вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" червня 2024 р. Справа№ 920/1176/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Козир Т.П.
Мальченко А.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скарг Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз”
на ухвалу Господарського суду Сумської області від 10.04.2024 (повний текст ухвали складено 16.04.2024)
в частині повернення зустрічної позовної заяви
у справі № 920/1176/21 (суддя Котельницька В.Л.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”
до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз”
про стягнення 7947575,68 грн
За зустрічною позовною заявою Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”
про визнання недійсним пункту договору,-
У 2021 році Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” про стягнення 7947575,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неповно виконано зобов'язання по сплаті боргу за надані позивачем послуги з транспортування природного газу.
05.04.2024 Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” через систему “Електронний суд” звернулося до Господарського суду Сумської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” про визнання недійсним пункту договору.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що пункт 13.5 Спірного Договору не відповідає вимогам Закону, а його зміст прямо суперечить принципам розумності та справедливості, що дає підстави для застосування вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207 ГК України, ч. 3 ст. 215 ЦК України та визнання цього пункту Спірного Договору недійсним.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.04.2024 року залишено без руху зустрічну позовну заяву та установлено позивачу за зустрічним позовом спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
10.04.2024 через систему “Електронний суд” Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” надіслав заяву на усунення недоліків зустрічного позову з доказами сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.04.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про повернення у підготовче засідання та встановлення додаткового строку для підготовки та подачі доказів, відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення розгляду справи, а також відмовлено представнику відповідача у прийнятті зустрічної позовної заяви та повернуто зустрічний позов Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз”.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач подав зустрічний позов з порушенням строку на його подання на стадії розгляду справи по суті, що суперечить положенням п. 3 ч. 2 ст. 46, ч. 1 ст. 180 та п. 4 ч. 2 ст. 182 ГПК України.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Сумської області від 10.04.2024 року скасувати в частині повернення зустрічної позовної заяви та прийняти в цій частині нове рішення, яким направити зустрічну позовну заяву до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що місцевий господарський суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, таким чином, господарський суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права та повернув зустрічну позовну заяву з підстави пропуску строку на звернення з зустрічною позовною заявою замість того, щоб залишити її без руху та надати час на усунення недоліків, зокрема подачі клопотання про поновлення строків на подачу зустрічного позову.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” на ухвалу Господарського суду Сумської області від 10.04.2024 та витребувано з Господарського суду Сумської області копії матеріалів справи №920/1176/21.
30.04.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду Сумської області надійшли матеріалів оскарження ухвали у справі №920/1176/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання доказів сплати судового збору.
13.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” на ухвалу Господарського суду Сумської області від 10.04.2024, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
27.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”, позивача за первісним позовом, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає не задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про прийняття позовної заяви та відкриття провадження зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.11.2021 про відкриття провадження у даній справі було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України до 29.11.2021.
В той же час, зі змісту ухвали Господарського суду Сумської області вбачається, що 30.11.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву від 29.11.2021 відповідно до якого просить прийняти зазначений відзив до провадження та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Отже, відповідач за первісним позовом мав право подати зустрічну позовну заяву в строк подання відзиву, однак, зустрічний позов Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” надійшов до місцевого господарського суду 05.04.2024 року (що підтверджується відміткою формування документи в системі Електронний суд), тобто після спливу встановленого місцевим господарським судом строку.
В свою чергу, суд апеляційної інстанціх підкреслює, що одночасно з поданням зустрічної позовної заяви заявником не подано клопотання про поновлення строку.
За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення (відповідний висновок викладено у п. 29 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16). Подання особою клопотання про поновлення процесуального строку не кореспондується з автоматичним поновленням судом такого строку, оскільки клопотання про поновлення процесуального строку, у даному випадку, для подання зустрічного позову у справі, повинно містити обґрунтування причин його пропуску, поважність яких визначається судом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 922/709/18.
Колегія суддів підкреслює, що строк, визначений процесуальним законодавством на подання до суду зустрічної позовної заяви обчислюється з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженнями апелянта, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 174 та ч. 5 ст. 180 ГПК України та повернув зустрічну позовну заяву замість того, щоб залишити її без руху та надати час на усунення недоліків, зокрема подачі клопотання про поновлення строків на подачу зустрічного позову та зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 2 статті 162 ГПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з частиною 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити - найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В свою чергу, чачтиною 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу та сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, як вже зазначалося вище, місцевий господарський суд, повертаючи зустрічний позов зазначив, що з зустрічною позовною заявою відповідач звернувся з порушенням строку на його подання на стадії розгляду справи по суті, що суперечить положенням п. 3 ч. 2 ст. 46, ч. 1 ст. 180 та п. 4 ч. 2 ст. 182 ГПК України.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта, що суд першої інстанції повинен був залишити зустрічну позовну заяву без руху та надати час на усунення недоліків, зокрема подачі клопотання про поновлення строків на подачу зустрічного позову, оскільки ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.04.2024 року зустрічна позовна заява залишалась без руху саме з підстав порушення заявником статті 164 ГПК України.
В той же час, чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку суду залишати зустрічну позовну заяву без руху з підстави не подання заявником клопотання про поновлення строків на подачу зустрічного позову.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Також згідно з ч. 4 зазначеної статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
З аналізу вказаних процесуальних норм убачається, що пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за заявою учасника справи, а не з ініціативи суду.
Таким чином, згідно з ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже, місцевий господарський суд, встановивши, що заявник зустрічного позову звернувся до суду в порушення частини 1 статті 180 ГПК України, тобто пред'явивши зустрічний позов не у строк для подання відзиву, дійшов вірного висновку про повернення такого зустрічного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції підкреслює, що скаржник не був позбавлений можливості надати зустрічний позов у строк, визначений ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України та міг реалізувати своє право на подання зустрічного позову у встановлені строки, в тому числі і при поданні відзиву на позовну заяву, оскільки був обізнаним про наявність зазначеної справи та про хід її розгляду.
За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
В той же час, суд апеляційної інстанції підкреслює, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, місцевий господарський суд, дійшов правильного висновву, що з огляду на пропуск процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви, зустрічний позов підлягає поверненню на підставі ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі “Трофимчук проти України” Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Федорченко та Лозенко проти України” від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”. Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
За наведених обставин, з урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є законною, обґрунтованою, і підстав для її скасування чи зміни апеляційний господарський суд не знаходить.
Доводи скаржника не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” на ухвалу Господарського суду Сумської області від 10.04.2024 у справі № 920/1176/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 10.04.2024 у справі № 920/1176/21 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження ухвали Госопдарського суду Сумської області від 10.04.2024 у справі № 920/1176/21 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді Т.П. Козир
А.О. Мальченко