вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1485/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., пров. Дежньова, буд. 9; ідентифікаційний код 03342184)
до Фізичної особи-підприємця Коваль Юрія Євгенійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 47 885 грн. 90 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Позивач - Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1426/24 від 03.04.2024) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Коваль Юрія Євгенійовича 47 885 грн. 90 коп., що складає 39 446 грн. 35 коп. - заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 31.01.2024, надані за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, 513 грн. 55 коп. - заборгованості за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2024, 6 217 грн. 04 коп. - суми збитків від інфляції, 1 666 грн. 21 коп. - 3% річних та 42 грн. 76 коп. - пені.
Також просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві (вх.№23115/24 від 10.05.2024) на позовну заяву просить закрити провадження у справі №904/1485/24 за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Фізичної особи-підприємця Коваль Юрія Євгенійовича про стягнення 47 885 грн. 90 коп. у зв'язку з відсутністю предмета спору та зазначає про те, що: - відповідач частково погоджується із позовною заявою та сплатив в добровільному порядку суму заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 у розмірі 39 446 грн. 35 коп. платіжним дорученням від 06.05.2024 №5355283263 та суму заборгованості за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 у розмірі 513 грн. 55 коп. платіжним дорученням від 06.05.2024 №5355283263; - стосовно стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань відповідач заперечує, оскільки між сторонами не було укладено договір, тому до правовідносин сторін слід застосовувати статтю 530 Цивільного кодексу України; - претензію позивача про оплату заборгованості відповідач не отримував, тому строк оплати є таким, що не настав; - відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 №206 в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Позивач у заяві (вх.№23927/24 від 15.05.2024) про закриття провадження у справі в частині позовних вимог просить закрити провадження у справі №904/1959/24 за позовом КПТМ "Криворіжтепломережа" до ФОП Коваль Ю.Є. про стягнення заборгованості в частині заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 39 446,35 грн. та плати за абонентське обслуговування в розмірі 513,55 грн.; - позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у вигляді збитків від інфляції у розмірі 6217,04 грн., 3% річних у розмірі 1666,21, пеня у розмірі 42,76 грн. та судовий збір 2 422,40 грн. задовольнити в повному обсязі та зазначає наступне: - відповідачем заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 39 446,35 грн. та плата за абонентське обслуговування у розмірі 513,55 грн. сплачена у повному обсязі, що підтверджується довідкою №117 від 13.05.2024; - штрафні санкції: збитки від інфляції у розмірі 6217,04 грн., 3% річних у розмірі 1666,21, пеня у розмірі 42,76 грн. та судовий збір 2 422,40 грн. відповідачем не сплачено; - у зв'язку з наведеними обставинами, позивач просить суд закрити провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 39 446,35 грн, та 513,55 грн.; - позовні вимоги в частині збитки від інфляції у розмірі 6217,04 грн., 3% річних у розмірі 1666,21, пеня у розмірі 42,76 грн. та судовий збір 2 422,40 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі; - Постановою КМУ №206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", якою зокрема передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: - нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; - в даному нормативно правовому акті йдеться мова про заборону нарахувань безпосередньо такій категорії як "населення"; - положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" №2633-IV від 02.06.2005 (із змінами та доповненнями) визначено, що споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; - визначальним для вибору тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: - населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; - фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів"; - відтак, вказана заборона встановлена Постановою КМУ №206 від 05.03.2022 тільки для категорії споживачів "населення", до якої відповідач не відноситься.
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між відповідачем - Фізичною особою - підприємцем Коваль Юрієм Євгенійовичем, як орендарем та Управлінням Комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, як орендодавцем було укладено договір від 05.12.2019 №24/57 оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста, за яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, вбудоване в 1 поверх житлового будинку загальною площею 48,10 кв.м., розташований по вул. Маршака (нова назва - вул. Ботанічна) у м. Кривому Розі (а.с.65).
Пунктом 11.1 вказаного Договору оренди визначено, що цей договір діє з 05.12.2019 по 05.11.2022 включно.
Як вбачається, позивач звернувся до Управління Комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради з листом від 20.04.2023 №1545/13 "Щодо надання інформації" щодо терміну дії договору оренди об'єкту нерухомості комунальної власності міста №24/57 від 05.12.2019, укладеного з Фізичною особою-підприємцем - Коваль Юрієм Євгенійовичем (а.с. 33 звор. сторона).
Управління Комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради листом від 02.05.2023 №16/16/797 повідомило позивачу - Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", що термін дії Договору оренди від 05.12.2019 №24/57 з Фізичною особою-підприємцем Коваль Юрієм Євгенійовичем продовжено додатковою угодою від 13.04.2023 до 05.10.2025 (а.с. 33).
З 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 №2189-VIII (далі - Індивідуальний договір) (а.с. 72-76).
Індивідуальний договір згідно з пунктом 2 цього договору є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-порталі виконавця (КПТМ "Криворіжтепломережа").
Як вбачається, розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021.
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надане визначення: індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що співвласниками багатоквартирного будинку №1 по вул. Маршака у м. Кривому Розі протягом 30 днів з дня опублікування індивідуального договору на адресу позивача надсилалося рішення про обрання моделі договірних відносин.
Отже, з 05.11.2021 між позивачем - Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа", як виконавцем, та відповідачем - Фізичною особою - підприємцем Ігнатченко Олександром Миколайовичем, як споживачем, фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Індивідуальний договір).
Згідно з пунктом 4 Індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до цього договору), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги.
Відповідно до пункту 5 Індивідуального договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Згідно з пунктом 11 Індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315 (надалі - Методика розподілу).
Пунктом 16 Індивідуального договору визначено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.
В пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
Відповідно до пункту 31 Індивідуального договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
Пунктом 32 Індивідуального договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Відповідно до пункту 34 Індивідуального договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 Індивідуального договору).
Згідно з пунктом 47 Індивідуального договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності (пункт 51 Індивідуального договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункт 52 Індивідуального договору).
На виконання умов зазначеного договору позивачем здійснено постачання теплової енергії відповідачу протягом всього періоду передбаченого договором та щорічними розпорядженнями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду", що підтверджується актами про подачу теплової енергії на будинок та актами щодо припинення подачі теплової енергії (а.с. 79-81), звітами про використання теплової енергії (а.с. 34-45) та виставленими для оплати рахунками-фактурами (а.с. 49-62).
Як вбачається з рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 №530 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуг з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа" з урахуванням інтересів Криворізької міської територіальної громади" для потреб категорії "інші споживачі" за період з 25.10.2021 по 17.10.2023 встановлено тариф за 1 Гкал 5 065 грн. 99 коп. (а.с. 67-68).
В подальшому рішенням Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуг з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа" для потреб категорії "інші споживачі" за період з 18.10.2023 по 30.09.2024 встановлено тариф за 1 Гкал 3 481 грн. 81 коп. (а.с. 67-69).
Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 склала 39 446 грн. 35 коп. (а.с. 46).
Відповідно до наказу Комунального підприємства теплових мереж КПТМ "Криворіжтепломережа" від 30.11.2021 №791 "Про внесення змін до Наказу №712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії" у зв'язку зі зміною законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2021" з 01.12.2021 встановлено, зокрема, плату за абонентське обслуговування без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії у розмірі 22 грн. 05 коп. з урахуванням ПДВ (а.с. 47).
Відповідно до наказу Комунального підприємства теплових мереж КПТМ "Криворіжтепломережа" від 30.06.2022 №394 "Про внесення змін до Наказу №712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії" у зв'язку зі зміною законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2022" з 01.07.2022 встановлено, зокрема, плату за абонентське обслуговування без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії у розмірі 17 грн. 87 коп. з урахуванням ПДВ (а.с. 63).
В подальшому відповідно до наказу Комунального підприємства теплових мереж КПТМ "Криворіжтепломережа" від 29.11.2022 №773 "Про внесення змін до Наказу №712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії" у зв'язку зі зміною законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2022" з 01.12.2022 встановлено, зокрема, плату за абонентське обслуговування без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії у розмірі 17 грн. 10 коп. з урахуванням ПДВ (а.с. 13).
Як вбачається з розрахунку позивача заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 складає 513 грн. 55 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивач у претензії від 31.12.2023 №2536/13 вимагав від відповідача сплатити суму заборгованості (а.с. 64).
Як вбачається, після відкриття провадження у даній справі, відповідачем було сплачено суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 39 446 грн. 35 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 06.05.2024 №5355283262, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.95), а також суму заборгованості за абонентське обслуговування в розмірі 513 грн. 55 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 06.05.2024 №5355283263, копія якої міститься в матеріалах справах (а.с. 94).
Враховуючи викладене, позивач просить закрити провадження у справі в частині стягнення 39 446 грн. 35 коп. - заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та 513 грн. 55 коп. - заборгованості з плати за абонентське обслуговування та задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 6 217 грн. 04 коп. - інфляційних нарахувань, 1 666 грн. 21 коп. - 3% річних та 42 грн. 36 коп. - пені; відповідач проти цього заперечує.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Будинок № 1 по вул. Маршака (нова назва - вул. Ботанічна) у м. Кривому Розі є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до пункту 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 18.05.2005 №80 "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа", як виконавцем послуг, 05.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що співвласниками багатоквартирного будинку №1 по вул. Маршака (нова назва - вул. Ботанічна) м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня опублікування індивідуального договору на адресу позивача надсилалося рішення про обрання моделі договірних відносин.
Як вбачається, позивач здійснював теплопостачання у житловому будинку, в якому знаходяться нежитлове приміщення відповідача, отже, опалення до приміщення здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідач фактично отримував теплову енергію в належному йому приміщенні.
Разом з цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Згідно з пунктом 1.5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 25.06.2019 №1174 формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо. Тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі. Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.
Критерії розмежування споживачів на певні категорії визначені Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.03.2015 №2450/15/61-15 (надалі - лист).
Так, зі змісту зазначеного листа вбачається, що згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Отже, оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами "для населення" здійснюють власники/користувачі житлового будинку, квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, за умови їх використання виключно для постійного проживання.
Щодо оплати комунальних послуг за тарифами "для бюджетних установ" зазначено, що відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Отже, оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами "для бюджетних установ" здійснюють такі установи, які підпадають під ознаки зазначеної вище статті 2 Бюджетного кодексу України та відповідають належній структурі ознаки, а підтвердженням статусу "бюджетна установа" може бути витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Щодо оплати комунальних послуг за тарифами для "інших споживачів" комунальних послуг зазначено, що всі інші особи, які не підпадають під зазначені вище категорії, здійснюють оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами для "інших споживачів".
Таким чином, відповідач, який є фізичною особою - підприємцем, відноситься до категорії "інші споживачі" через неможливість віднесення останнього до першої та другої категорії споживачів.
Враховуючи викладене, суд не приймає, відхиляє заперечення відповідача щодо нарахування та стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", якою, зокрема, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до пунктів 36, 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про
надання послуги з постачання теплової енергії", споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з умов Договору (пункт 34), строк оплати за послугу з постачання теплової енергії є таким, що настав.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається, після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем проведено оплату заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 в розмірі 39 446 грн. 35 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 06.05.2024 №5355283262, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.95), а також суму заборгованості за абонентське обслуговування в розмірі 513 грн. 55 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 06.05.2024 №5355283263, копія якої міститься в матеріалах справах (а.с.94).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У зв'язку з викладеним, провадження у справі у частині стягнення 39 446 грн. 35 коп. - заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 31.01.2024, а також у частині стягнення 513 грн. 55 коп. - заборгованості за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань
Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 6 217 грн. 04 коп. за загальний період з січня 2022 по лютий 2024, а також нараховано 3% річних у розмірі 1 666 грн. 21 коп. за загальний період з 04.01.2022 по 18.03.2024 включно.
Відповідачем контррозрахунок не надано, матеріали справи не містять.
При перевірці розрахунків судом встановлено, що при визначенні періоду прострочення позивачем враховано, зокрема, вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Суд погоджується з наданими розрахунками, вважає їх арифметично вірними.
Щодо нарахування пені
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов'язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Разом з тим за частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 45 Індивідуального договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Як вбачається, позивачем нараховано пеню в розмірі 42 грн. 76 коп. за загальний період з 01.08.2023 по 18.03.2024 включно, при цьому, судом враховано, що розрахунок за кожний окремий місяць здійснено в межах строку, встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично вірним.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як вбачається, провадження у справі в частині стягнення 39 446 грн. 35 коп. - заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 та 513 грн. 55 коп. - заборгованості за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 підлягає закриттю, у зв'язку з чим позивачу за його клопотанням підлягає поверненню з Державного бюджету України 2 021 грн. 45 коп. - судового збору.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 400 грн. 95 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Закрити провадження у справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., пров. Дежньова, буд. 9; ідентифікаційний код 03342184) до Фізичної особи-підприємця Коваль Юрія Євгенійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 47 885 грн. 90 коп. в частині стягнення 39 446 грн. 35 коп. - заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 та 513 грн. 55 коп. - заборгованості за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2024.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коваль Юрія Євгенійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., пров. Дежньова, буд. 9; ідентифікаційний код 03342184) 6 217 (шість тисяч двісті сімнадцять) грн. 04 коп. - інфляційних нарахувань, 1 666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 21 коп. - 3% річних, 42 (сорок дві) грн. 76 коп. - пені та 400 (чотириста) грн. 95 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
11.06.2024