірі 144 302,46 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Служба житлово-комунального господарства" (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 20, ідентифікаційний код 33900831) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Гоголя, буд. 10, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код 42206328, п/р НОМЕР_2 , МФО 351823, ХОУ АТ “Ощадбанк”) заборгованість за договором №739/7227 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 у розмірі 144 302,46 грн, а саме: заборгованість за електричну енергію у розмірі 132 158,91 грн за період з грудня 2021 по травень 2023 року, пеню у розмірі 298,66 грн за період з 18.01.2022 по 23.02.2022, 3% річних у розмірі 2 147,70 грн за період з 18.01.2022 по 30.06.2023, інфляційні втрати у розмірі 9 697,19 грн за період з березня 2022 р. по червень 2023 р., а також судовий збір у розмірі 2 432,88 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
В решті частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "12" червня 2024 р.
Суддя І.О. Чистякова