номер провадження справи 19/745/24
12.06.2024 Справа № 908/745/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)
до відповідача-1: Приватного підприємства "ВКФ Вєктор" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 13, оф. 208, ідентифікаційний код юридичної особи 36348058)
до відповідача-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 256 749,60 грн
без виклику учасників справи
До Господарського суду Запорізької області через підсистему "Електроний суд" надійшла позовна заява (вх. № 823/08-07/24 від 19.03.2024) Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Приватного підприємства "ВКФ Вєктор" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 217 064,03 грн та 39 685,57 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Підставою для звернення до суду з даним позовом зазначено невиконання відповідачем 1 зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором, а також неналежним виконанням відповідачем 2 зобов'язань за Договором поруки.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.03.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/745/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 25.03.2024 позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" залишено без руху.
26.03.2024 від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/745/24; вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження / п'ятнадцяти днів з дня опублікування тексту даної ухвали на офіційному веб-сайті судової влади України у справі надати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України та заперечень із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Єдиного державного демографічного реєстру, місцезнаходження відповідача 1: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 13, оф. 208; місце проживання відповідача 2: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Ростовська, буд. 2а, кв. 12.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Приватне підприємство "ВКФ Вєктор" та ОСОБА_1 мають зареєстровані місцезнаходження та місце проживання на тимчасово окупованій території м. Бердянськ Запорізької області. Укрпошта на вказаний індекс пошту не відправляє.
Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідачі 1, 2 про відкриття провадження у даній справі були повідомлені належним чином, у відповідності до статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме: через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, шляхом розміщення тексту відповідної ухвали на вказаному сайті та надсиланням на відому адресу електронної пошти ухвали суду.
Отже, судом вжито всі можливі заходи для повідомлення відповідачів 1, 2 про відкриття провадження у справі № 908/745/24.
Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідачі 1, 2 могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, сплив. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відзиви на адресу суду від відповідачів 1, 2 не надходили, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів 1, 2 не надходило.
Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/745/24 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 12.06.2024.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
11.03.2011 Приватне підприємство «ВКФ ВЄКТОР» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів та відбитка печатки (Заява).
Згідно цієї Заяви відповідач 1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 11.03.2011 (Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
28.02.2020 відповідач 1 подав до АТ КБ "ПриватБанк" Заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі" (Заявка на отримання послуги).
08.02.2021 відповідач 1 актуалізував свої данні підписавши Анкету-заяву клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг (Анкета-заява). В Анкеті заяві зазначена адреса електронної пошти відповідача 1: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заявка на отримання послуги від 28.02.2020, разом з Заявою від 11.03.2011 та Анкетою-заявою від 08.02.2021, розміщеними в мережі Інтернет "Умовами та правилами надання банківських послуг", становлять Кредитний договір між Банком та Клієнтом.
Відповідно до умов Договору, відповідачу 1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26007060519789, в електронному вигляді, через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms -повідомлення або інших), що визначено і врегульована «Умовами та правилами надання банківських послуг».
Пунктом 3.2.1.1.1 Заявки, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо: розмір кредиту - від 10 000 до 2 000 000 грн. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.2.1.1.3. Заявки розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики. Ліміт овердрафту встановлюється Банком на кожен операційний день.
Відповідно до п. 3.2.1.2.2. Клієнт зобов'язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п.3.2.1.1.1. цих Умов, сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку, здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п.3.2.1.4.1. Заявки. Повернути кредит у строки визначені пунктами 3.2.1.2.3.3.
Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу 1 кредитний ліміт на рахунок № НОМЕР_3: в загальному розмірі з 28.02.2020 - 220 000,00 грн; з 26.03.2020 - 170 000,00 грн; з 05.08.2020 - 200 000,00 грн; з 12.11.2020 - 290 000,00 грн; з 10.09.2021 - 350 000,00 грн; з 09.10.2021 - 360 000,00 грн; з 01.03.2022 - 298 060,64 грн, що підтверджується довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів.
Відповідно до п. 3.2.1.2.2.2 відповідач 1 зобов'язався перед Позивачем платити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку.
Пунктом 3.2.1.2.3.5, на свій розсуд Банк має право зменшити розмір процентної ставки до рівня, встановленого чинним законодавством.
Строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору. Договір набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань Сторонами за цим Договором (п.п. 3.2.1.6.1, 3.2.1.6.2 Умов).
Відповідно до п. 3.2.1.1.4 Умов, Ліміт може бути змінений Банкомв односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Пунктом 3.2.1.4.2 Умов, за користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по Кредиту та сплачуються Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата нарахованих процентів відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту.
За користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по Кредиту та сплачуються Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата нарахованих процентів відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту (п. 3.2.1.4.2 Умов).
Сума заборгованості по Кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта, а сума заборгованості по Кредиту, отриманого Клієнтом аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції «А» Класифікатора видів економічної
діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) підлягає погашенню Клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта (п. 3.2.1.4.3 Умов). Під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4 Умов).
Пунктом 3.2.1.4.7 сторони погодились, що погашення заборгованості по Кредиту, сплата комісії та процентів за користування Кредитом здійснюється в гривні на поточний рахунок клієнта на якому встановлено кредитний ліміт відповідно до цих Умов.
Відповідно до п.п. 3.2.1.4.9, 3.2.1.4.10 Умов, проценти, не сплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредитного договору згідно з п.3.2.1.2.3.3.). Відповідно до ст. 212 ЦК України, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п.3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.2.4., 3.2.1.2.2.5., клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в п.3.2.1.5.2.
Відповідно до п. 3.2.1.4.13 Умов, при несплаті комісії, процентів у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.5.10. Умов та Заявки терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, стягнень - пені, штрафів, встановлюються Сторонами тривалістю в 15 років.
Відповідно до п. 3.2.1.6.1 Умов та Заявки строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов Договору.
У зв'язку порушенням Приватним підприємством «ВКФ ВЄКТОР» зобов'язань за Кредитним договором, заборгованість відповідача 1 складається з: 217 064,03 грн заборгованість за кредитом; 39 685,57 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.
03.06.2021 між Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено Договір поруки № P1622731137137613113 (Договір поруки), відповідно до умов якого встановлено, що Позичальником є - Приватне підприємство "ВКФ Вєктор". Кредитний договір: Заявка на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» № б/н від 28.02.2020 року, якою Позичальник на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до розділу « 1.1 Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1 Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови та Правила), що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» у мережі Інтернет за адресою: http://privatbank.ua, в редакції, чинній на дату підписання Заявки на отримання послуг та які разом із Заявою на відкриття рахунку, та Заявкою на отримання послуг становлять Кредитний договір, укладений між Банком та Позичальником, в забезпечення виконання зобов'язань якого укладається цей Договір поруки.
Пунктом 1.1 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає солідарно перед Кредитором за виконання Позичальником зобов'язань у повному обсязі за Кредитним договором, зокрема:
- по поверненню кредиту, який наданий позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_3 (ІВАN НОМЕР_2 ) у розмірі 270 000,00 гривень, максимальний розмір кредитного ліміту за кредитним договором становить - 2 000 000,00 грн;
- по поверненню кредитору кредиту у строк до 28.02.2022, зазначених у Заяіці на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» Кредитного договору та на умовах встановлених Кредитним договором;
- по сплаті кредитору процентів за користування кредитом :
- в розмірі 16.5% (шістнадцять цілих п'ять десятих) річних, відповідно до Заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2. Умов та Правил;
- по сплаті процентів за користування кредитами у разі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33% (тридцять три) річних, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до п. 3.2.1.4.5. Умов та Правил;
- по-сплаті процентів у розмірі 33% (тридцять три) річних від простроченої суми заборгованості, які відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.1.6.1 Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п. 3.2.1.2.3.9 Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов та Правил.
Відповідно до п. 1.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2021 Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНКта ОСОБА_1 за допомогою кваліфікованого електронного підпису підписано Договір поруки № P1622731137137613113.
Відповідно до п.4.1. договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання позичальником та/або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.
Невиконання відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, а відповідачем 2 за Договором поруки стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 заборгованості за кредитом та за відсотками за користування кредитом в примусовому порядку.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір умовами якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних їх формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Судом встановлено, що 11.03.2011 відповідачами 1, 2 було підписано Заяву на відкриття поточного рахунку (Заява).
Відповідно до Заяви на відкриття рахунку приєднався до «Умов та Правил надання банківських послуг» (Умови), тарифів Банку, що розміщені на офіційному сайті банку, які разом зі Заявою складають Договір банківського обслуговування (Договір) № б/н від 11.03.2011 та взяло на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
28.02.2020 відповідач 1 подав позивачу Заяву - анкету про отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок», 08.02.2021 відповідач актуалізував свої дані підписавши Анкету-заяву клієнта про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, яка разом з заявою від 11.03.2011 склали Кредитний договір.
Статтями 203-205, 207, 628, 629, 638, 639 Цивільного кодексу України встановлена насамперед презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, вінвважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про електронні довірчі послуги», використання кваліфікованих електронних підписів та печаток забезпечує високий рівень довіри до схем електронної ідентифікації.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 18 даного Закону, кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов'язана.
Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст.ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Таким чином, судом встановлено, що сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для даного виду договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором, про що свідчать виписки, які містяться в матеріалах справи за період з 21.02.2022 по 07.03.2024.
За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що Позичальник порушив умови Кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків, тому Банк правомірно звернувся з вимогою про стягнення таких сум.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому, водночас, сама має зобов'язальний, договірний характер, а тому на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та договори.
Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором, а саме надання відповідачу 1 кредитного ліміту на рахунок № НОМЕР_3: кредитних коштів в загальному розмірі з 28.02.2020 - 220 000,00 грн; з 26.03.2020 - 170 000,00 грн; з 05.08.2020 - 200 000,00 грн; з 12.11.2020 - 290 000,00 грн; з 10.09.2021 - 350 000,00 грн; з 09.10.2021 - 360 000,00 грн; з 01.03.2022 - 298 060,64 грн, що підтверджується довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів.
Як свідчать матеріали справи, відповідач 1 свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав, чим порушив свої зобов'язання та припинив здійснювати платежі.
Прострочення відповідача 1 за Кредитним договором підтверджується виписками по рахунку відповідача 1 та розрахунком заборгованості позивача, та складають 217 064,03 грн заборгованості за кредитом, 39 685,57 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Відповідачі 1, 2 не надали суду доказів оплати кредиту та відсотків за користування кредитом, або обґрунтованих заперечень проти позову.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 суми заборгованості за кредитом в розмірі 217 064,03 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 39 685,57 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, законними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідачів 1, 2 в рівних частинах (відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при подачі позову в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8).
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "ВКФ Вєктор" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 13, оф. 208, ідентифікаційний код юридичної особи 36348058) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 217 064 (двісті сімнадцять тисяч шістдесят чотири) грн 03 коп. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 39 685 (тридцять дев'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн 57 коп.
3. Стягнути з Приватного підприємства "ВКФ Вєктор" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 13, оф. 208, ідентифікаційний код юридичної особи 36348058) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 540 (одна тисяча п'ятсот сорок) грн 50 коп.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 540 (одна тисяча п'ятсот сорок) грн 50 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У зв'язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці, рішення складено та підписано 12.06.2024.
Суддя І.В. Давиденко