Справа №950/2873/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Косолап В. М.
Номер провадження 33/816/496/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
24 травня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Авраменко Д.А., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Васильця С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми, у режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Васильця С.О. на постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 10 січня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює у Маловисторопському коледжі СНАУ начальником котельні,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку з закінченням строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Як вбачається з постанови судді Лебединського районного суду Сумської області від 10 січня 2024 року, відносно ОСОБА_1 було складено три протоколи про адміністративне правопорушенняза те, що:
- 24 вересня 2023 року о 14 год. 45 хв. на вул. Застав'янській в с. Великий Вистороп він, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв ДТП після чого вжив алкоголь до проведення медичного огляду, чим порушив вимоги пункту 2.10 «є» Правил дорожнього руху;
- 24 вересня 2023 року о 14 год. 45 хв. на вул. Застав'янській в с. Великий Вистороп він, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 , не стежив за дорожньою обстановкою, здійснив наїзд на перешкоду у вигляді велосипеду, внаслідок чого велосипед було пошкоджено, чим порушив вимоги пункту 2.3 «б», п. 12.3 Правил дорожнього руху;
- 24 вересня 2023 року о 14 год. 45 хв. на вул. Застав'янській в с. Великий Вистороп він, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив ДТП та залишив порушення встановлених правил місце ДТП до якого він причетний, чим порушив вимоги пункту 2.10 «а» Правил дорожнього руху.
Постановою судді Лебединського районного суду Сумської області від 10 січня 2024 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124 КУпАП було закрито, у зв'язку з закінченням на час розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, вважаючи його таким, що постановлено з порушенням діючого законодавства, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Василець С.О. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді суду першої інстанції - скасувати.
Щодо незгоди з визнанням ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, з передбачена адміністративна відповідальність згідно ст.124 КУпАП, апелянт посилається на те, що як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД №283524 від 24 вересня 2023року, останній, начебто в цей день о 14 год. 45 хв. по вул.Заставчанська в с.Великий Вистороп, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 не стежив за дорожньою обстановкою і здійснив наїзд на перешкоду у вигляді велосипеду внаслідок чого відбулося пошкодження велосипеду, чим порушив вимоги п.2.3«Б» п.2.3. Правил дорожнього руху. Разом з тим, диспозицією ст.124 КпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.124 КпАП України є не будь- яке порушення ПДР, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв'язку із настанням наслідків. У матеріалах справи міститься лист ОСОБА_2 - матері неповнолітнього ОСОБА_3 , справжність підпису якої засвідчено старостою Великовисторопського старостинського округу Коваленко О., в якому зазначено, що 24 вересня 2023 року ОСОБА_1 ніяких матеріальних чи інших збитків ні їй, ні членам її родини завдано не було і будь-яких претензій до останнього вона не має та надалі пред'являти не буде. Факт видачі ОСОБА_2 такого листа вона і сама підтвердила в судовому засіданні по справі. Однак, такий лист суддею при прийнятті оскаржуваного рішення не було прийнято до уваги.
Крім того, як вказує апелянт, у матеріалах справи будь які дані про потерпілих, пошкодження майна, як того вимагає диспозиція ст.124 КпАП України та Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015року №1395, відсутні, у протоколі у графі «свідки чи потерпілі» стоїть прочерк. При цьому, у схемі ДТП, яка містить відомості про настання ДТП за участі автомобіля під керуванням ОСОБА_4 , не містить підписів водія велосипеда, крім того, на час приїзду працівників поліції велосипед взагалі був відсутній, дане місце не було огороджено, об'їзд його не був організований. CхемаДТП містить підписи понятих, але відомостіпро них, чомусь відсутні у протоколі про адміністративне правопорушення. Неоднократно направлені судові повістки про виклик та допит в судовому засіданні осіб, зазначених у схемі ДТП - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поверталися з відмітками, що дані особи взагалі за вказаними у схемі адресами не проживають, що робить даний доказ неналежним та не допустимим доказом, і як наслідок, усі інші докази, складені працівниками поліції, також, є недійсними. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП щодо водія велосипеда
Що стосується відеозапису, який був приєднаний до матеріалів, то апелянт зазначає, що на ньому не зафіксовано подій, які відбулись на греблі ставка, а саме, факту ДТП, наявність пошкодженого велосипеда, і на його думку, за відсутності беззаперечних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження у цій частині підлягає закриттю з урахуванням приписів п.1 ст.247 КУпАП.
Щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність згідно ст.122-4 КУпАП, то апелянт вказує, шо оскільки у матеріалах справи відсутні докази настання дорожньо- транспортної пригоди за участю останнього, то відповідно, були відсутні у суду першої інстанції підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, а тому, з урахуванням приписів п.1 ст..247 КУпАП провадження і в цій частині має бути закрито, у зв'язку з відсутністю в діях особи складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.4 ст.130 КУпАП, то апелянт вказує, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №283524 від 24 вересня 2023 року, начебто ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ-2107 д.н.з. НОМЕР_1 здійснив ДТП після чого вживав алкоголь до проведення медичного огляду, чим порушив вимоги п.2.10 «є» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч.4 ст.130 КУпАП. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вказаного правопорушення є вживання алкоголю водієм транспортного засобу після ДТП за його участю, інші ознаки є похідними. При цьому, відсутність вищезазначеної кваліфікуючої ознаки, навіть за наявності перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, виключає відповідальність ч.4 ст.130 КУпАП. В той же час матеріали справи не містять доказів того що 24 вересня 2023р. ОСОБА_1 взагалі керував автомобілем і за його участю сталася дорожньо- транспортна пригода.
З врахуванням того, що ОСОБА_1 не був учасником ДТП, наявні матеріали справи не містять доказів настання вказаної пригоди за його участі та обставини її вчинення безпосередньо ним, тому згідно до чинних ПДР відносно ОСОБА_1 не існували обмеження щодо утримання від вживання алкогольних напоїв після того як він закінчив керувати транспортними засобами та припаркував автомобіль у дворі власного будинку, тому вимоги працівників поліції щодо необхідності проходження ним обстеження на алкотестері після припинення руху транспортного: засобу та не знаходження його за кермом, суперечать як вимогам ПДР так і вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінь; або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, якою передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на час вимоги працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння, ОСОБА_1 не керував транспортними засобами,з моменту керування до огляду пройшов значний час і вказані події відбувалися за місцем його проживання.
За таких обставин, з врахуванням вищезазначеного, апелянт вважає, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 і за ч. 4 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу і цього адміністративного правопорушення.
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Васильця С.О., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог Закону, суддя суду першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, суддя дійшов з врахуванням зібраних у даній справі доказів, а саме, протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД № 283524 від 24 вересня 2023 року, серії ААД № 283525 від 24 вересня 2023 року, серії ААД № 283523 від 24 вересня 2023 року, результату тесту на визначення стану алкогольного сп'яніння № 2534 від 24 вересня 2023 року -результат - 2,56 ‰, пояснень ОСОБА_3 , акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, схеми ДТП від 24 вересня 2023 року, свідоцтва про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювальної техніки, чинного до 06 липня 2024 року та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до вказаних матеріалів.
Зазначені докази зібрані у передбаченому законом порядку, і ставити під сумнів їх належність та допустимість апеляційний суд підстав не вбачає.
При цьому, відеозапис, який було враховано як суддею при прийнятті оскаржуваної постанови, було досліджено і апеляційним судом під час підготовки вказаної справи до апеляційного розгляду.
На зазначеному відеозаписі, який містить декілька файлів, зафіксовано те, що працівники поліції перебувають на місці пригоди, за якої автомобіль здійснив наїзд на велосипед ОСОБА_3 і останній надає пояснення щодо обставин, як усе відбувалось і зазначає, що водій, який керував даним транспортним засобом, йому відомий.
На наступному файлі вже зафіксована розмова поліцейського з ОСОБА_1 , який не заперечує, що здійснив наїзд на велосипед, який витягував з під свого автомобіля та зазначає, що залишив те місце, оскільки не вважав, що сталася ДТП, оскільки хлопчик, якому належав цей велосипед, сів на нього і поїхав. При цьому, поліцейський повідомляє, що велосипед перебуває у несправному стані і саме цей хлопчин, якому вказаний велосипед належить - ОСОБА_3 , через службу 102 викликав їх на місце.
За зовнішніми ознаками ОСОБА_1 перебував у стані сп'яніння, та пояснив працівнику поліції, що спиртне вживав після того, як приїхав, що підтвердила і його дружина, яка була присутня при цій розмові та запитувала, яким чином можливо цю ситуацію вирішити, на що поліцейський відповів, що потрібно її було вирішувати одразу, шляхом відшкодування збитків за пошкодження велосипеду, а на даний час вже пізно, оскільки було звернення через службу 102.
Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння працівники поліції провели в той же день, 24 вересня 2024 року о 17 год. 47 хв., за допомогою алкотестера Драгер 6820, результат виявився позитивним - 2, 56%.
Таким чином, вказаним відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, в повному обсязі, підтверджується як факт вчинення останнім ДТП - наїзд на перешкоду у вигляді велосипеду, внаслідок чого велосипед було пошкоджено, так і залишення місця ДТП та вжиття, після цього, алкогольних напоїв до проведення медичного огляду, що було вірно встановлено суддею суду першої інстанції.
Що стосується доводів апелянта про те, що суддею не було враховано того, що мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2 у своїй заяві, яка міститься у матеріалах справи зазначила, що 24 вересня 2023 року ОСОБА_1 ніяких матеріальних чи інших збитків ні їй, ні членам її родини не завдавав і будь-яких претензій до останнього вона не має та надалі пред'являти не буде, то вони спростовуються змістом оскаржуваного рішення, в якому знайшло своє відображення те, що ОСОБА_2 підтвердила саме відшкодування їй останнім завданих збитків за пошкодження під час ДТП велосипеду.
При цьому, посилання апелянта на те, що схема ДТП не містить підпису водія велосипеда, та що в матеріалах справи відсутні докази складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП щодо водія велосипеда, є безпідставними, з врахуванням того, що ОСОБА_3 є неповнолітньою особою і у силу свого віку не є суб'єктом адміністративного правопорушення та не має права підписувати будь-які документи, а підпис ОСОБА_1 на даній схемі, як учасника ДПТ, відсутній у зв'язку з тим, що з місця пригоди останній зник і схема була складена без його участі.
Що стосується понятих, які зазначені у даній схемі - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , то як зазначає сам захисник, судом було вжито заходів щодо їх виклику у судове засідання з метою допиту, однак, повістки, направлені на повідомлену адресу, поверталися з відмітками про те, що дані особи там не проживають, проте, ці обставини жодним чином не свідчать про неналежність та не допустимість ні даного доказу, ні усіх інших доказів, які були складені поліцейськими відносно ОСОБА_1 , та яких у даній справі достатньо і якими підтверджується винуватість останнього у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, що було вірно встановлено суддею суду першої інстанції за результатом всебічного, повного, об'єктивногоз'ясовування всіх обставини, що підлягали такому з'ясуванню.
Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку щодо незаконності прийнятого суддею суду першої інстанції рішення, апелянтом не наведено.
Таким чином, під час апеляційного перегляду даної справи не було здобуто доказів на підтвердження апеляційних доводів і підстави для висновку, що суддею суду першої інстанції вина ОСОБА_1 , відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доведена не була, у даному випадку відсутні.
Враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді районного суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України,-
Постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 10 січня 2024 року відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Васильця С.О. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.