вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1802/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу
за позовом Державного міжрайонного підприємства водопровідно - каналізаційного господарства "Дніпро - Західний Донбас" (с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область)
до Першотравенського міського житлово - комунального підприємства (м. Першотравенськ, Дніпропетровська область)
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання № 256/352 від 18.06.2018 у розмірі 1 171 084 грн. 99 коп.
Державне міжрайонне підприємство водопровідно - каналізаційного господарства "Дніпро - Західний Донбас" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Першотравенського міського житлово - комунального підприємства (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг з централізованого водопостачання №256/352 від 18.06.2018 у розмірі 1 171 084 грн. 99 коп.
Ціна позову складається з суми основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого водопостачання № 256/352 від 18.06.2018 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у травні 2021 року послуги з централізованого водопостачання, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 171 084 грн. 99 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь сплачений ним при подачі позову судовий збір у розмірі 14 053 грн. 02 коп., а також, витрати, які поніс позивач на правничу допомогу.
Крім того, позовна заява містила клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.04.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) для забезпечення комунікації та зв'язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1 , на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с.29).
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідач обізнаний про розгляд даної справи судом, оскільки ухвалу суду від 25.04.2024 отримав 02.05.2024, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600263369375, отже завчасно (а.с.36).
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 25.04.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118649506) надіслано судом 25.04.2024, зареєстровано в реєстрі 26.04.2024 та оприлюднено 29.04.2024, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 25.04.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи дату отримання ухвали суду - 02.05.2024 (а.с.36), відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 17.05.2024 включно.
Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий більше ніж один місяць строк, господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.
Отже, станом на 12.06.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 24.05.2024, а строк розгляду даної справи закінчується 24.06.2024, отже у даному випадку судому було надано сторонам максимально можливий строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.
Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про надання послуг, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати, наявність заборгованості у заявленій до стягнення сумі.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як убачається з матеріалів справи, 18.06.2018 між Державним міжрайонним підприємством водопровідно - каналізаційного господарства "Дніпро - Західний Донбас" (далі - сторона-1, позивач) та Першотравенським міським житлово - комунальним підприємством (далі - сторона-2, відповідач) укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання № 256/352 (далі - договір, а.с.7-10), відповідно до умов пунктів 1.1. та 1.2. якого сторона-1 зобов'язується надати стороні-2 послугу з централізованого водопостачання, а сторона-2 зобов'язується, на умовах договору, прийняти на межі розподілу балансової належності мереж відповідно до додатку № 1 та оплатити отриманий щомісячний об'єм питної води.
У пункті 9.1. договору сторони передбачили, що дія договору триває з 18.06.2018 по 15.05.2021.
Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох підприємств.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до умов пункту 2.1. договору, виходячи з технічних можливостей сторони-1 та встановлених уповноваженим державним органом лімітів споживання води стороні-2, заявленого стороною-2 необхідного обсягу питної води, сторони у пункті 2.1. договору визначили режим водоспоживання сторони-2 за періодами та граничним обсягам (тис. м3) надання послуги з централізованого водопостачання.
Так, у вказаному пункті договору сторони визначити узгоджені дані щодо граничного обсягу щомісячного споживання послуги з централізованого водопостачання.
Відповідно до пункту 2.2. договору місячним періодом сторони визначають період часу з першого по останнє число поточного місяця.
У розділі 3 договору сторонами були визначені умови щодо порядку обліку об'єму послуг з централізованого водопостачання, зокрема:
- кількість отриманої послуги з водопостачання стороною-2 на межі розподілу балансової належності мереж між стороною-1 та стороною-2, визначається за показниками, повіреного у встановленому порядку, встановленому законодавством та опломбованого стороною-1, про що складається акт за підписами повноважних представників сторін-1 та 2, засобів обліку сторони-2 розташування якого зазначено у додатку 1 до договору (пункт 3.1. договору);
- сторони узгоджують, що в кінці місячного періоду сторони за договором складають акт зняття контрольних показників приладів обліку води, за формою згідно з додатком № 2 (пункт 3.2. договору);
- зняття контрольних показників засобів обліку за місячний період, про які зазначено в пункті 3.2. договору, здійснюється щомісячно останнього числа облікового місяця, повноважними представниками сторін, про що складається двосторонній акт про кількість наданих послуг, за їхніми підписами (пункт 3.3. договору).
Як убачається з матеріалів справи, позивачем та відповідачем у травні 2021 року був складений Акт зняття показань приладів обліку води від 25.05.2021, в якому сторони зазначили таке:
1) дата та час складання акту: 25.05.2021 о 08:00 год.;
2) показання приладів обліку води Першотравенського МЖКП, розташованих у місці, зазначеному у додатку 1 до договору, на початок місячного періоду: 7 310 540 м3 (Л1 місто); 222 608 м3 (Л2 колодязь);
3) показання приладів обліку води Першотравенського МЖКП, розташованих у місці, зазначеному у додатку 1 до договору, на кінець місячного періоду: 7 388 984 м3 (Л1 місто); 222 693 м3 (Л2 колодязь);
4) об'єм питної води, як різниця між пунктами 3 та 2 даного акту, переданої ДМП ВКГ "ДЗД", мережами Першотравенському МЖКП на межі розподілу балансової належності мереж між ДМП ВКГ "ДЗД" та Першотравенським МЖКП - 78 444 м3 (Л1 місто) + 85м3 (Л2 колодязь) - 17 м3 (скид води - 14.05.2021) = 78 512 м3 (а.с. 12).
У розділі 4 договору сторонами були визначені, зокрема, умови щодо вартості послуг, а саме:
- вартість послуги з централізованого питного водопостачання не визначається за згодою сторін, а встановлюється в порядку, визначеному чинним законодавством України та не потребує при зміні укладення додаткових угод до договору. Оплата послуги з централізованого водопостачання здійснюється стороною-2 за тарифом установленим стороні-1 уповноваженим державою органом на момент оплати (пункт 4.1. договору);
- на час укладання договору постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 296 від 06.03.2018 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 16.06.2016 № 1141 стороні-1 установлено тариф для сторони-2 у розмірі 08 грн. 16 коп. за кубічний метр води без урахування податку на додану вартість (пункт 4.2. договору).
Як убачається з матеріалів справи, у травні 2021 року на виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги з водопостачання, вартість яких склала 1 171 084 грн. 99 коп., на підтвердження чого позивачем та відповідачем був складений та підписаний відповідний Акт надання послуг, а саме: Акт надання послуг № 351 від 25.05.2021, яким сторони зафіксували факт надання послуг водопостачання на суму 1 171 084 грн. 99 коп. у період 26.04.2021 по 25.05.2021 (а.с. 11).
Вказаний Акт підписаний позивачем та відповідачем та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень; в Акті надання послуг № 351 від 25.05.2021 сторони зазначили, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Так, підписання замовником акту надання послуг, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.
Слід також відзначити, що у відповідності до частин 1, 3, 4, 5, 6, 7 статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п'яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).
Суд відзначає, що доказів складання актів-претензій щодо ненадання у травні 2021 року послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", матеріали справи не містять. Жодного доказу на спростування наведених позивачем обставин чи контррозрахунку заявленої до стягнення суми відповідач суду не надав.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за ним.
Також у матеріалах справи наявний рахунок на оплату № 351 від 25.05.2021 на суму 1 171 084 грн. 99 коп. щодо оплати наданих за Актом № 351 від 25.05.2021 послуг. На вказаному рахунку у нижньому правому куті наявний штамп відповідача, який свідчить про отримання рахунку відповідачем (а.с.11 на звороті).
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цієї послуги.
Так, у пункті 4.3. договору сторони погодили, що розрахунок за послугу з водопостачання, здійснюється стороною-2 в безготівковій формі на підставі рахунку сторони-1 в порядку попередньої оплати, суму якої сторона-1 визначає до 1-го числа місячного періоду, що передплачується за об'ємами водоспоживання сторони-2 у минулому місячному періоді. Сторона-2 здійснює попередню оплату не пізніше 25-го числа місячного періоду, що передплачується. Остаточний розрахунок за період, що передплачується, сторона-2 проводить на підставі рахунку сторони-1 до 1-го числа наступного місячного періоду за передплаченим.
Як убачається з матеріалів справи, та що не спростовано відповідачем, у порушення вказаних вище умов договору, надані у травні 2021 року послуги з централізованого водопостачання не були оплачені відповідачем у визначені в договорі порядку та строки.
Отже, позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого водопостачання № 256/352 від 18.06.2018 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у травні 2021 року послуги з централізованого водопостачання, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 171 084 грн. 99 коп. Вказане і є причиною спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як було встановлено вище, у пункті 4.3 договору сторони погодили, що розрахунок за послугу з водопостачання, здійснюється стороною-2 в безготівковій формі на підставі рахунку сторони-1 в порядку попередньої оплати, суму якої сторона-1 визначає до 1-го числа місячного періоду, що передплачується за об'ємами водоспоживання сторони-2 у минулому місячному періоді. Сторона-2 здійснює попередню оплату не пізніше 25-го числа місячного періоду, що передплачується. Остаточний розрахунок за період, що передплачується, сторона-2 проводить на підставі рахунку сторони-1 до 1-го числа наступного місячного періоду за передплаченим.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що в порушення умов пункту 4.3. договору, надані позивачем у травні 2021 року послуги з централізованого водопостачання на суму 1 171 084 грн. 99 коп. не були оплачені відповідачем у порядку та строки, встановлені договором.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження повної та своєчасної оплати наданих позивачем у травні 2021 року послуг з централізованого водопостачання на суму 1 171 084 грн. 99 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1 171 084 грн. 99 коп.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 14 053 грн. 02 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 14 053 грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Державного міжрайонного підприємства водопровідно - каналізаційного господарства "Дніпро - Західний Донбас" до Першотравенського міського житлово - комунального підприємства про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання № 256/352 від 18.06.2018 у розмірі 1 171 084 грн. 99 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Першотравенського міського житлово - комунального підприємства (вулиця Молодіжна, будинок 12, м. Першотравенськ, Дніпропетровська область, 52800; ідентифікаційний код 32598423) на користь Державного міжрайонного підприємства водопровідно - каналізаційного господарства "Дніпро - Західний Донбас" (вулиця Дніпровська, будинок 28, с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52591; ідентифікаційний код 03564045) - 1 171 084 грн. 99 коп. - основного боргу та 14 053 грн. 02 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 12.06.2024.
Суддя Ю.В. Фещенко